Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №524/5536/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5536/26

Провадження № 1-кп/524/584/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

учасники судового провадження (до суду не викликались на підставі ч.2 ст.381 КПК України): прокурор ОСОБА_3

захисник ОСОБА_4

обвинувачена ОСОБА_5

потерпіла ОСОБА_6

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026175500000193 від 03.04.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Кременчука Полтавської області, українки, громадянинки України, вдови, маючої на утриманні неповнолітню дитину, із середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої в порядку ст. 89 КК України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.357 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 вчинила кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

02 квітня 2026 року близько 16:00 години, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи, за адресою м.Кременчук, вул. Університетська, знайшла банківські картки (з безконтактною технологією проведення платежів із функцією «PayPass»), які належать ОСОБА_6 .

В цей час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел на привласнення офіційних документів, а саме вказаних банківських карток.

Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою, привласнила банківські картки емітентом яких є АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 та АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 , які згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію" № 2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, ч. 4 ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" N 2121-Ш від 7 грудня 2000 року, та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційними документами.

У відповідності до ст. 1 Закону України від 02.10.1992 «Про інформацію», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.

Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Згідно п.56 ст.1 Закону України " Про платіжні послуги " від 30.06.2021 року платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

У подальшому, ОСОБА_5 , 02 квітня 2026 року в період часу з 16 год. 06 хв. по 16 год. 08 хв., перебуваючи в сервісній мережі магазину продуктів «Українські ковбаси», що розташований за адресою: м. Кременчук, вул. Академіка Маслова, 22, керуючись корисливим мотивом, здійснила розрахунки банківською карткою АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 на суму 162 грн. 26 коп., 92 грн. 38 коп. та на 92 грн. 32 коп., а також намагалася розрахуватися даною банківською карткою та банківською карткою емітованою в АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 в приміщенні магазину «Хата Плюс» за адресою м. Кременчук, вул. Академіка Маслова, буд. 22, чим завдала потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 346 гривень 96 копійок.

Вищезазначені обставини встановлені органом досудового розслідування та, як встановлено судом, не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, обвинувачена ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 , надала письмову заяву, відповідно до якої вона беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, згодна з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.(а.с.16-18)

Потерпілою ОСОБА_6 надано письмову заяву, в якій остання погодилась з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначила, що вона ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодилась з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.(а.с.11).

З огляду на те, що під час досудового розслідування підозрювана ОСОБА_5 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності, прокурор Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 надав клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні на підставі ч.1 ст.302 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_5 внаслідок своїх умисних дій, що виразились в привласненні офіційних документів , вчинене з корисливих мотивів, вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.357 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій, суд враховує особистість обвинуваченої, яка задовільно характеризується за місцем проживання, стан здоров`я обвинуваченої, яка на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, має на утриманні неповнолітню дитину , доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлені.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання`зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Таким чином, беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винної, яка раніше не судима в порядку ст.89 КК України, задовільно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, у скоєному щиро кається , суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання у виді у виді пробаційного нагляду, строком на 1 рік. Суд вважає, відповідно до п.1,2,3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засуджену ОСОБА_5 до пробаційного нагляду такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Призначення такого покарання суд вважає відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Цивільний позов потерпілою по справі не заявлений.

Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_5 не застосовувався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні .

Речові докази по справі - DVD-R диск Verbatim 4.7 Gb 16x 120 min, з відеозаписами з камер відеоспостереження магазину "Хата Плюс" за адресою: м.Кременчук, вул.Академіка Маслова, буд.22, що зберігається при матеріалах кримінального провадження №12026175500000193 від 03.04.2026 року, відповідно до ст.100 КПК України - залишити на зберіганні при них.

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.357 ч.1 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Відповідно до п.1,2,3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засуджену ОСОБА_5 до пробаційного нагляду такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Здійснення пробаційного нагляду покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання останньої.

Строк відбування покарання згідно ст. 49-2 КВК України слід обчислювати з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суду м. Кременчука з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_8