Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №295/1149/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1149/26

Категорія 69

2/295/2092/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Ходоровської І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

у порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_4

про зміну розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений наказом Корольовського районного суду м. Житомира від 29.12.2025 по справі №296/13783/25, з частини всіх видів доходів щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку до досягнення дитиною повноліття, на 1/8 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менш 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 01.12.2025.

В обґрунтування вимог позову вказано, що будучи діючим військовослужбовцем, 27.06.2023 позивач травмував праву верхню кінцівку під час тренувальних занять на полігоні, внаслідок чого відбулась ампутація правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини передпліччя. Внаслідок вказаної події позивач втратив праву руку та отримав ІІ групу інвалідності. Вказані обставини спричинили погіршення стану здоров`я позивача, він позбавився правої руки, та спричиняють погіршенню його матеріального стану через необхідність стаціонарного лікування та протезування правої руки. Вказані обставини встановлені постановою Житомирського апеляційного суду від 14.02.2024 у справі №295/11039/23. Окрім того, позивач вже сплачує аліменти на утримання іншої дитини. Постановою Житомирського апеляційного суду від 14.02.2024 у справі №295/11039/23 змінено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 06.03.2017 у справі №296/10367/16-ц, та ухвалено стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дочки – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, виникли обставини для зміни розміру аліментів внаслідок погіршення стану здоров`я позивача та сплати аліментів на іншу дитину. Позивач вважає за доцільне, законне та обґрунтоване змінити розмір аліментів, які стягуються на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини на 1/8 частину доходів позивача.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження та призначене підготовче засідання.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Ухвалою суду від 24.04.2026, яка занесена до протоколу судового засідання, підготовче провадження завершене та справу призначено до розгляду по суті.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити. Представник позивача ОСОБА_2 вважає, що є підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на утримання його доньки ОСОБА_8 , з частини всіх видів доходів щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку до досягнення дитиною повноліття, на 1/8 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менш 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 01.12.2025.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечувала частково, вважає, що розмір аліментів може бути зменшений до 1/6, на рівні з розміром аліментів, які сплачуються іншій дитині позивача.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що судовим наказом Корольовського районного суду м.Житомира від 29.12.2025 у справі №296/13783/25, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходів), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01.12.2025 і до досягнення дитиною повноліття. Мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 14.02.2024 у справі №295/11039/23рішення Богунського районного суду м.Житомира від 01.11.2023 змінено, викладено абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 06.03.2017 у справі №296/10367/16-ц, та стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Постановою Житомирського апеляційного суду від 14.02.2024 у справі №295/11039/23 встановлено, що згідно із довідкою від 19.08.2023 №3012, виданою Головним військово-медичним клінічним центром (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України, лейтенант ОСОБА_1 27.06.2023 отримав вибухову травму, внаслідок якої відбулося неповне травматичне відчленування правої верхньої кінцівки на рівні нижньої третини передпліччя з розтрощенням кісток зап`ястка, дистальних кінців кісток передпліччя з травматичним дефектом м`яких тканин та декомпенсацією кровообігу. Операція проведена 27.06.2023, а саме: ПХО, ампутація правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини передпліччя. Зазначене поранення пов`язане з проходженням військової служби. Також у довідці зазначено, що ОСОБА_1 потребує протезування.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У відповідності до ч.1,2 ст.27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Такий висновок міститься також у постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі №6-143цс13, та у постанові Верховного Суду від 31.01.2020. у справі №484/2230/17.

Відповідно до ч.1 ст.81 СК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.80 цього Кодексу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилається на погіршення стану здоров`я, вказує, що йому ампутовано праву руку, що спричинило погіршенню його матеріального стану через необхідність стаціонарного лікування та протезування правої руки. Також позивач вказує, що з нього стягуються аліментина користь ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Обставини, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, підтверджуються постановою Житомирського апеляційного суду від 14.02.2024 у справі №295/11039/23.

Встановивши всі фактичні обстави справи та дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними доказами наявність підстав, достатніх для зменшення розміру аліментів, які стягуються згідно із судовим наказом Корольовського районного суду м. Житомира від 29.12.2025 у справі №296/13783/25 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд враховує також, що відповідно до ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як вбачається зі змісту постанови Житомирського апеляційного суду від 14.02.2024 у справі №295/11039/23, з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Заявляючи про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частини доходу, позивач не обґрунтував, чому при стягненні аліментів на утримання дочки ОСОБА_9 у розмірі 1/6 частини доходів, він вважає достатнім стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_8 у розмірі 1/8 частини доходу.

Суд зауважує, що діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, та мають однакове право на забезпечення належного рівня життя та гармонійного розвитку.

Позивач не довів, що аліменти на утримання дочки ОСОБА_8 у розмірі 1/8 частини доходу є достатніми та обґрунтованими.

Проаналізувавши викладене, оцінивши обставини, передбачені ст.182 СК України, зокрема, стан здоров`я позивача та стягнення з нього аліментів на утримання іншої дитини, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів з 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку.

При цьому, суд враховує, що зміна розміру аліментів не порушує інтересів дитини, оскільки змінений розмір аліментів забезпечуватиме права дитини на належне утримання з огляду на те, що аліменти присуджено у розмірі, не меншому гарантованого законом мінімуму, а також зважаючи на обов`язок утримання дитини у обох батьків.

Щодо вимоги позову у частині стягнення аліментів у зменшеному розмірі, починаючи з 01.12.2025, суд зазначає, що у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Отже, аліменти у зміненому розмірі слід стягувати з дня набрання рішенням законної сили.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України, з урахуванням яких, у разі задоволення позову судові витрати по справі на покладаються на відповідача.

Керуючись ст.7, 150, 155, 164, 166, 167, 180, 181, 182, 191 СК України, ст.12, 13, 76, 77, 82, 83, 89, 141, 247, 258, 263-265, 279, 353, 354, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Корольовського районного суду м. Житомира від 29.12.2025 у справі №296/13783/25, та стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до повнолітня дитини.

У задоволенні решти вимог позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне рішення суду складено 04.05.2026

Суддя Т.А. Воробйова