Постанова від 22 березня 2026 р. у справі №369/3940/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3940/26

Провадження № 3/369/4261/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.03.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Патієвич А.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживоючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2026 року, о 18 год. 00 хв, в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , порушила встановлені правила тримання собак, а саме: допустила вигул собаки породи Алабай без повідка та намордника. Внаслідок вказаних дій собака здійснила напад на неповнолітню ОСОБА_2 та заподіяла тілесні ушкодження, у вигляді рани, що підтверджується медичною довідкою, чим порушила правила утримання собак та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день та час судового засідання повідомлялася належним чином. Клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов наступного висновку.

Частина 1 ст. 154 КУпАП передбачає відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях.

Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 972142 від 12.02.2026, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.02.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та самої ОСОБА_1 від 09.02.2026, консультаційним висновком експерта, долученими фото.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом, в її діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 № 1010 затверджено Порядок тимчасового вилучення тварини у справах про адміністративні правопорушення, який визначає процедуру тимчасового вилучення тварини особою, яка уповноважена на складення протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до зазначеного Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини. Пунктами 4 та 5 даного Порядку передбачено, що тимчасове вилучення тварини здійснюється не пізніше наступного дня після виявлення адміністративного правопорушення. Уповноважена особа складає протокол про тимчасове вилучення тварини або робить запис у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначає біологічний вид, породу, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення тварини в установленому порядку конфіскуються або повертаються власнику (п.18 Порядку).

Статтею 265-5 КУпАП визначені особливості тимчасового вилучення тварини, зокрема зазначено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України.

До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

Відповідно до статті 313 КУпАП, постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, постанов судів у справах про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», під час пред`явлення виконавчого документа до виконання подаються у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, до протоколу про адміністративне правопорушення, за вчинення якого санкцією відповідної статті передбачено стягнення у виді конфіскації майна (тварини), особа, яка його склала, зобов`язана долучити протокол вилучення майна (тварини), що підлягає конфіскації, або довідку про відсутність такого майна (тварини).

В порушення вищевказаних вимог працівниками поліції не долучено до матеріалів справи протокол про тимчасове вилучення тварини із зазначенням про те, яку саме тварину вилучено, її індивідуальні ознаки, та місця куди її поміщено до розгляду справи, відповідний запис про вилучення тварини також відсутній і у протоколі серії ВАД № 972142 від 09.02.2026.

Допущені недоліки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення унеможливлюють застосування санкції – конфіскації тварини – за вчинення правопорушення, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 40-1, ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700 (одна тисяча сімсот) грн в дохід держави без конфіскації тварини.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво- Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Суддя Андрій ПАТІЄВИЧ