Суд: Березанський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 03 травня 2026 р.
Справа: №356/407/26
Суддя: Капшученко І. О.
БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.
№ провадження 3/356/153/26
Справа № 356/407/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.05.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 17.01.2024, РНОКПП НОМЕР_2 , працюючої,
за ст. 122-4 КУпАП
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 626334 від 28.03.2026, водій ОСОБА_1 28.03.2026 о 09 годині 39 хвилин в м. Березань Київської області, по вул. Індустріальна, 33, керувала автомобілем Hyundai Matrix, д.н.з. НОМЕР_3 , який став учасником дорожньо-транспортної пригоди, після чого самовільно залишила місце ДТП.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.10 «а» ПДР, та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
Права, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом роз`яснено.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні за наведених в протоколі обставин визнала повністю.
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що очевидцем події не була. Пояснила, що того ранку прийшов зять та сказав, що її автомобіль вдарений. Напередодні вона встановила на автомобілі відеореєстратор та при перегляді запису побачила момент зіткнення. На автомобілі вже є чотири вм`ятини.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та свідка, дослідивши матеріали справи та додані до них докази, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 122-4 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що посилається на певні норми права, які безпосередньо встановлюють відповідні вимоги.
Так, згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2011 (далі – ПДР).
Згідно з п.п. 1.3, 1.9 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За визначенням п. 1.10 ПДР дорожньо-транспортна пригода – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Згідно з п.п. 2.10 «а» ПДР встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вказане, вина ОСОБА_1 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується її поясненнями та поясненнями допитаного в судовому засіданні свідка, а також сукупністю інших наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою та не викликають сумніву в їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 626334 від 28.03.2026 (а.с.1), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.3), письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 (а.с.2).
Відповідно до відмітки в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_4 , в порядку ст. 265-1 КУпАП посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався (а.с.3).
Відповідно до положень ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в її діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, яка вину визнала, її майновий стан, яка працює, і вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті, у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню її вини.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ст. 122-4, 251-252, 268, 283-284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогост. 122-4 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові суду, а саме 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.
Строк пред`явлення постанови для виконання – 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: І. О. Капшученко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua