Суд: Дубровицький районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про виплату заробітної плати
Дата: 22 квітня 2026 р.
Справа: №949/2202/25
Суддя: Отупор К.М.
Справа №949/2202/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Катюхи К.В.,
представника позивача - адвоката Антонцєвої І.І.,
представника відповідача Дубровицької міської ради - Драган О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради, треті особи - Комунальне некомерційне підприємство "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради, Дубровицький відділ Державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції про стягнення заборгованості з виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Антонцєву І.І. звернулася до суду з позовом до Дубровицької міської ради, треті особи: Комунальне некомерційне підприємство "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради, Дубровицький відділ Державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції, про стягнення заборгованості з виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду.
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 28 липня 2022 року у справі №949/175/21 її поновлено на посаді зубного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради з 18 січня 2021 року та стягнуто з КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 липня 2021 року по 22 липня 2022 року в сумі 88255,76 грн, а також судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1816,00 грн. Рішення суду набрало законної сили 02 вересня 2022 року.
На виконання вказаного рішення суду Дубровицьким районним судом Рівненської області 18 жовтня 2022 року видано виконавчі листи у справі №949/175/21, а постановами Дубровицького відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19 жовтня 2022 року відкрито виконавчі провадження №70115887 та №70114801. Однак, як стверджує позивачка, після спливу більше трьох років з часу набрання рішенням суду законної сили присуджені на її користь кошти фактично не виплачені, а рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат залишається невиконаним.
Позивачка зазначає, що засновником КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради є Дубровицька міська рада, а саме підприємство з 29 червня 2021 року перебуває у стані припинення шляхом ліквідації на підставі рішення Дубровицької міської ради від 24 червня 2021 року №309 у зв`язку із невиконанням зобов`язань, систематичною збитковістю, наявною заборгованістю із виплати заробітної плати та дефіцитом капіталу для її погашення.
Також позивачка зазначає, що листом від 14 травня 2025 року №1 Комунальне некомерційне підприємство "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради повідомило про відсутність рухомого та нерухомого майна і фактичну неможливість виконання рішення суду. На думку позивачки, така обставина не може покладатися на неї як на працівницю, на користь якої ухвалене судове рішення, оскільки вона не повинна нести негативні наслідки неналежної організації діяльності комунального підприємства, управлінських рішень його засновника, ліквідації підприємства та відсутності у нього майна або коштів.
Позивачка зазначає, що з часу ухвалення рішення суду від 28 липня 2022 року і до звернення з цим позовом вона неодноразово зверталася до органів державної виконавчої служби, правоохоронних органів, органів прокуратури, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів Держпраці, Міністерства юстиції України та Дубровицької міської ради, однак такі звернення не призвели до виконання рішення суду. Саме тому, на думку позивачки, звернення до суду з цим позовом є єдиним ефективним способом захисту її порушеного права.
Крім стягнення присуджених рішенням суду сум, позивачка заявила вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. У позові вона зазначала, що рішенням суду у справі №949/175/21 встановлено її середньоденний заробіток у розмірі 348,837 грн, а тому, на її думку, за період з 29 липня 2022 року по 27 вересня 2025 року, тобто за 826 робочих днів, підлягає стягненню 288139,362 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2025 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом в судове засідання осіб, які беруть участь у справі.
07 жовтня 2025 року від відповідача Дубровицької міської ради до суду надійшла заява із запереченнями щодо розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з огляду на характер спору, обсяг доказів та значення справи для сторін.
Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 12 березня 2026 року у справі суд перейшов до розгляду за правилами загального позовного провадження.
15 жовтня 2025 року відповідачем Дубровицькою міською радою подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за безпідставністю. Відзив мотивований тим, що Дубровицька міська рада не є належним відповідачем, оскільки не є роботодавцем позивачки, не була стороною у справі №949/175/21, рішенням суду від 28 липня 2022 року обов`язок зі сплати середнього заробітку та судового збору покладено саме на КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради, а не на Дубровицьку міську раду. Також відповідач зазначає, що позивачкою не доведено передбачених законом підстав для покладення на Дубровицьку міську раду субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради, що не було створене Дубровицькою міською радою, а було прийняте у комунальну власність територіальної громади внаслідок адміністративно-територіальної реформи вже із значними борговими зобов`язаннями та складним фінансовим станом. На думку відповідача, стаття 236 Кодексу законів про працю України передбачає відповідальність саме роботодавця у разі затримки виконання рішення про поновлення на роботі, а Дубровицька міська рада роботодавцем позивачки не є.
