Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №290/195/26 — Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/195/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

4 травня 2026 року селище Романів

Романівський районний суд Житомирської області у складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на неповнолітню дитину,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року адвокат Крижанівський О.А. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з останнього неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на неповнолітню дитину – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 1 лютого 2025 року по грудень 2025 року в сумі 19334,00 грн, посилаючись на те, що відповідач з власної вини своєчасно не виконував своїх аліментних зобов`язань.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.

Судом встановлено, що згідно судового наказу Романівського районного суду Житомирської області у цивільній справі 290/80/18 від 16 лютого 2018 року, ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати на користь позивача аліменти на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 січня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Вищевказаний судовий наказ знаходиться на примусовому виконанні в Могилів-Подільському відділі державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області ХМУ МЮ України.

Із розрахунку державного виконавця вищевказаного відділу виконавчої служби вбачається, що аліментні зобов`язання ОСОБА_2 належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 1 лютого 2026 року, має місце прострочення сплати аліментів, що призвело до виникнення заборгованості на суму 19334,00 грн за період з березня 2020 року по січень 2026 року.

Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до частини 1 статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Частиною 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого – обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21, зроблено висновки, що:

«загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства;

учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб`єктивні сімейні обов`язки. Свої обов`язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов`язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов`язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов`язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов`язку за допомогою інших суб`єктів.

невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов`язаної особи;

стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів;

розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %;

при застосуванні формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується».

Таким чином, виходячи із правових позицій Верховного Суду наданого представником позивача розрахунку заборгованості по аліментах, розмір неустойки (пені) по аліментах за період з 1 лютого 2025 року по грудень 2025 року необхідно розраховувати наступним чином:

за лютий 2025 року розмір неустойки (пені) становить 5 401,24 грн (1598,00 грн розмір заборгованості за аліментами х 1% х 338 днів прострочення сплати аліментів), а тому розмір пені, який підлягає стягненню становить 1598,00 грн.

за березень 2025 року розмір неустойки (пені) становить 4 905,86 грн (1598,00 грн розмір заборгованості за аліментами х 1% х 307 днів прострочення сплати аліментів), а тому розмір пені, який підлягає стягненню становить 1598,00 грн.

за квітень 2025 року розмір неустойки (пені) становить 4 426,46 грн (1598,00 грн розмір заборгованості за аліментами х 1% х 277 днів прострочення сплати аліментів), а тому розмір пені, який підлягає стягненню становить 1598,00 грн.

за травень 2025 року розмір неустойки (пені) становить 3 931,08 грн (1598,00 грн розмір заборгованості за аліментами х 1% х 246 днів прострочення сплати аліментів), а тому розмір пені, який підлягає стягненню становить 1598,00 грн.

за червень 2025 року розмір неустойки (пені) становить 3 451,68 грн (1598,00 грн розмір заборгованості за аліментами х 1% х 216 днів прострочення сплати аліментів), а тому розмір пені, який підлягає стягненню становить 1598,00 грн.

за липень 2025 року розмір неустойки (пені) становить 2 956,30 грн (1598,00 грн розмір заборгованості за аліментами х 1% х 185 днів прострочення сплати аліментів), а тому розмір пені, який підлягає стягненню становить 1598,00 грн.

за серпень 2025 року розмір неустойки (пені) становить 2 460,92 грн (1598,00 грн розмір заборгованості за аліментами х 1% х 154 дні прострочення сплати аліментів), а тому розмір пені, який підлягає стягненню становить 1598,00 грн.

за вересень 2025 року розмір неустойки (пені) становить 1 981,52 грн (1598,00 грн розмір заборгованості за аліментами х 1% х 124 дні прострочення сплати аліментів), а тому розмір пені, який підлягає стягненню становить 1598,00 грн.

за жовтень 2025 року розмір неустойки (пені) становить 1 486,14 грн (1598,00 грн розмір заборгованості за аліментами х 1% х 93 дні прострочення сплати аліментів), а тому розмір пені, який підлягає стягненню становить 1 486,14 грн.

за листопад 2025 року розмір неустойки (пені) становить 1 006,74 грн (1598,00 грн розмір заборгованості за аліментами х 1% х 63 дні прострочення сплати аліментів), а тому розмір пені, який підлягає стягненню становить 1 006,74 грн.

за грудень 2025 року розмір неустойки (пені) становить 511,36 грн (1598,00 грн розмір заборгованості за аліментами х 1% х 32 дні прострочення сплати аліментів), а тому розмір пені, який підлягає стягненню становить 511,36 грн.

Сукупний розмір заборгованості на який нараховується пеня становить 19334,00 грн, загальна сума пені за порушення ОСОБА_2 аліментних зобов`язань становить 32519,30 грн, а розмір пені, яка підлягає стягненню становить 15788,24 грн.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_2 на її користь 15788,24 грн.

Згідно частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2 статті 141 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 понесла витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді в розмірі 10000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 26 січня 2026 року, актом наданих послуг від 2 березня 2026 року, ордером про надання правничої допомоги серії АМ №1181330.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 141 ЦПК України, оскільки судом задоволено позов частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8166,04 грн.

Водночас, за змістом статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтею 196 Сімейного кодексу України, статтями 10-13, 141, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) 15788 (п`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн 24 коп неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та 8166 (вісім тисяч сто шістдесят шість) грн 04 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя М.М. Кірічук