Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №761/11408/22 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11408/22

Провадження №1-кп/761/2482/2026

В И Р О К

іменем України

04 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому, судовому засіданні кримінальне провадження, по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Новгород-Волинський Житомирської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-1, ч. 4 ст. 111-1 КК України (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42022102060000060 від 30.03.2022 року)

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні встановлено, що Верховною Радою УРСР 24.08.1991 схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 зазначено, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Положеннями Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою (ст. 1); суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (ст. 2).

Згідно зі ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

З 19.02.2014 представниками Російської Федерації (далі - РФ) розпочато збройне вторгнення збройних сил (далі - ЗС РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів у межах звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території Автономної Республіки Крим (далі - АРК) і м. Севастополя. 18.03.2014 РФ оголосила про офіційне включення АРК до її території.

Одночасно із цим, протягом березня та на початку квітня 2014 року, під безпосереднім керівництвом та контролем представників влади та ЗС РФ представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, взяли під контроль будівлі, у яких були розташовані органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07.04.2014 в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), а 27.04.2014 в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і до цього часу.

Датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України є 19.02.2014. АРК та м. Севастополь є тимчасово окупованими РФ з 20.02.2014. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, з 07.04.2014 відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є окупованими РФ (у тому числі окупаційною адміністрацією РФ).

Верховною Радою України 15 квітня 2014 року прийнято Закон України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII), за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ.

З метою повномасштабного військового вторгнення з 2021 року по лютий 2022 року на території РФ, Республіки Білорусь та тимчасово окупованій території України сконцентрувались значні сили ЗС РФ, інші збройні формування РФ та підконтрольні їм іррегулярні угруповання.

Президент РФ, реалізуючи злочинний план, з метою створення видимості законності дій щодо нападу на Україну 22.02.2022 направив до Ради Федерації РФ звернення про використання ЗС РФ за межами РФ, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року о 5 годині Президент РФ оголосив про своє рішення почати так звану військову операцію в Україні.

Того самого дня, 24.02.2022, військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, погрожуючи застосувати зброю та фактично застосовуючи її, незаконно вторглись на територію України через державний кордон України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській та інших областях, де здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та окупували частину вказаної території, у тому числі частину Запорізької області.

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (з урахуванням змін, внесених указами Президента України), в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 який триває до цього часу.

Факт повномасштабного збройного вторгнення не приховувався владою РФ, а також установлений рішеннями міжнародних організацій, зокрема Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 «Про агресію проти України», п.п. 1, 3 Висновку 300 (2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п.п. 17, 18 наказу від 16.03.2022 за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти РФ та ін.)».

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» с. Михайлівка - Рубежівка Бучанського району Київської області протягом березня 2022 року перебувало під окупацією Російської Федерації.

Водночас, досудовим розслідуванням встановлено, що незважаючи на зобов`язання по неухильному додержанню Конституції та законів України після повномасштабного вторгнення РФ на територію України, зокрема на територію Бучанського району Київської області, громадянин України ОСОБА_7 , не підтримуючи державну владу в Україні, будучи проросійськи налаштованою особою, перебуваючи в с. Михайлівка - Рубежівка Бучанського району Київської області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на допомогу державі агресору, збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави - агресора з метою ослаблення національних інтересів України, сприяння Російській Федерації (далі РФ) та її представникам у порушенні суверенітету України, створення в суспільстві думки про виправданість та легітимність дій представників влади і службових осіб збройних сил Російської Федерації (далі ЗС РФ) щодо вторгнення та окупації частини території суверенної держави України, під час спілкування з мешканцями вказаного житлового комплексу пропагував ідею не визнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України та закликав місцевих мешканців до сприяння збройним формуванням держави-агресора.

