Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №535/271/26 — Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/271/26

Провадження № 2/535/291/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

04 травня 2026 року с- ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі

головуючого - судді Гулявої Г.М.,

за участю секретаря судових засідань Васильченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Котельва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання;-

УСТАНОВИВ:

16.03.2026 до Котелевського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на своє утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно до закінчення навчання- 29.06.2029 року.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона є дочкою відповідача. З 11.08.2025 року зарахована як студент 1 курсу денної форми навчання, державної форми фінансування у вищому навчальному закладі: Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка на факультеті педагогічної і мистецької освіти.

На даний час позивач потребує матеріальної допомоги, зокрема на оплату проїзду, харчування, проживання в гуртожитку, придбання навчальної літератури та інші витрати необхідні для продовження навчання.

Найбільшою частиною витрат є оренда жилового приміщення в гуртожитку. Відповідно до договору найму жилового приміщення в гуртожитку №59/3, вартість проживання встановлена на рівні 8000 грн. у рік (10 місяців).

Позивач ніде не працює, більшість вільного часу присвячує навчанню, оскільки бюджетна форма навчання вимагає високого рівня підготовки та великих затрат часу та сил. Стипендію позивач не отримує.

Відсутність матеріального утримання ставить позивача в скрутне матеріальне становище, оскільки вона не має змоги працювати сама, у зв`язку з навчанням на денній формі, тому вимушена була звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 25.03.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засдання.

Позивач ОСОБА_4 судове засідання не з`явилася, надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених в позові (а.с.32).

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Причини неявки відповідач суду не повідомляв, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, в установлений ч.7 ст.178 ЦПК України строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог (а.с.33).

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження – не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справ.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11 зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Суд вирішив можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно вимогам ст.ст.223, 280-281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував представник позивача.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_4 від 12.12.2007 р. (а.с.7).

Відповідно до довідки №079 від 08.01.2026 року виданої Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г. Короленка , ОСОБА_4 з 01.09.2025 навчається у даному закладі на 1 курсі спеціальності А3 Початкової освіти, денної форми навчання державної форми фінансування. Термін навчання до 29.06.2029 року (а.с.13).

Згідно договору №59/3 найму жилого приміщення в гуртожитку вартість проживання встановлена на рівні 8000 грн. у рік (10 місяців) (а.с.8-11).

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199,200,201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2021 року у справі №308/4214/18, провадження №61-16005св20.

Судом встановлено, що повнолітня ОСОБА_4 , яка є донькою відповідача по справі, на день звернення позивача до суду не досягла 23 років, продовжує навчання, не працює, незаміжня. Навчається на денній формі навчання державної форми фінансування, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.

Відповідач ОСОБА_5 працездатний, відомостей щодо наявності на його утриманні інших осіб, хронічних захворювань які позбавляли б останнього можливості сплачувати аліменти, матеріали справи не містять.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, в даному випадку стягнення аліментів присуджується з 16.03.2026 року.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, обставини, зазначені у статті 182 СК України, суд приходить до висновку, що позивач скористалася своїм правом на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на її утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та потребує матеріальної допомоги, у зв`язку із навчанням, суд також враховує відсутність в матеріалах справи протилежних доказів, суд вважає, що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу у вказаному у позові розмірі, у зв`язку з чим ухвалює рішення про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.76,81,89,141,200,259,264,265,268,430 ЦПК України, ст.180,181,182,183,191 Сімейного Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), аліменти на її утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 16.03.2026 і до закінчення навчання у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, а саме до 29.06.2029, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) .

Суддя: Г.М. Гуляєва