Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №760/2023/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/2023/25

2-а/760/31/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Рєзанцева Б.О.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 3419491 від 06.11.2024 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , передбаченої ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, серії ЕНА № 3419491 від 06.11.2024.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 06.11.2024 близько 08:50 год. він, підполковник юстиції ОСОБА_1 , на особистому автомобілі д.н.з. НОМЕР_1 , що використовується ним у службових цілях, рухався в м. Києві по вул. Олени Теліги до місця несення військової служби. Був одягнутий у польову форму одягу для військовослужбовців встановленого зразку зі знаками розрізнення. На лобовому склі автомобіля була розміщена перепустка Міністерства оборони України та спеціальна перепустка № 03421 за підписом заступника Головнокомандувача Збройних Сил України, відповідно не мав підлягати перевірці працівниками поліції.

У зв`язку із специфікою завдань за призначенням, переміщення по території України здійснюється позивачем без переднього державного номерного знаку, з метою уникнення розголошення маршрутів пересування засобами електронного спостереження.

У зв`язку з викладеним, позивач 06.11.2024 під час керування транспортним засобом, не підлягав зупинці співробітниками поліції. Проте останні його все ж таки зупинили, і, не перевіривши відношення позивача до Збройних Сил України, а також проігнорувавши наявність у останнього спеціальної перепустки, склали відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 190,00 грн за порушення п. 2.9 ПДР України - керування водієм транспортним засобом без номерного знаку. Копія вказаної постанови ОСОБА_1 надана не була та за адресою місця проживання не направлена.

Таким чином, позивач 17.01.2025 отримав копію оскаржуваної постанови після звернення до Управління патрульної поліції із запитом про надання копії постанови. У зв`язку з чим і пропустив встановлений законодавством України строк звернення до суду для оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності

Враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, зокрема відсутність номерного знаку і заднього, останній просить суд поновити строк звернення до суду та скасувати винесену відносно нього оскаржувану постанову.

23.01.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 24.01.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Суд надіслав позивачу копію ухвали суду від 24.01.2025. Відповідачу суд надіслав копію ухвали суду від 24.01.2025 та копію позовної заяви із додатками.

04.02.2025 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив, відповідно до якого відповідач вказує, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, був досліджений та встановлений поліцейськими під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а викладені твердження позивача є хибними, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом з оглядом на таке.

Відповідно до п. 2.9 (в) ПДР України водієві забороняється керування транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу, не відповідає вимогам стандартів, закріплений не в установленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не має змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.

Відповідальність за керування транспортним засобом без номерного знака встановлена у ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 розділу 8 «Вимог до номерних знаків транспортних засобів», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 166 від 02.03.2021, кількість знаків на транспортних засобах повинна становити, зокрема на автомобілях, два знаки.

Таким чином, твердження позивача про те, що відсутність на його транспортному засобі одного знака не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, є необґрунтованим.

Крім цього, представник відповідача звертає увагу суду на те, що наявність у позивача спеціальної перепустки надає останньому право безперешкодного проїзду по всій території України, включаючи проїзд у комендантську годину та під час обмеження руку, проте не надає права не затримувати особу та оглядати автомобіль.

За даними інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» транспортний засіб позивача R1T LAUNCH EDITION номерний знак НОМЕР_1 належить останньому на праві приватної власності та за своїми характеристиками не відноситься до оперативних транспортних засобів, водії яких виконують невідкладне службове завдання, а тому зупинка даного транспортного засобу відбулась із дотриманням норм чинного законодавства України.

З огляду на викладене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовної вимоги.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Щодо пропуску позивачем строку на оскарження постанови про накладення на останнього адміністративного стягнення, суд повідомляє про таке.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3419491 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, була винесена інспектором патрульної поліції 06.11.2024.

З аналізу даної постанови вбачається, що її копія не була надана позивачу на місці її винесення, про що свідчить відсутність підпису ОСОБА_1 у відповідній графі постанови, а також не була відправлена рекомендованим листом за адресою його проживання, про що свідчить відсутніть відмітки про її надіслання. Вказане свідчить про те, що позивач не отримував копії зазначеної постанови, підтвердження протилежного матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача надіслав до Управління патрульної поліції у м. Києві адвокатський запит від 17.11.2024 з проханням надати копію вищевказаної постанови. Копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 останній отримав 17.01.2025, а вже 23.01.2025 позов про скасування вказаної постанови був направлений до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивач не отримував копії постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, через що не був обізнаний про її винесення, суд визнає причини пропуску процесуального строку для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення поважними та задовольняє заяву позивача про поновлення такого строку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2024 відносно ОСОБА_1 поліцейським 1 взводу 4 роти 3 бальйону полк-1 Управління патрульної поліції в м. Києві винесено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, за те, що водій ОСОБА_1 06.11.2024 о 08:51 в м. Київ по вул. Олени Теліги керував транспортним засобом без переднього номерного знака та при перевірці не пред`явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на вимогу працівника поліції, чим порушив п. 2.9.в ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КупАП.

Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 190,00 грн.

Дослідивши складену постанову серії БАВ № 239009 від 27.11.2024 та матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП з огляду на таке.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП передбачено, що керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2.9.в) ПДР України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

З наданого представником відповідача фото транспортного засобу R1T LAUNCH EDITION вбачається, що на автомобілі відсутній передній номерний знак, що також не заперечується позивачем.

Суд вважає необгрунтованими доводи позивача про те, що відсутність лише переднього номерного знаку на транспортному засобі не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, адже відповідно до «Вимог до номерих знаків транспортних засобів», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 166 від 02 березня 2021 року, кількість знаків на транспортних засобах, зокрема на автомобілях, повинна становити два знаки.

З огляду на викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, адже він керував транспортним засобом R1T LAUNCH EDITION д.н.з. НОМЕР_1 за відсутності переднього номерного знака.

Щодо правомірності зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції суд дійшов такого висновку.

Позивач у позовній заяві стверджує, що 06.11.2024 під час руху на транспортному засобі R1T LAUNCH EDITION д.н.з. НОМЕР_1 , який використовується ним у службових цілях, не підлягав зупинці працівниками поліції через наявність у нього спеціальної перепустки, розміщеної на лобовому склі автомобіля.

Спеціальна перепустка надає право безперешкодного руху (проїзду) по всій території України, зокрема під час комендантської години та під час обмеження руху, проте не позбавляє права працівників поліції зупиняти транспортний засіб та здійснювати відповідну перевірку.

Відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, обліку та використання оперативного талона, затвердженої наказом Міністерства внутрішній справ України від 01 червня 2016 року № 449/ДСК, працівники поліції не мають права затримувати особу, яка пред`явила оперативний талон, або оглядати автомобіль, а також осіб, що знаходяться у даному транспортному засобі.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Разом з тим, перелік підстав за яких поліцейський може зупинити транспортний засіб передбачено у ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до п. 1 якої такою підставою є: порушення водієм Правил дорожнього руху.

Таким чином, дій працівників поліції по зупинці транспортного засобу були правомірними, оскільки ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі без наявного переднього номерного знаку, що є порушенням ПДР України, та не мав при собі оперативного талону, який забороняє працівникам поліції зупиняти водія та здійснювати перевірку його транспортного засобу за наявності вказаного оперативного талону.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, адже останній керував транспортним засобом за відсутності переднього номерного знака, чим порушив п.2.9.в) ПДР України, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не заперечується позивачем.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України.

Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3419491 від 06.11.2024, винесена відносно ОСОБА_1 , винесена у межах повноважень поліцейського в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведе вище, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 121, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04.05.2026.

Суддя О.М. Букіна