24 жовтня 2025 року представником позивачки адвокатом Антонцєвою І.І. подано відповідь на відзив, у якій позивачка не погодилася з доводами Дубровицької міської ради. У відповіді на відзив зазначено, що звернення до суду з цим позовом є єдиним способом забезпечення виконання рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 28 липня 2022 року за тих обставин, які фактично склалися. Представник позивачки посилалася на положення статей 3, 56, 129-1 Конституції України, практику Європейського суду з прав людини щодо обов`язковості виконання судового рішення як складової права на справедливий суд, а також на практику Верховного Суду щодо відповідальності органу місцевого самоврядування за зобов`язаннями комунального підприємства за певних умов.
У відповіді на відзив позивачка наголошувала, що Дубровицька міська рада є засновником КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради, приймала управлінські рішення щодо прийняття підприємства у комунальну власність, його припинення шляхом ліквідації, затвердження ліквідаційного балансу, а тому не може повністю відмежовуватися від наслідків неплатоспроможності такого підприємства та невиконання судового рішення, ухваленого на користь працівниці цього підприємства.
У судовому засіданні 17 квітня 2026 року представник позивачки адвокат Антонцєва І.І. підтримала позовні вимоги та пояснила, що рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 28 липня 2022 року позивачку поновлено на посаді зубного лікаря КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради і стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, однак у частині стягнення присуджених грошових сум це рішення фактично не виконано. Представник позивачки зазначала, що позивачка зверталася до різних органів і установ, зокрема до правоохоронних органів, органів прокуратури, органів державної виконавчої служби, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Дубровицької міської ради, однак реального виконання рішення не досягла.
Представник позивачки у судовому засіданні зазначала, що Дубровицька міська рада як засновник КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради повинна нести відповідальність за наслідки діяльності та ліквідації такого підприємства, оскільки саме міська рада є суб`єктом, який здійснює управлінські повноваження щодо комунального майна та підприємства. Представник позивачки також наголошувала, що позивачка не повинна нести на собі надмірний тягар невиконання судового рішення та втрати фактичної цінності присуджених їй коштів внаслідок тривалого невиконання.
У цьому ж судовому засіданні представник відповідача Дубровицької міської ради - Драган О.О. зазначила, що позиція міської ради викладена у відзиві. Водночас представник відповідача визнала частину позовних вимог у сумі 88255,76 грн, тобто суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присуджену рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 28 липня 2022 року у справі №949/175/21. При цьому представник відповідача заперечувала проти стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, посилаючись на те, що стаття 236 КЗпП України покладає відповідальність саме на роботодавця, а не на засновника підприємства. Також представник відповідача пояснила, що Дубровицька міська рада пропонувала позивачці укласти мирову угоду, однак така пропозиція прийнята не була.
У судовому засіданні 22 квітня 2026 року суд заслухав пояснення позивачки ОСОБА_1 . Позивачка пояснила, що рішення суду 2022 року фактично не виконується протягом тривалого часу, присуджені їй кошти не виплачені, а сума, визначена рішенням суду у 2022 році, за час невиконання істотно знецінилася. Позивачка зазначила, що змушена була повторно звертатися за правничою допомогою та нести додаткові витрати не з власної вини, а через те, що рішення суду, ухвалене на її користь, не виконане. Позивачка просила суд почути її позицію, відновити справедливість і захистити її порушені права.
Представник відповідача у судовому засіданні 22 квітня 2026 року повторно наголосила, що Дубровицька міська рада визнає частину позовних вимог у сумі 88255,76 грн, однак заперечує проти вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, оскільки таке стягнення, на її думку, може бути покладене лише на роботодавця, а не на засновника підприємства, а Дубровицька міська рада не мала бюджетних та правових механізмів самостійно виконати рішення суду, яке було ухвалене не щодо міської ради, а щодо КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом встановлено, що рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 28 липня 2022 року у справі №949/175/21 ОСОБА_1 поновлено на посаді зубного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради з 18 січня 2021 року та стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 липня 2021 року по 22 липня 2022 року в сумі 88255,76 грн, а також судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1816,00 грн (а.с.21-25).
