Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №373/518/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/518/26

Провадження № 2/373/928/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №373/518/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Зміст позовних вимог.

Представник позивача Столітній М.М. звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості у розмірі 26250 грн 00 коп., з яких: сума кредиту – 2500 грн 00 коп.; сума процентів за користування кредитом – 16812 грн 50 коп., нараховані проценти за 91 календарних днів – 5687 грн 50 коп., штрафні санкції – 1250 грн 00 коп. Також просить стягнути судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 30.04.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (SlonCredit), уклали договір №1527656 про надання споживчого кредиту.

На умовах, встановлених договором, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язався надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови:

Відповідно до п.1.3. тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 2500 грн.

Згідно із п.1.4. строк кредиту 359 днів: з 30.03.2024 року по 25.03.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1. Договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 2500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

24 грудня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі договору факторингу №24122024 за плату відступило, а ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, ані на рахунок ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», ані на рахунки ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Заявлена позивачем до стягнення заборгованість за договором №1527656 від 30.03.2024 року на загальну суму 26250 грн. складається з суми заборгованості з тіла кредиту – 2500 грн., нарахованих процентів первісним кредитором – 16812,5 грн., нарахованих процентів ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 91 календарних днів 5687,5 грн., штрафні санкції 1250 грн.

Рух справи в суді.

Ухвалою від 27.02.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 23.03.2026 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» були витребувані докази щодо того чи було емітовано на ім`я відповідача платіжну картку № НОМЕР_1 , для обслуговування банківського рахунку та повний номер даного рахунку, а також чи були зараховані грошові кошти на банківський рахунок відповідача у період з 30.03.2024 по 03.04.2024 та виписки про рух грошових коштів по вказаному картковому рахунку.

Поштове відправлення із копією ухвали суду, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулось без вручення з поштовою відміткою «Адресат відсутній».

22.04.2026 ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Судове засідання призначене на 08:30 год 04.05.2026.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просить справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

На підставі частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

На виникнення правовідносин між сторонами у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивача надав суду електронну копію договору про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1527656 укладеного 30.03.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений за допомогою веб-сайту https://sloncredit.ua, яка є частиною Інформаційно-комунікаційної системи (далі за текстом – Договір), з якої вбачається наступне.

Відповідно до п. 1.4. Договору, строк кредиту 360 днів; сума кредиту - 2500 грн 00 коп. (п. 1.3 Договору),стандартна процентна ставка становий 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 Договору. Знижена процентна ставка 0,010% в день та застосовується відповідно до наступних умов:

Умови надання кредиту, його сума, дати видачі та погашення, розмір процентної ставки також вказані у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит. Вказаний додаток також містить електронний підпис ОСОБА_1 .

Відповідно до п.2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» підписаний електронним підписом позичальника - ОСОБА_1 , шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Р426.

Суду надано копію договору про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК», за яким відбувалось перерахування коштів за кредитним договором № 1527656 у сумі 2500,00 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

На виконання ухвали про витребування доказів від 24.03.2026, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано суду лист від 03.04.2026 №20.1.0.0.0/7 – 260330/77324-БТ, за змістом якого на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було емітовано картку № НОМЕР_3 та відкрито банківський рахунок НОМЕР_4 . До листа додано виписку про рух коштів по вказаному рахунку за період з 30.03.2024 по 03.04.2024, з якої вбачається, що 30.03.2024 на рахунок відповідача були перераховані кошти в сумі 2500,00 гривень.

В підтвердження набуття прав нового кредитора, позивачем суду надано договір факторингу №241122024 від 24 грудня 2024 року за яким ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за плату відступило, а ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №1527656 від 30.03.2024 року.

Норми права застосовані судом.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Висновки суду.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Предметом доказування у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором (договором позики), укладеним за допомогою електронних засобів, складають такі обставини: факт укладення цього договору, а також факт перерахування позикових коштів позичальнику в сумі, що відповідає умовам договору.

В даній справі договір про споживчий кредит № 1527656 від 30.03.2024 року, додатки до нього, підписано позичальником (відповідачем) шляхом накладення електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора Р426.

Кредитні кошти в сумі 2500 грн 00,00 грн. за кредитним договором № 1527656 від 30.03.2024 отримані відповідачем 30.03.2024, що підтверджено банківською випискою про рух коштів по особовому рахунку НОМЕР_4 , відкритому у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 (карта № НОМЕР_5 4273).

Отже, договір про споживчий кредит № 1527656 від 30.03.2024 року є укладеним в розумінні статті 1046 ЦК України.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Договір № 1527656 від 30.03.2024 та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Укладення Кредитного договору здійснене в електронній формі в особистому кабінеті ОСОБА_1 , що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, доступ до якої забезпечений відповідачу через сайт або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Суд вважає, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

Відповідач отримав кредитні кошти, але свого зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Відсотки за користування кредитом нараховувались відповідно до Договору, який був схвалений відповідачем підписанням цих угод.

Припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Вимога про дострокове погашення заборгованості не заявлялась.

Проценти за користування кредитом нараховувались первісним кредитором – ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та новим кредитором - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до умов договору № 1527656 від 30.03.2024 та в межах строку його дії (строку кредитування) з 30.03.2024 року по 25.03.2025 року (360 днів з дати укладення), як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором у відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Розмір заявлених до стягнення відсотків в сумі 22500,00 грн. (узгоджується із умовами договору та підтверджений розрахунком заборгованості доданим до позову:

Первісним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (269 календарних днів) за період з 30.03.2024 по 24.12.2024 у сумі 16812,5 грн. (2500 грн * 2,5% = 62,5 грн*269 календарних дні = 16812,5 грн.)

Новим кредитором (позивачем по справі) за період з 25.12.2024 року по 25.03.2025 року (91 календарних днів) у сумі 5687,5 грн. (2500 грн * 2,5% = 62,5 грн*91 календарних дні = 5687,5 грн.)

Право нарахування відсотків новим кредитором після відступлення права вимоги, передбачено договором відступлення права вимоги № 24122024 від 24 грудня 2024 року (п.п. 1.1, 1.2., 1.6) та кредитним договором№ 1527656 від 30.03.2024 (п. 1.4.).

Таким чином, заявлена до стягнення заборгованість відповідача за тілом кредиту в розмірі 2500,00 гривень та відсотками в сумі 22500,00 гривень за Договором про споживчий кредит № 101511877 від 04.03.2023 доведена належними та допустимими доказами, та вимоги позивача про її стягнення підлягають задоволенню.

Щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 1250 гривень 00 копійок, суд зазначає наступне.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитний договір укладено 30.03.2024 року, відповідно і штрафні санкції нараховані після 24.02.2022 року. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Вирішення судових витрат.

Заявлені до стягнення судові витрати складаються з судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду Договору про надання правової (правничої) допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», доручення та заявку на виконання доручення за вказаним договором, та детальний Акт про надання правничої (правової) допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на суму 10000,00 гривень.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

В той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, зважаючи на складність справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт, принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення, у розмірі 5000,00 грн., які підлягають присудженню стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 95,23%, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме - 2535 грн 61 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1527656 від 30.03.2024 – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №1527656 від 30.03.2024 в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2500, 00 гривень та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 22500,00 гривень.

В задоволенні вимоги про штрафних санкцій в розмірі 1250 гривень 00 копійок – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судові витрати, які складаються із витрат із сплати судового збору в розмірі 2535 грн 61 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045; код ЄДРПОУ 44559822;

відповідач – ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І. О. Опанасюк