Так, ОСОБА_7 , будучи громадянином України та місцевим жителем - мешканцем житлового комплексу «Гранд Віллас» ( ОСОБА_8 ), перебуваючи на тимчасово окупованій території, а саме в с. Михайлівка - Рубежівка Бучанського району Київської області, діючи умисно в починаючи з першої декади березня, точний час у ході судового розгляду не встановлено, але не пізніше 30 березня 2022, яким датовано звільнення частини тимчасово окупованої території Бучанського району Київської області, знаходячись на території житлового комплексу «Гранд Віллас» (Grand Villas), розташованого в с. Михайлівка - Рубежівка Бучанського району Київської області, розуміючи протиправний характер своїх дій, які були спрямовані на встановлення та утвердження окупації збройними формуваннями держави-агресора території с. Михайлівка - Рубежівка Бучанського району Київської області, із свідомо допомагав військовим формуванням ЗС РФ (104 десантно-штурмовому полку 76 десантно-штурмової дивізії ЗС РФ, військова частина ЗС РФ НОМЕР_18 (м. Псков, РФ) та іншим невстановленим досудовим розслідуванням військовим формуванням ЗС РФ) переконати місцевих мешканців житлового комплексу «Гранд Віллас» ( ОСОБА_8 ) у тому, що українське законодавство та українська влада більше не діють на території вказаного села, всі місцеві мешканці з моменту окупації російськими військами являються громадянами РФ. ОСОБА_7 неодноразово у ході спілкування з місцевими мешканцями сприяти військовослужбовцям ЗС РФ та виконувати усі поставлені ними завдання, заперечував збройну агресію РФ, пропагував «краще життя» з окупаційної влади на території села та акликав до активної співпраці з збройними формуваннями держави-агресора, проголошував себе та місцевих мешканців громадянами РФ а окуповану територію села - територією держави-агресора, тим самим не визнавав поширення державного суверенітету України на території с. Михайлівка - Рубежівка Бучанського району Київської області, ОСОБА_7 указував на себе, як на представника окупаційної адміністрації ЗС РФ, закликаючи мешканців житлового комплексу погоджувати будь - які дії та рішення з ним, як з особою, якому представниками збройних формувань держави-агресора делеговано контроль над територією села, що тимчасово знаходилось під їх окупацією.

Таким чином, ОСОБА_7 , здійснив публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань держави-агресора, до співпраці з збройними формуваннями держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України, чим вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

Крім того, ОСОБА_7 , будучи місцевим жителем - мешканцем житлового комплексу «Гранд Віллас» ( ОСОБА_8 ), перебуваючи на тимчасово окупованій території, а саме в с. Михайлівка - Рубежівка Бучанського району Київської області, починаючи з починаючи з першої декади березня, точний час у ході судового розгляду не встановлено, але не пізніше 30 березня 2022 року, перебуваючи на території житлового комплексу «Гранд Віллас» (Grand Villas), діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, більше трьох разів здійснив передачу матеріальних ресурсів збройним формуванням держави - агресора, у тому числі військовослужбовцям 104 десантно - штурмовому полку 76 десантно - штурмової дивізії ЗС РФ, військової частини ЗС РФ № НОМЕР_18 (м. Псков, РФ) та іншим невстановленим досудовим розслідуванням військовим формуванням ЗС РФ, що полягало у добровільній свідомій передачі ним продуктів харчування алкогольних напоїв, побітового інвентарю (посуду, засобів особистої гігієни тощо).

Крім того, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , будучи мешканцем житлового комплексу «Гранд Віллас» ( ОСОБА_8 ), перебуваючи на тимчасово окупованій території, а саме в с. Михайлівка - Рубежівка Бучанського району Київської області, починаючи з першої декади березня, точний час у ході судового розгляду не встановлено, але не пізніше 30 березня 2022 року перебуваючи на території житлового комплексу «Гранд Віллас» (Grand Villas), діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, встановлену законодавством України заборону щодо передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням держави- - агресора, з власної ініціативи, спільно із військовослужбовцями ЗС РФ, проводив активні дії з пошуку вільних житлових приміщень для їх розквартирування, надаючи до доступ до самих житлових приміщень та усього наявного в них майна збройним формуванням держави - агресора.

