Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №559/1327/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1327/26

Провадження № 2-а/559/29/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Окренець Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Письмак Віта Юріївна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

1.1 Адвокат Письмак В.Ю. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом про скасування постанови № 1/944 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 01.09.2025. В обґрунтування позову вказує, що відповідно до змісту постанови позивач до 05.06.2025 не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби відповідно до вимог п.2 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024. Представник зазначає, що 25.02.2022 ОСОБА_1 було зараховано до особового складу в/ч НОМЕР_1 , під час проходження військової служби позивач неодноразово проходив ВЛК, однак із незрозумілих причин такі відомості не вносилися до його військового квитка. 18.11.2023 ОСОБА_1 було зараховано до особового складу в/ч НОМЕР_2 . Наказом від 22.04.2024 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас, 26.04.2024 вважається таким, що здав справи та посаду та вибув зі складу сила і засобів з місця виконання завдань за призначенням м. Гуляйполе Запорізької області та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки позивач безпосереднього брав участь у бойових діях, призначений на бойову посаду, проходив ВЛК під час направлення на військову службу та на час переведення із однієї військової частини до іншої, вважає що він не був суб`єктом проходження ВЛК у відповідності до вимог закону. Крім того, 01.09.2025, в день, коли була винесена оскаржувана постанова, позивач проходив ВЛК, що свідчить про те, що він не був присутній під час винесення постанови та не міг взяти участь у цьому процесі. Тому просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

1.2. Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 подано відзив на позовну заяву, згідно якого вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими. У відзиві вказують, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 18.07.1997. Згідно з відомостями АІКС «Оберіг» та в обліковій картці військовозобов`язаного ОСОБА_1 21.08.2014 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, а отже у нього був обов`язок повторно пройти медичний огляд для визначення придатності до військової служби у відповідності до вимог п.2 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024. Під час проведення перевірки оператором АІКС «Оберіг» персональних даний ОСОБА_2 25.08.2025 було виявлено, що позивач не звернувся до РТЦК з метою отримання направлення на ВЛК та не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд. 28.08.2025 ОСОБА_1 самостійно з`явився до РТЦК. У зв`язку із порушенням законодавства, відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення №705 по факту не проходження повторного медичного огляду до 05.06.2025 з метою визначення придатності до військової служби. Копію протоколу позивачу було вручено під особистий підпис 28.08.2025 та проінформовано про час та місце, коли відбудеться розгляд вказаного протоколу про адміністративне правопорушення. Проте, у визначений час ОСОБА_1 не прибув, тому начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуто протокол та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у відсутності позивача та постановлено накласти штраф у розмірі 17000 грн. Другий примірник постанови було надіслано позивачу засобами поштового зв`язку. Розгляд справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства у відповідно до КУпАП. Просять у позові відмовити у повному обсязі.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1 15.04.2026 відкрито провадження та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін згідно ч.1 ст.257, ч.5 ст. 262 КАС України, оскільки це справа незначної складності, що не потребує заслуховування сторін.

2.2 Сторони наддали до суду заяви по справі, інших заяв та клопотань від учасників не надходило.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

3.1 Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 18.07.1997.

3.2 Згідно з відомостями АІКС «Оберіг» 21.08.2014 рішенням ВЛК ОСОБА_1 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час (а.с.36).

3.3 Відповідно ст. 259 КУпАП, 25.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 до Дубенського РВ ГУНП в Рівненської області було направлено електронне звернення щодо доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , який порушив п.2 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024, для складання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.36 зворот).

3.4 Зі змісту позовної заяви та відзиву на позовну заяву слідує, що ОСОБА_1 самостійно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.08.2025, тобто обидві сторони цей факт визнають і він не потребує доказування згідно ч.1 ст. 78 КАС України.

3.5 28.08.2025 стрільцем-санітаром ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складено відносно ОСОБА_1 Протокол №705 з мотивацією, що не звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду та не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у відповідності до вимог п.2 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-ІХ та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У протоколі повідомлено ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення: 01.09.2025 о 09:00 год. Копія протоколу була вручена позивачу, про що свідчить його підпис у відповідній графі. Крім того, сам ОСОБА_1 пояснив письмово в протоколі, що був військовим і звільнився до догляду за мамою в 2024 році та не знав, що треба пройти ВЛК, бо проходив в 2023 році в частині (а.с.37-38).

