Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №161/8670/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8670/26

Провадження № 1-кп/161/1078/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030580000335 від 24 лютого 2026 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, розлученого, ФОП, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 350 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з питань мобілізації та мобілізаційної готовності) № 55 від 23.02.2026, відповідно до якого, протягом 24.02.2026 особовий склад групи оповіщення № 1, до якого входить ОСОБА_6 , та інші працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 , приймають участь у проведенні заходів оповіщення військовозобов`язаних, згідно з розрахунком на проведення мобілізаційних заходів у місті Луцьку, Волинської області.

24 лютого 2026 року ОСОБА_6 спільно із іншими працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи військовослужбовцями, які наділеними службовими повноваженнями з метою виконання мобілізаційних завдань та призову на військову службу по мобілізації на особливий період, здійснили виїзд для проведення оповіщення та вручення повісток до міста Луцька.

Так, приблизно об 11 год 55 хв, ОСОБА_7 та інші члени групи оповіщення, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , помітили раніше незнайомого громадянина, який йшов вулицею. Оскільки, згідно з Розділом 4 ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» кожен громадянин зобов`язаний мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тому, ОСОБА_6 вирішив перевірити наявність таких документів у вказаного громадянина.

З цією метою ОСОБА_6 , вийшов з автомобіля, підійшов до вище вказаного громадянина, яким виявився ОСОБА_3 , представився останньому, після чого попросив надати військово-обліковий документ, згідно з вище вказаним законом. В цей час, близько 12 год ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що перед ним знаходиться військовослужбовець, який перебував у військовому однострої з шевронами, знаками розрізнення, розуміючи, що останній перебуває при виконанні службових обов`язків, на ґрунті особистих неприязних відносин до працівників ТЦК та СП, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою припинення законної діяльності працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, дістав з кишені свого верхнього одягу гладкоствольну вогнепальну зброю самозахисту, пристрій марки “Форт» моделі «9Р”, заводський номер « НОМЕР_1 », калібру 9 мм Р.А., промислового виробництва, призначений для стрільби (відстрілу) патронів травматичної (несмертельної) дії, що відноситься до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду, утримуючи дану зброю в своїй правій руці, цілеспрямовано направив її на потерпілого ОСОБА_6 та здійснив один постріл в бік останнього, створивши тим самим реальну загрозу для життя і здоров`я потерпілого, який в свою чергу виконував громадський обов`язок.

Органом досудового розслідування вказані умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 350 КК України, які виразились у погрозі вбивством службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов`язок, у зв`язку з метою припинення діяльності службової особи чи громадянина.

20 квітня 2026 року під час під час досудового розслідування між прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_8 , укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якої, останній беззастережно визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 350 КК України та не заперечує обставин вчинення інкримінованого йому кримінальному проступку, що викладені в обвинувальному акті, а також сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди враховується, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та є не судимим, за місцем проживання характеризується позитивно, здійснив благодійний внесок на потреби ЗСУ в сумі 150000 грн, також враховано ту обставину, що останній повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому.

При цьому, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 узгодженого покарання, за вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 350 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Також, відповідно до вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України, погоджено застосувати спеціальну конфіскацію до засобу вчинення кримінального проступку - пістолету ФОРТ- 9Р, серія/ номер НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Прокурор, обвинувачений та його захисник в судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Судом роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_3 , його захиснику та прокурору наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також положення ст. 474 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості, дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією); 2) корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); 2-1) корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано); 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, який є організатором злочину, не може бути укладена у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за винятком випадку укладання угоди на підставі пункту 2 цієї частини та за умови викриття ним іншого організатора корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 350 КК України та повністю підтвердив обставини його вчинення. У вчиненому щиро розкаявся та погоджувався на призначення узгодженого покарання за угодою про визнання винуватості.

У відповідності до вимог ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості, вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 350 КК України відноситься до категорії кримінального проступку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не вбачає.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

В даному випадку судом роз`яснено обвинуваченому, захиснику та прокурору правові наслідки затвердження угоди, перевірено відповідність угоди фактичним обставинам справи, а також добровільність позицій сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним і призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 96-1 КК України підлягає застосуванню спеціальна конфіскацію майна, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, з врахуванням положення ст. 96-2 КК України.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 468, 473, 475, 476 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 квітня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030580000335 від 24 лютого 2026 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 350 КК України, між прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 .

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст.350 КК України і призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази: пістолет ФОРТ- 9Р, серія/ номер ВІ167032 – конфіскувати в дохід держави; 5 предметів ззовні схожих на патрони, предмет ззовні схожий на гільзу, змиви з предмету ззовні схожого на пістолет та змиви із предметів ззовні схожих на патрони, предмет ззовні схожий на гільзу, предмет ззовні схожий на гільзу - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати пов`язані із залученням експерта для проведення судової вибухотехнічної експертизи та судової експертизи зброї в загальній сумі 8913 (вісім тисяч дев`ятсот тринадцять) грн. 28 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Луцького міськрайоного суду ОСОБА_1