18 жовтня 2022 року Дубровицьким районним судом Рівненської області у справі №949/175/21 видано виконавчі листи за якими постановами державного виконавця від 19 жовтня 2022 року відкрито виконавчі провадження №70115887 та №70114801 (а.с.12-13).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне некомерційне підприємство "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради має код ЄДРПОУ 42705873, засновником юридичної особи є Дубровицька міська рада, а підприємство перебуває у стані припинення з 29 червня 2021 року (а.с.11).
Зі статуту КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради вбачається, що підприємство є комунальним некомерційним підприємством, засновником і власником якого є територіальна громада в особі Дубровицької міської ради. Майно підприємства є комунальною власністю та закріплюється за підприємством на праві оперативного управління. Підприємство створене для здійснення некомерційної господарської діяльності у сфері охорони здоров`я та стоматологічної допомоги, без мети одержання прибутку (а.с.14-20).
Рішенням Дубровицької міської ради від 24 червня 2021 року №309 припинено діяльність КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради шляхом його ліквідації. Як убачається з матеріалів справи, підставами для прийняття такого рішення були невиконання підприємством зобов`язань, систематична збитковість, наявність заборгованості із виплати заробітної плати працівникам та дефіцит капіталу підприємства для її погашення (а.с.29).
Рішенням Дубровицької міської ради від 10 червня 2021 року №302 затверджено акт приймання-передачі та безоплатно прийнято КНП "Дубровицька районна стоматологічна поліклініка" Дубровицької районної ради і майно, що знаходилося на його балансі, із спільної власності територіальних громад Дубровицького району у комунальну власність Дубровицької міської ради (а.с.30-32).
Рішенням Дубровицької міської ради від 16 грудня 2021 року №498 затверджено ліквідаційний баланс КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради. У листах Дубровицької міської ради, наявних у матеріалах справи, зазначалося, що рахунки підприємства у Державній казначейській службі закриті, а підприємство виключене з мережі розпорядників та одержувачів коштів місцевого бюджету.
Листом від 14 травня 2025 року №1 КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради повідомило, що виконати вимоги щодо погашення заборгованості неможливо через відсутність рухомого та нерухомого майна юридичної особи, яка ліквідується(а.с.26).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується фактична неможливість виконання рішення суду від 28 липня 2022 року за рахунок майна та коштів самого КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради.
Суд бере до уваги, що відповідач Дубровицька міська рада не заперечує щодо чинності рішення суду від 28 липня 2022 року, щодо відкритих виконавчих проваджень та щодо наявної заборгованості з виплати позивачці присуджених цим рішенням сум. Навпаки, представник відповідача у судових засіданнях визнав частину позовних вимог у сумі 88255,76 грн, тобто в частині середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного рішенням суду від 28 липня 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. Згідно із частиною четвертою цієї статті, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оцінюючи часткове визнання позову Дубровицькою міською радою, суд вважає, що таке визнання у частині стягнення 88255,76 грн не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб та узгоджується з матеріалами справи.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне і обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на справедливий суд. Тривале невиконання рішення суду, ухваленого на користь особи, становить втручання у її право на мирне володіння майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо таким рішенням особі присуджено грошові кошти.
У рішенні по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 в пункті 54 суд зазначає, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (подібні висновки містяться у рішенні у справі "Ромашов проти України" (Romashov v. Ukraine), №67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі "Дубенко проти України" (Dubenko v. Ukraine), №74221/01, від 11 січня 2005 року; та у справі "Козачек проти України", № 29508/04, від 7 грудня 2006 року). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою (рішення у справі "Шмалько проти України" (Shmalko v. Ukraine), №60750/00, п. 44, від 20 липня 2004 року). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Згідно зі статтею 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Учасник юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника, крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Відповідно до статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка відповідно до закону, інших правових актів або умов договору несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього у розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Вказана норма закріплює загальну модель субсидіарної відповідальності як додаткової відповідальності іншої особи у випадку, коли основний боржник не виконує зобов`язання. Субсидіарна відповідальність не замінює основного боржника, але забезпечує реальне виконання зобов`язання тоді, коли його виконання основним боржником стало неможливим або істотно ускладненим.
Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам належить право комунальної власності, зокрема на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, підприємства, установи та організації. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Суд звертає увагу, що КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради створене та діє у сфері комунальної власності, його засновником є орган місцевого самоврядування, його майно належить територіальній громаді, а підприємство користується таким майном на праві оперативного управління. Таке підприємство не має повної майнової автономії у тому розумінні, в якому її має приватна юридична особа або комунальне комерційне підприємство, майно якого закріплене на праві господарського відання.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що Дубровицька міська рада не створювала це підприємство, а прийняла його у комунальну власність у зв`язку з адміністративною реформою, а тому не повинна відповідати за його борги. Адже, станом на час ухвалення рішення суду, відкриття виконавчих проваджень, звернень позивачки та розгляду цієї справи засновником КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради є саме Дубровицька міська рада. Саме вона приймала рішення про прийняття підприємства у комунальну власність, припинення його діяльності шляхом ліквідації та затвердження ліквідаційного балансу.
Суд також враховує, що до моменту звернення з цим позовом, позивачка вичерпала всі способи його виконання. Виконавчі провадження були відкриті ще 19 жовтня 2022 року, також у справі наявні відповіді на численні звернення позивачки до органів державної виконавчої служби, правоохоронних органів, органів прокуратури, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів Держпраці, Міністерства юстиції України та Дубровицької міської ради, однак присуджені кошти не виплачені.
Суд також бере до уваги, що Дубровицька міська рада у судовому засіданні визнала частину позовних вимог у розмірі 88255,76 грн. Таке визнання узгоджується з матеріалами справи, фактом невиконання рішення суду та обставинами неплатоспроможності КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для покладення на Дубровицьку міську раду як засновника та вищий орган управління Комунального некомерційного підприємства "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради субсидіарної відповідальності з виконання рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 28 липня 2022 року у справі №949/175/21 у частині виплати на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 88255,76 грн та судових витрат у розмірі 1816,00 грн.
Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, суд виходить із такого.
Статтею 235 КЗпП України передбачено гарантії працівникові у разі незаконного звільнення або переведення, зокрема поновлення на попередній роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Разом з тим у цій справі вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду заявлена не безпосередньо до роботодавця, яким було КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради, а до Дубровицької міської ради як засновника цього підприємства у межах заявленої субсидіарної відповідальності. Тому при вирішенні цієї вимоги суд має враховувати не лише буквальний зміст статті 236 КЗпП України, а й правову природу субсидіарної відповідальності, межі такої відповідальності, засади розумності, справедливості та пропорційності.
Суд зазначає, що з моменту ухвалення рішення суду і до моменту розгляду цієї справи минув значний період часу, присуджені позивачці кошти фактично не виплачені, що призвело до того, що позивачка повторно змушена звертатися до суду для захисту вже підтвердженого судовим рішенням права.
При цьому суд бере до уваги, що рішення суду від 28 липня 2022 року ухвалене щодо КНП "Стоматологічна поліклініка" Дубровицької міської ради, а не щодо Дубровицької міської ради. До ухвалення цього рішення Дубровицька міська рада не була боржником за виконавчими листами у справі №949/175/21. Також суд враховує, що відповідач визнав основну суму, присуджену рішенням суду, однак обґрунтовано порушував перед судом питання щодо меж застосування статті 236 КЗпП України до засновника підприємства, який не є безпосереднім роботодавцем позивачки.
Хоча Дубровицька міська рада не була безпосереднім роботодавцем позивачки, але саме в межах цієї справи на неї покладається субсидіарна відповідальність за виконання рішення суду. Тому повне звільнення відповідача від будь-яких наслідків тривалого невиконання рішення суду не відповідало б завданню цивільного судочинства, принципу ефективного судового захисту та конституційному обов`язку забезпечення виконання судового рішення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню за період з 29 липня 2022 року по 29 січня 2023 року. Такий період, на переконання суду, є розумним, співмірним і достатнім для компенсації позивачці негативних наслідків затримки виконання рішення суду у межах цієї справи та водночас не покладає на відповідача непропорційного фінансового тягаря.