3.6 Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 №1/944 від 01.09.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. В мотивувальній частині постанови зазначено, що « ОСОБА_1 не звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду та не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у відповідності до вимог п.2 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-ІХ. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, постановлено застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень» (38 зворот-39).

Оскаржувана постанова була винесена у відсутності ОСОБА_1 та направлена останньому засобами поштового зв`язку.

3.7 Також, судом встановлено, що 25.02.2022 ОСОБА_1 був призваний до лав Збройних Сил України на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, про що наявні відмітки у військовому квитку серії НОМЕР_3 та обліковій карті військовозобов`язаного (а.с.8,35).

3.8 Згідно записів у військовому квитку про проходження військової служби, наданого позивачем, встановлено, що з 31.07.2023 до 20.08.2023 ОСОБА_1 було зараховано до особового складу в/ч НОМЕР_1 на посаду стрілець-пом. кулеметник. З 21.08.2023 до 02.11.2023 ОСОБА_1 перебував у складі в/ч НОМЕР_4 на посаді стрілець та з 03.11.2023 у складі в/ч НОМЕР_5 на посаді кулеметника (а.с.8 зворот). Дані факти також підтверджуються записами у обліковій карті військовозобов`язаного, наданій відповідачем (а.с.35).

3.9 Наказом №332 від 18.11.2023 ОСОБА_1 було зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_2 на посаду стрільця (а.с.9).

3.10 Відповідно до довідки командира в/ч НОМЕР_2 №1160мт від 26.04.2024, солдат ОСОБА_1 в період з 18.11.2023 до 26.04.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Гуляйполе Запорізької області. ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_6 від 23.08.2024 (а.с.18 зворот-19,20).

Запис про участь у бойових діях наявний також і в обліковій карті військовозобов`язаного, і у військовому квитку (а.с.35 зворот, 13).

3.11 Відповідно до витягну з наказу командира в/ч НОМЕР_2 №119 від 26.04.2024, солдата ОСОБА_1 , старшого стрільця оператора 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти, звільнено наказом командира НОМЕР_7 окремої бригади територіальної оборони від 22.04.2024 у запас за підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини), вважається таким, що 26.04.2024 справи та посаду здав та вибув зі складу сил і засобів після безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з місця виконання завдань за призначенням м. Гуляйполе Запорізької області. Направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.19 зворот).

3.12 Згідно з відомостями АІКС «Оберіг» 01.09.2025 рішенням ВЛК ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби (а.с.36).

3.13 Також в обліковій карті військовозобов`язаного зазначено, що ОСОБА_1 18.07.1997 прийнятий на облік, 21.08.2014 прийнятий на облік та знятий з обліку. 29.09.2018 ОСОБА_1 прийнятий на обліку на підставі ч. 27, 28 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», знятий з обліку 26.02.2022 у зв`язку із мобілізацією до ЗСУ. В подальшому, 30.04.2024 взятий на облік військовозобов`язаних.

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

При цьому за приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).

За змістом ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Водночас, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України № 4235-ІХ від 12.02.2025 було внесено зміни і викладено положення у наступній редакції «2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

5.1. Судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності, оскільки він не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби згідно норм чинного законодавства. Законом України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист чітко визначено, що необхідність проходження повторного медичного огляду стосується усіх громадяни України віком від 25 до 60 років (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом.

5.3. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 рішенням ВЛК від 21.08.2014 визнаний обмежено придатним у воєнний час, відтак у нього був обов`язок повторно пройти медичний огляд відповідно до вимог вказаного закону, що не містить винятків про людей, які мають досвід бойових дій, однак останній такий обов`язок не виконав, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності.

5.3. Судом встановлено, що з 25.02.2022 ОСОБА_1 був мобілізований на військову службу і виконував свій громадянський обов`язок із захисту Батьківщини до 26.04.2924, зокрема й примайючи участь в бойових діях з 18.11.2023 до 26.04.2024.

