Рішення від 30 квітня 2026 р. у справі №537/1137/26 — Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/981/2026

Справа № 537/1137/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.05.2026 Крюківський районний суд міста Кременчука в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю секретаря судових засідань Бобровської К.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Новий Колектор» Савченко Т.О. звернулася до суду із позовною заявою, згідно якої, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор» заборгованість за Договором споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025 в розмірі 38 665 грн. 83 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір при зверненні до суду в розмірі 2 662 грн. 40 коп., витрати понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками в розмірі 266 грн.. 58 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. 00 коп.

Вимоги позову мотивовані тим, що між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025 року, відповідно до умов котрого позичальнику ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 11 000 грн. зі строком 360 днів, із оплатою процентної ставки, що вираховується в наведеному графіку, і становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,8% в день та застосовується у випадку, якщо споживач, як учасник програми лояльності Товариства в дату першого платежу -09.04.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі першого платежу, визначеного в графіку платежів. Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених договором. Загальні витрати на дату укладення договору складають за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом – 39 600 грн. 00 коп., за стандартною – 38 940 грн. 00 коп. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кошти були перераховані на картку відповідача за № НОМЕР_1 . Однак, відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань щодо повернення основної суми боргу та заборгованості по процентам, у зв`язку із чим має заборгованість в розмірі 38 665 грн. 83 коп.,

26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу №261125/1, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором №2153313 від 10.03.2025. Тобто, як вказує представник позивача, ТОВ «Новий Колектор» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 38 665 грн. 83 коп.

Представник позивача вказує, що оскільки відповідачем не виконано умови кредитного договору, останній і вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «Новий Колектор» у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, згідно змісту позову, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, пояснень про причини своєї неявки до суду не надав, відзив на позовну заяву на адресу суду не направив.

Відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 280 Цивільного процесуального Кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторони позивача та відповідача на підставі письмових матеріалів справи, оскільки відповідач повідомлялась належним чином про дату, час та місце слухання справи, вона не повідомила суд про причини неявки, нею не подано відзив, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступних висновків:

Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України , згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Стаття 5 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі анкети клієнта про укладення договору споживчого кредиту від 10.03.2025, цього ж дня між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №2153313, за умовами якого відповідач отримав в кредит грошові кошти в розмірі 11 000 грн. 00 коп., що передбачено пунктом 1.2 Договору про надання споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025.

Відповідно до пункту 1.3 Договору про надання споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025, строк кредиту – 360 днів.

Відповідно до пункту 1.4 Договору про надання споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит – Графік платежів яка наведена в Додатку №1 до Договору.

Згідно пункту 1.5 Договору про надання споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025, тип процентної ставки – фіксована, стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у пункті 1.3 цього Договору.

Згідно пункту 1.8.1 Договору про надання споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025, загальні витрати на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складають 39 600 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 2.1 Договору про надання споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

На підставі пункту 4.4 Договору про надання споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025 відповідач зобов`язався у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення,здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадку визначеного п. 5.3 Договору, а також виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором, правилами та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 5.1 Договору про надання споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіком платежів, крім випадку визначеного в п.5.3 Договору.

Порушення умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов визначених змістом цього договору та закріплені у п.6 Договору про надання споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025.

Договір про надання споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025 укладений за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» в тому, числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, що вбачається, в тому числі, із пункту 7.1.

Згідно довідки від 27.11.2025 за вих.№20251126-1994, виданою за підписом директора ТОВ «Пейтек» Макарчука О., 10.03.2025 на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 було перераховано грошові кошти в розмірі 11 000 грн. 00 коп. (а.с.16).

За змістом статей 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За таких обставин суд вважає, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами та сплату відсотків за користування кредитом, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення відповідного договору на погоджених умовах шляхом його власноручного підписання.

Як вбачається з наявних письмових матеріалів справи, відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, передбачені кредитним договором, у зв`язку із чим станом на 26.11.2025 його заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025 становить 38 665 грн. 83 коп., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 10 982 грн. 19 коп., заборгованості за відсотками в розмірі 22 183 грн. 64 коп.

26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу №261125/1, відповідно до пункту 2.1. якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Порядок оформлення відступлення прав вимоги визначений пунктом 3 Договору факторингу №261125/1 від 26.11.2025.

Відповідно до пункту 2.4 Договору факторингу №261125/1 від 26.11.2025, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржників від реалізації Прав вимог, а клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від розміру фінансування та меншими від загального розміру Заборгованості.

За змістом Реєстру боржників до Договору факторингу №261125/1, укладеного 26.11.2025, до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право вимоги щодо боржника, ОСОБА_1 за кредитним договором 2153313 від 10.03.2025.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнтможевідступитифакторові свою грошовувимогу до боржника з метою забезпеченнявиконаннязобов`язанняклієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу можепередбачатинаданняклієнтовіпослуг, пов`язанихіз грошовою вимогою, право якоївінвідступає.

За таких обставин, з урахуванням факту укладення 26.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» Договору факторингу №261125/1, суд вважає доведеним факт переходу до ТОВ «Новий Колектор» права вимоги до боржників про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказаними у відповідному реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи матеріали справи, документи, суд вважає достовірно доведеним факт невиконання відповідачем свого зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим позовні вимоги є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача витрат на оплату правничої допомоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги представником позивача суду надано: договір №07/24-НК від 02.07.2024 про надання правничої допомоги, укладений між Адвокатським об`єднанням «Верітас Центр» та ТОВ «Новий Колектор»; додаткову угоду №4 від 14.08.2024 року до договору №07/24-НК від 02.07.2024 про надання правової допомоги; додаткову угоду №17 від 03.04.2025 до договору №07/24-НК від 02.07.2024 про надання правової допомоги; додаткову угоду №19 від 16.04.2025 до договору №07/24-НК від 02.07.2024 про надання правової допомоги; додаткову угоду №34/1 від 31.12.2025 до договору №07/24-НК від 02.07.2024 про надання правової допомоги; звіт про виконану роботу відповідно до Договору №07/24-НК про надання правничої допомоги від 02.07.2024, відповідно до яких вартість наданих адвокатом послуг щодо підготовки позовної заяви до ОСОБА_1 становить 6 000 грн. 00 коп.

За викладених вище обставин, приймаючи до уваги досліджені в судовому засіданні надані представником позивача письмові докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, суд із врахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт, а також враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача щодо позовної вимоги про стягнення витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат, понесених останнім на оплату правничої допомоги в розмірі 6 000 грн. 00 коп.

Згідно квитанції №1955375 від 23.02.2026 (а.с. 14), вартість відправки копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача ОСОБА_1 становить 266 грн. 58 коп., та які на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягають стягненню з останнього на користь позивача ТОВ «Новий Колектор».

Оскільки, статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ТОВ "Новий Колектор" судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп., який було сплачено позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (код ЄДРПОУ 431702980, адреса: 01133, місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №2153313 від 10.03.2025 в розмірі 38 665 ( тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят п`ять) грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (код ЄДРПОУ 431702980, адреса: 01133, місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (код ЄДРПОУ 431702980, адреса: 01133, місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601) витрати, понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками в розмірі 266 (двісті шістдесят шість) грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (код ЄДРПОУ 431702980, адреса: 01133, місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601) витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя Д.О. Зоріна