Постанова від 30 квітня 2026 р. у справі №285/2221/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2221/26

провадження № 3/0285/993/26

01 травня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сусловець М.Г., за участі секретаря Сарницької Ю. В., захисника Карапиш Б. В. розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що ОСОБА_1 10.04.2026 о 20:35 години в с. Нова Романівка, дорога М-06 216км +500м керуючи автомобілем Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , не булла уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не зреагувала на її зміну, не вибрала безпечної швидкості руху, в наслідок чого здійснила на вибоїну.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Карапиш Б. В. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 рухалась зі швидкістю близько 80 км/год, з дотриманням ПДР. Вибоїна на дорозі була неосвітлена, жодних попереджувальних знаків про ремонтні роботи або незадовільний стан дороги встановлено не було. Вважає, що ДТП сталася виключно через неналежне утримання дороги відповідними службами.

Заслухавши пояснення особи та дослідивши матеріали справи (схему ДТП, фотофіксацію, рапорт), суд приходить до наступних висновків:

За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Виконання цих завдань неможливе без чіткого визначення предмета доказування у даній справі, а також (у межах ст. 251 КпАП) відповідних засобів доказування.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення. Отже, склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкта і суб`єктивну сторону правопорушення.

Повнота і цілісність цієї системи є необхідною умовою для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є правопорушенням.

Суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 є водій транспортного засобу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 29 червня 2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно з ч. 3, 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Відповідно до вимог ДСТУ 3587-94 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», покриття проїзної частини не повинно мати вибоїн, осідань та інших дефектів, що ускладнюють рух транспортних засобів.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про дорожній рух», власники доріг або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху та відшкодування збитків, завданих неналежним станом доріг.

Судом встановлено, ОСОБА_1 не мала технічної можливості вчасно виявити перешкоду, оскільки вона не була позначена відповідними дорожніми знаками (1.10 «Нерівна дорога», 1.12 «Вибоїна»), що є порушенням п. 1.5 ПДР з боку відповідальних осіб.

Посилання поліції на порушення водієм п. 12.1 ПДР (швидкість руху) є безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази перевищення водієм встановлених обмежень швидкості. Сам факт наїзду на вибоїну не може автоматично свідчити про неправильний вибір швидкості.

Будь-яких інших доказів на підтверджена факту вчинення адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки факт вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не є належно доведеним відповідними доказами в справі, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 9, п. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 280, 283, 284 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови .

Суддя М.Г. Сусловець