5.4. Загальновідомим є той факт, що на початку повномасштабного вторгнення в Україні відбувалася масова мобілізація людей, здатних тримати зброю, і навіть без проходження ВЛК, в зв`язку з критичною ситуацією. Таким чином, позивач, маючи статус обмежено придатного з 2014 року, добросовісно виконував конституційний обов`язок, захищаючи Батьківщину у 2022-2024 роках.

5.5. Суд зазначає, що хоча факт проходження військової служби та статус УБД не звільняє позивача від обов`язку проходження ВЛК згідно з нормами Закону №3621-IX, однак записи про його стан здоров`я не оновлювалися з невідомих причин, а суду позивач не надав будь-яких висновків ВЛК в проміжку між 21.08.2014 («обмежено придатний») та 01.09.2025 («придатний»). Відповідно формально статус позивача був «обмежено придатний» до 01.09.2025, хоч згідно Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (Наказ МОУ №402) призначення особи до бойових підрозділів, як правило, передбачає стан придатності, що не сумісний зі статусом «обмежено придатної» особи для певних видів військ.

5.6. 01.09.2025 ОСОБА_1 пройшов ВЛК та рішенням комісії був визнаний придатним до військової служби за гр.ІІ. Заперечення позивача, що тому він не міг бути присутній під час складання постанови, на увагу не заслуговують, адже позивача в подальшому мобілізовано не було, отже він не перебував під постійним контролем працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас, враховуючи бойовий шлях позивача, його безпосередню участь у захисті територіальної цілісності України та факт самостійного проходження ВЛК, якого в подальшому не мобілізували повторно і який легально завершив військову службу, суд вважає, що дії позивача не завдали шкоди державним інтересам, а він дійсно міг помилятися в оцінці питання чи розповсюджується на нього обов`язок пройти ВЛК до 05.06.2025. На момент розгляду справи позивач перебуває на належному військовому обліку з актуальним висновком ВЛК. Така поведінка ОСОБА_1 створює презумпцію добросовісності громадянина.

5.7. Згідно зі ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності з метою виховання особи. Оскільки ОСОБА_1 самостійно вжив заходів щодо приведення свого облікового статусу у відповідність до чинного законодавства, накладення штрафу в день виконання такого обов`язку є надмірним та не відповідає меті закону, а також свідчить про формальний підхід відповідача при оцінці фактичних обставин справи і особи ОСОБА_1 .

5.8. Таким чином, на думку суду, при винесенні оскаржуваної постанови, уповноваженим працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 не враховано характер адміністративного правопорушення та особу порушника, який має статус учасника бойових дій при записі в його військовому квитку про «обмежену придатність» і в подальшому, хоч із з порушенням встановленого строку, однак пройшов ВЛК, чим усунув стан протиправної бездіяльності. Відповідно до принципу пропорційності, втручання у права людини (шляхом накладення значного грошового штрафу) має бути виправданим. У даному випадку, суспільний інтерес у визначенні придатності позивача до служби вже задоволений фактом проходження огляду, а адміністративне стягнення в 17 тис. грн. штрафу є непропорційним вчиненому, враховуючи конкретну ситуацію та особу ОСОБА_1 .

5.9. Якщо формально наявний склад правопорушення, але по свої суті, враховуючи особу, діяння є малозначним та не потребує призначення адміністративного стягнення, як в цьому випадку, то згідно ст.22 КУпАП таке провадження про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за ст. 22 КУпАП. Зазначені обставини у сукупності спричиняють необхідність вирішити уповноваженому органу чи це є малозначне діяння в розумінні ст. 22 КУпАП.

5.10. Наведене вище не дає можливості, скасувавши постанови, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а постанова - скасуванню та направленню на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

На підставі викладеного, керуючись ст.77, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», Конституцією України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково: скасувати постанову №1/944 від 01.09.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Направити справу відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Представниця позивача: адвокат Письмак Віта Юріївна, РНОКПП НОМЕР_9 , адреса вул. Грушевського,174/29, м. Дубно Рівненська область, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_7

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9

Суддя О.Ю. Жуковська