Оскільки рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 28 липня 2022 року у справі №949/175/21 встановлено середньоденний заробіток позивачки у розмірі 348,837 грн, а період, який суд вважає обґрунтованим для стягнення, становить 180 днів, сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду становить 62790,66 грн. (348,837 грн х 180 днів = 62790,66 грн).
Отже, вимога позивачки про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду слід задовольнити частково, а саме у розмірі 62790,66 грн за період з 29 липня 2022 року по 29 січня 2023 року, у решті цієї вимоги - слід відмовити.
З метою недопущення подвійного стягнення одних і тих самих сум, суд вважає необхідним припинити стягнення за виконавчими листами Дубровицького районного суду Рівненської області від 18 жовтня 2022 року у справі №949/175/21, що перебувають на виконанні у Дубровицькому відділі державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за постановами про відкриття виконавчого провадження №70115887 та №70114801 від 19 жовтня 2022 року відповідно. Такий висновок зумовлений тим, що у цій справі суд покладає виконання відповідних присуджених сум на Дубровицьку міську раду як субсидіарного боржника, а тому одночасне продовження примусового стягнення тих самих сум з основного боржника, може створити ризик подвійного виконання.
Згідно вимог статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачка у позовній заяві навела попередній орієнтовний перелік витрат на оплату правничої допомоги і додатково зазначила у судовому засіданні про те, що детальний розрахунок сум таких витрат буде наведено в додатковій заяві з огляду на ч.8 ст.141 ЦПК України. Тому питання витрат на оплату правничої допомоги вирішуватиметься у встановленому процесуальним законом порядку.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог, якщо інше не передбачено законом. Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з Дубровицької міської територіальної громади в особі Дубровицької міської ради на користь держави в особі Державної судової адміністрації України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 860,42 грн пропорційно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтею 236 КЗпП України, статтями 3, 56, 129-1 Конституції України, статтями 15, 16, 96, 619 Цивільного кодексу України, статтями 63, 78, 176 Господарського кодексу України, статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статтями 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 206, 259, 263-265, 294, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити частково.
Покласти на Дубровицьку міську раду, як засновника та вищий орган управління Комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка» Дубровицької міської ради, яке перебуває у стані припинення з 29.06.2021, субсидіарну відповідальність з виконання рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 28.07.2022 у справі № 949/175/21 в частині виплати на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат в розмірі 88255,76 грн та 1816,00 грн відповідно.
Стягнути з бюджету Дубровицької міської територіальної громади в особі Дубровицької міської ради на користь ОСОБА_1 , визначений рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 28.07.2022 у справі № 949/175/21 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 88255,76 (вісімдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят п`ять грн 76 коп.) грн та судові витрати у розмірі 1816,00 (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн 00 коп.) грн; середній заробіток у розмірі 62 790,66 (шістдесят дві тисячі сімсот дев`яносто грн. 60 коп.) за час затримки виконання рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 28.07.2022 у справі № 949/175/21 в частині стягнення присуджених сум за період з 29 липня 2022 по 29 січня 2023 року.
Припинити стягнення за виконавчими листами Дубровицького районного суду Рівненської області від 18.10.2022 у справі № 949/175/21, що перебувають на виконанні у Дубровицькому відділі державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за постановами про відкриття виконавчого провадження за № 70115887 та № 70114801 від 19.10.2022 відповідно.
Стягнути із Дубровицької міської територіальної громади в особі Дубровицької міської ради на користь держави в особі Державної судової адміністрації України: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 судовий збір в розмірі 860,42 (вісімсот шістдесят грн 42 коп.) пропорційно до задоволених вимог.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 )
Відповідач: Дубровицька міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи: 05390997, вул. Воробинська, 16, м. Дубровиця, Рівненська область, 34100.
Третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна поліклініка» Дубровицької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи: 42705873, адреса: вул. Шевченка, 60, м.Дубровиця, Сарненський район, Рівненська область, 34100, яке перебуває у стані припинення з 29.06.2021року.
Третя особа: Дубровицький відділ державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ідентифікаційний код юридичної особи: 34847140, адреса: пров. Макарівський, будинок 1, місто Дубровиця, Сарненський район, Рівненська область, 34100.
Повний текст рішення складено 01 травня 2026 року.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор
Оригінал: reyestr.court.gov.ua