Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №369/4613/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4613/26

Провадження № 3/369/4386/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30.03.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Патієвич А.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , начальника служби захисту інформації в автоматизованих системах.

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

04.02.2026 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2026 № 37 військовослужбовець за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_1 , начальник служби захисту інформації в автоматизованих системах, 04.02.2026 вибув у відрядження до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на 87 діб з 04.02.2026 по 01.05.2026 року з метою проходження командних курсів тактичного рівня. Перед вибуттям у відрядження заступником командира підполковником ОСОБА_2 було проведено попередній відбір військовослужбовців для проходження навчання, з лейтенантом ОСОБА_1 був проведений інструктаж з приводу проходження навчання, доведено його мету, зміст та запланований результат. ОСОБА_1 прибув до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова, однак вже 05.02.2026 самостійно, без будь-якої попередньої доповіді своєму безпосередньому командиру, залишив навчальний заклад та повернувся до військової частини. Внаслідок недбалого ставлення до виконання обов`язків військової служби, яке полягало у невиконанні наказу командира, було зірвано навчання спеціалізованого фахівця з питань захисту інформації в автоматизованих системах, що унеможливило укомплектування військової частини належним чином підготовленою військовою посадовою особою.

Таким чином, 05.02.2026, унаслідок неналежного ставлення до виконання своїх службових обов`язків в умовах особливого періоду, допустив недбале ставлення до військової служби, що виразилося у самоусуненні від виконання покладених на нього службових обов`язків та неприбутті на командні курси тактичного рівня у Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова.

Неправомірні дії лейтенанта ОСОБА_1 полягають у самоусуненні від виконання покладених на нього обов`язків військової служби.

Таким чином, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_1 у порушення вимог ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, недбало поставився до військової служби, що виразилось у самоусуненні від виконання покладених на нього обов`язків військової служби у зв`язку з відсутністю на командних курсах тактичного рівня, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином. Водночас до суду надійшла заява ОСОБА_1 про проведення судового засідання без його участі, в якій ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, визнає та кається в скоєному.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст.172-15 КУпАП, відповідальність настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, та тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення № 3 від 15.02.2026, копією витягу із наказу № 67 від 06.06.2025, копією витягу із наказу № 37 від 04.02.2026, копією документів стосовно ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 06.02.2026, копією службової картки, копією службової характеристики, медичною характеристикою.

Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.

Суд зауважує, що матеріали провадження містять достатню кількість належних і допустимих доказів, які в своїй сукупності дають підстави вважати доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, що ставиться йому у вину.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена поза розумним сумнівом, його дії містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Враховуючи особу порушника, вважаю за можливе обрати вид адміністративного стягнення - штраф.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

З урахуванням викладеного, із ОСОБА_1 судовий збір стягненню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим за ч. 2

ст. 172-15 та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 12

ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення до виконання – три місяці з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Суддя Андрій ПАТІЄВИЧ