При цьому ОСОБА_7 , з метою сприяння збройним формуванням держави-агресора у встановленні окупаційного режиму на території с. Михайлівка-Рубежівка Бучанського району Київської області, позиціонуючи себе самопроголошеним головою громади житлового комплексу «Гранд Віллас», надав дозвіл військовослужбовцями ЗС РФ на використання житлових квартир цього житлового комплексу, побутових приладів, меблів та продуктів харчування, які зберігались у них, пропонував організувати їх подальше проживання на постійній основі, тобто передав матеріальні ресурси збройним формуванням держави-агресора, фактично надаючи правомірного вигляду використання військовослужбовцями ЗС РФ особистого майна мешканців житлового комплексу..

Таким чином, ОСОБА_7 передав матеріальні ресурси збройним формуванням держави-агресора, чим вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 , допитаний у суді, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, вину, по обвинуваченню за кримінальними правопорушеннями передбаченими ч. 1, 4 ст. 111-1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся.

Обвинувачений ОСОБА_7 , в судовому засіданні надав показання, що дійсно, він в указаний в обвинувальному акті день, та за вказаних в ньому обставин, здійснив публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань держави-агресора, до співпраці з збройними формуваннями держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України, та передав матеріальні ресурси збройним формуванням держави-агресора.

Відповідно до ч. 2 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню по кримінальним правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, за кримінальними правопорушеннями, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів у правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме, у здійсненні публічних закликів до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань держави-агресора, до співпраці з збройними формуваннями держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України та у переданні матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора, передбаченого ч. 4 ст. 111-4 КК України, доведена і він повинен нести відповідальність за вчинене.

При призначенні покарання ОСОБА_7 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд визнає - щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікарня нарколога та психіатра не перебуває, визнав свою вину, розкаявся.

ОСОБА_7 , в межах даного кримінального провадження перебував під вартою з 14.04.2022 року до 19.02.2024 року включно.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства, а відтак необхідністю призначення йому міри покарання за ч. 1 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, за ч. 4 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим та зі звільненням його від відбування основного покарання на підставі ст.75 КК України і застосуванням щодо нього вимог ст. 76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Також суд вирішує питання про долю речових доказів та майнових стягнень.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 10 (десять) років.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 10 (десять) років.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання біль суворим, призначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання, у вигляді позбавлення волі строком на - 5 (п`ять) років, з позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 10 (десять) років.

Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання, у виді позбавлення волі строком на - 5 (п`ять) років, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично зЧявлятися в цей орган для реєстрації.

Застосований відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід, у виді застави, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати у сумі 11 326 (одинадцять тисяч триста двадцять шість) гривень 20 (двадцять) копійок, понесених на проведення експертизи стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави.

Речові докази:

- паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_7 , серії НОМЕР_2 , виданий Приморським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 16.10.1999;

- блокнот;

- банківська картка АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 ;

- банківська картка АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_4 ;

- банківська картка АТ «ПУМБ» № НОМЕР_5 ;

- мобільний телефон марки Samsung Galaxy AO3 Core серійний номер НОМЕР_6 :XX ThIEI 1: НОМЕР_7 , ThIEI 2: НОМЕР_8 , з сім-карткою з номером телефону НОМЕР_9 , та сім-карткою з номером телефону НОМЕР_10 ;

- мобільний телефон марки VIVO з паролем 1006, моделі V2027, IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 , з сім-карткою з номером телефону НОМЕР_13 ;

- мобільний телефон марки Iphone 13, моделі: MLPJ3HU/A, IMEI: НОМЕР_14 , IMEI 2: НОМЕР_12 , з сім-карткою з номером телефону НОМЕР_15 ;

- мобільний телефон марки Samsung, моделі Galaxy A52, IMEI 1: НОМЕР_16 , ІМЕІ 2: НОМЕР_17 ;

повернути власнику - ОСОБА_7 та дозволити використовувати на власний розсуд.

Інші речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особу, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Судді:

__________ _____________ ________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3