Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №562/586/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/586/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2026 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань Бєлявські А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 діючи через свого представника – адвоката Павлюк І.А., звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови № 647 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесеної 24.12.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що з постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 647 від 24 грудня 2025 року погодитись не можливо, оскільки вона є незаконною через відсутність складу адміністративного правопорушення, процедурні порушення при формуванні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема при складанні протоколу, а також при вирішенні справи про адміністративне правопорушення і винесенні постанови. Вказав, що має захворювання згідно яких йому в 2021 році встановлено ІІІ групу інвалідності, термін дії якої довічно та він скористався своїм правом наданим йому п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до витягу з мобільного додаткуРезерв + від 20.10.2025 року, він уточнив свої дані 06.03.2025, йому було надано відстрочку від мобілізації до 20.10.2026 року, тип відстрочки п. 2 ч. 1 ст. 23, та в графі «Відстрочка до» зазначено «до завершення мобілізації». Отже, жодних підстав не з`являтися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у нього не було і немає. Щодо строків оскарження постанови, зазначив, що існування вказаної постанови у тій редакції, яка вона є на даний час, йому стало відомо 25.02.2026 року з відповіддю на адвокатський запит із Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Коли його затримали і доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки24.12.2025 йому повідомили, що в нього є штраф, причиною якого є те, що в реєстрі відсутня відстрочка щодо його інвалідносі, сказали що вона «злетіла». Протримали до вечора. Приблизно в годині 15-16 дали підписати якийсь документ і повідомили, що я він може бути вільним. Також наголосив, що жодного документа йому того дня не надавали.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04 березня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

13.03.2026 представник відповідача Метелко Т.С. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти задоволення позовних вимог. Вказала, що позивач був належним чином повідомлений про постанову та пропустив встановлений законом строк її оскарження. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, позивач подав заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.. Про причини неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від останнього до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно зі ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За приписами ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Враховуючи те, що оскаржувана постанова була винесена 24.12.2025 та не вручена позивачу, з якою останній ознайомився тільки 25 лютого 2026 від Здолбунівського ВДВС, постанову про адміністративне правопорушення позивачу не видано та не надіслано поштою і протилежного матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду, оскільки строк пропущено позивачем з поважних причин, що не залежали від його волі.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено, що 24 грудня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова № 647 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , якою на нього було накладено штраф у сумі 17000 грн.

З оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним без поважних причн не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно повістки Е4106545 створеної автоматично. Порушник ВО з 09.12.2025.

Відповідно до копі пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.12.2021 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності, тртя група загальне захворювання, термін дії: довчно.

За даними військово-облікового документа «Резерв+» (дійсний до 20.10.2026) сформрваний 20.10.2025 (дата уточнення даних 06.03.2025) у ОСОБА_1 наявна відстрочка до завершення мобілізації, тип відстрочки: п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суду не вдається встановити, що у діях ОСОБА_1 , які кваліфіковані відповідачем за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є склад правопорушення, адже відповідачем останнє не спростовано та не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем.

Відповідачем не надано суду доказів, які могли б спростовувати твердження позивача, що наведені у позовній заяві про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є недоведеним.

Відповідно до норм чинного законодавства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд доходить висновку про те, що постанова № 647 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами ч. 1 ст. 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 , витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 9, 19, 77, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову № 647 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.12.2025, про притягнення до адміністративної відповідальності та застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП скасувати. Закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 665 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя І.А.Чорний