Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №357/5631/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5631/26

3/357/2113/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Слободяник Олени Сергіївни,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969447 від 15.03.2026 вбачається, що 14.03.2026 близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 неналежно виконувала обов`язки по догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбаченних ст. 150 ч. 1, ч. 2 СК України, оскільки остання перебувала в стані алкогольного сп`яніння у зв`язку з чим не могла виконувати батьківські обов`язки за адресою АДРЕСА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Матеріали справи надійшли до суду 07.04.2026. Судове засідання було призначено на 08.04.2026.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину не визнала, з протоколом не погодилась та заявила клопотання про відкладення судового засідання з метою залучення захисника. У зв`язку з цим розгляд справи було відкладено на 04.05.2026.

У подальшому, у судовому засіданні ОСОБА_1 знову висловила незгоду з протоколом та пояснила, що того дня після побутової сварки з чоловіком поїхала разом із дитиною до свекрухи. За місцем проживання свекрухи між нею та свекрухою виник конфлікт, у зв`язку з чим остання викликала працівників поліції.

ОСОБА_1 зазначила, що працівники поліції не роз`яснили їй причину свого прибуття та підстави для складання адміністративних матеріалів. Також вона вказала, що не перебувала у стані алкогольного сп`яніння та пропонувала пройти освідування з метою підтвердження цього, однак працівники поліції відмовили, пояснивши, що її стан є очевидним, оскільки поведінка є, на їхню думку, неадекватною.

Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що її було виставлено за межі квартири, при цьому дитину залишено зі свекрухою. Про винесення термінового заборонного припису їй було повідомлено, однак строк його дії роз`яснено не було. Також вона зазначила, що відмовилась від підписання адміністративних матеріалів.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Слободяник Олена Сергіївна, заявила клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначила про відсутність у діях її підзахисної складу адміністративного правопорушення.

Зокрема, захисник звернула увагу на упереджене ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 , а також на відсутність конкретних протиправних дій чи бездіяльності, які б свідчили про ухилення або неналежне виконання нею батьківських обов`язків.

Також адвокат зазначила, що у матеріалах справи відсутні показання свідків та відеозаписи, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі. Водночас долучене фотозображення, на її думку, не є належним доказом, оскільки відсутні відомості про те, ким, коли та за яких обставин воно було зроблене, а також з якою метою долучене до матеріалів справи, при цьому її підзахисну не було повідомлено про здійснення фотофіксації.

Крім того, захисник наголосила на відсутності будь-яких належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки освідування не проводилось, а протокол складений фактично на підставі пояснень свекрухи та суб`єктивних припущень працівників поліції.

Суддя, розглянувши протокол та додані до нього документи, заслухавши в суді пояснення особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , та її захисника, приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративна відповідальність за ч. 1ст. 184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Так, до протоколу про адміністративне правопорушення додано розписку ОСОБА_3 , копію протоколу серії ВАД № 969313 від 15.03.2026 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, копію термінового заборонного припису серії АА № 522597, фото.

При цьому належні та достатні докази того, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, в матеріалах справи відсутні, а саме, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних доказів ухилення останньою від виконання батьківських обов`язків чи неналежне виконання нею батьківських обов`язків відносно її малолітнього сина.

Суддя також звертає увагу, що долучене до матеріалів справи зображення не може бути визнане належним та допустимим доказом, оскільки відсутні відомості про обставини його створення, автора та мету фіксації, що унеможливлює надання йому належної доказової оцінки.

Разом з тим, висновки працівників поліції щодо перебування особи у стані алкогольного сп`яніння не підтверджені результатами освідування, яке фактично не проводилось, а відтак ґрунтуються виключно на суб`єктивному сприйнятті та припущеннях.

Таким чином, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 ч. 1 КУпАП.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не доведена достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останньої.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 184 КУпАП, статтями 221, 245, 247, 266, 283, 254, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