Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №362/8054/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/8054/25

провадження № 1-кс/362/300/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Василькові заяву адвоката ОСОБА_4 – захисника обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2025 року за № 12025111140000570, щодо

ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 152 КК України.

Суд установив:

21 квітня 2026 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні. Заява про відвід обґрунтована тим, що поведінка судді ОСОБА_5 під час розгляду справи свідчить про упереджене ставлення судді до обвинуваченого у кримінальному провадженні. А саме, до суду скеровано обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 152 КК України. Під час підготовчого судового засідання захистом повідомлено, про те, що законний малолітньої потерпілої не замінена у відповідності до вимого ч. 4 ст. 44 КПК України. Постановою свідчого від 14 жовтня 2025 року залучено, як представника ССД та Васильківської міської ради. Зі змісту постанови не вбачається, що остання діє в супереч інтересам особи, яку він представляє. Посилання сторони обвинувачення на те, що вона була допитана в якості свідка і тому не може бути законним представником малолітньої потерпілої є таким, яке суперечить кримінально процесуальному законодавству України. На думку заявника, суддя ОСОБА_5 неодноразово висловлювалась, що представник малолітньої потерпілої заявлений в обвинувальному акті, який направлений до суду, іншого не має. В справі відсутні будь-які рішення, щодо заміни законного представника малолітньої потерпілої. Крім того, в заяві йдеться про те, що коли під час судового засідання сторона обвинувачення висловилась про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суддею ОСОБА_5 ніяк не відреагувала, на таке висловлювання, чим визначила для себе, що обвинувачений винний, чим порушила презумпцію невинуватості.

У судовому засіданні обвинувачений і захисник підтримали заяву про відвід.

Прокурор направила заяву, в якій просить проводити розгляд даної заяви в її відсутність, та просить відмовити в задоволення, оскільки відвід необґрунтований та безпідставний, зроблений з метою затягування розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_3 .

Вирішуючи заяву, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 3 статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Згідно з частиною 1 статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відвід повинен бути вмотивованим (частина 5 статті 80 КПК України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі – Конвенція) і статті 9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

ЄСПЛ у пункті 66 рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» вказав, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради Європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.

Водночас одним із найважливіших принципів судочинства є nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, які не влаштовують.

У справі «Хаушильд проти Данії» ЄСПЛ зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Суд констатує, що наведені у заяві про відвід судді ОСОБА_5 доводи жодним чином не свідчать про наявність яких-небудь обставин, які би викликали сумнів у неупередженості судді під час здійснення судового провадження у даному кримінальному провадженні, та ґрунтуються виключно на стверджуваній заявником незгоді із процесуальними рішеннями та діями судді.

Отже, підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись статтями 26, 75, 80-81, 376 КПК України, суд

ухвалив:

залишити без задоволення заяву про відвід судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і не оскаржується.

Суддя ОСОБА_1