Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №755/7833/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7833/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" травня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025105040000342, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривій Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, без місця реєстрації, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 25.11.1999 р. Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 2 ст. 140 КК України (у ред. 1960 р.) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

- 13.03.2000 р. Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 17, ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 145 КК України ( ред. 1960 р.) на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 13.04.2004 р. Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

- 05.07.2006 р. Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України на 4 роки 15 днів позбавлення волі;

- 27.09.2010 р. Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 26.02.2014 р. Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг за ст. 395 КК України на 5 місяців позбавлення волі;

- 20.03.2014 р. Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

- 07.04.2014 р. Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

- 16.06.2014 р. Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 1 місяць 10 днів позбавлення волі;

- 29.03.2017 р. Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 10.10.2017 р. Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 20.02.2018 р. Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 04.07.2019 р. Центрально-Міським районним судом м. Кривий Ріг за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України на 3 роки 9 місяців позбавлення волі;

- 20.02.2020 р. Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнився25.10.2023 р. умовно-достроково на 2 місяці 29 днів,

за обвинуваченням за ч.4 ст. 185 КК України;

- 21.11.2024 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки;

- 23.03.2026 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

встановив:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи протягом року, а саме - 21 листопада 2024 року, засудженим Дніпровським районним судом м. Києва за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив, та вчинив нове кримінальне правопорушення.

Так, 14 квітня 2025 року приблизно о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_5 перебуваючи в парковій зоні, за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 3, побачив на землі фрагмент блістеру, в якому знаходилось дві таблетки білого кольору. Після чого, ОСОБА_5 підняв знайдений ним фрагмент блістеру, в якому знаходилась дві таблетки білого кольору та роздивившись його вміст, зрозумів, що в ньому міститься наркотичний засіб - метадон, тим самим вчинивши безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону (фенадону).

У цей час у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на незаконне зберігання для подальшого власного вживання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону (фенадону). Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_5 підняв із землі знайдений ним фрагмент пластикового блістеру, всередині якого знаходились 2 таблетки білого кольору, тим самим вчинивши безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону (фенадону). Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_5 помістив незаконно придбаний ним фрагмент пластикового блістеру, всередині якого знаходилися 2 таблетки білого кольору, до моно кишені кофти, в яку на той момент був одягнений, та став незаконно зберігати наркотичний засіб при собі, для власного вживання без мети подальшого збут.

Того ж дня, а саме 14.04.2025, приблизно о 18 годині 42 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 21, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зупинений працівниками поліції та в ході розмови повідомив їм, що зберігає при собі фрагмент блістеру в середині якого знаходиться 2 таблетки білого кольору. У подальшому, 14.04.2025 в період часу з 19 години 14 хвилин до 19 години 22 хвилин, під час проведення обшуку затриманої особи, що проводився на ділянці місцевості за адресою: м. Київ, вул. Чорних Запорожців, 21 в присутності двох понятих, у ОСОБА_5 був виявлений та вилучений фрагмент пластикового блістеру, всередині якого знаходились 2 таблетки білого кольору, які він незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

Згідно висновку експерта від 23.04.2025:

1.Надані на дослідження 2 (дві) таблетки білого кольору містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено.

2.Надані на дослідження 2 (дві) таблетки білого кольору містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).

Загальна маса метадону (фенадону) у таблетках становить 0,044 г.

Метадон (фенадон) згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». Список № 1 наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання наркотичного засобу метадону (фенадону), настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: 0,02 г.

Таким чином, дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину за ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, повідомив, що він іноді вживає метадон. Підтвердив, що 14 квітня 2025 року десь біля 18 години він по Чорних Запорожців знайшов блістер з двома таблетками метадону, які поклав у кишеню кофти.

Через хвилин 30 його було зупинено працівниками поліції, яким він повідомив, що у нього є при собі метадон, який було у подальшому вилучено СОГ.

Обвинувачений ОСОБА_5 , не оспорюючи час, місце, спосіб, винним визнав себе повністю, щиро розкаявся, запевнив суд, що він зробив для себе належні висновки.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 тих, що стосуються вирішення питання щодо долі речових доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу , без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 309 КК України.

Призначаючи обвинуваченому міру покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами. Також, відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд відповідно до ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів; особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; відсутність завданої шкоди; дані про його особу, а саме: спосіб життя, той факт, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; пом`якшуючу обставину; відношення обвинуваченого до вчиненого (вину визнає, кається у вчиненому, готовий понести покарання відповідно до законодавства України), наявність минулих судимостей.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, обвинувальний акт не містить.

Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України, а також ст. 75 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.

У зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 за вчинений ним злочин реальне покарання у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі у мінімальних межах.

У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді 2-х років пробаційного нагляду.

Крім того, 23 березня 2026 року, вироком Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_5 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі та вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 21.11.2024 року при призначенні остаточного покарання врахований не був.

Кримінальне правопорушення, за яким ОСОБА_5 засуджується цим вироком, було вчинено 14 квітня 2025 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в ч.ч. 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 червня 2018 року (справа № 511/37/16-к, провадження № 51-830км18), коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього за правилами ч. 4 ст. 70 КК, потім за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71 цього Кодексу.

З огляду на встановлені обставини, з урахуванням положень ст. 70, 71 КК України, висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 червня 2018 року (справа № 511/37/16-к, провадження № 51-830км18), суд вважає, що обвинуваченому слід:

- призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України;

- на підставі ч. 4 ст. 70 КК України визначити покарання, з урахуванням покарання, призначеного за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року;

- остаточне покарання призначити на підставі ст. 71 КК України, врахувавши покарання, призначене за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 21 листопада 2024.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 73 КК України, строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. При заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув`язнення допускається обчислення строків покарання у днях.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 70, 72 КК України, суд зараховує ОСОБА_5 час перебування під вартою - 14 квітня 2025 року в ІТТ ГУНП в м. Києві за цим кримінальним провадженням, а строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня постановлення даного вироку.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в розмірі 3565 грн. (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять), 60 коп.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до вимог частин 1, 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком більш суворим, призначеним вироком Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року, призначити покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21 листопада 2024 року, та остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня постановлення даного вироку.

Відповідно до вимог ст. ст. 70, 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 час перебування під вартою в ІТТ ГУНП в м. Києві за цим кримінальним провадженням - 14 квітня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 3565 грн. (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять), 60 коп.

У відповідності до вимог ст. 100 КПК України речові докази: дві таблетки, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,044 г. (квитанція № 024045) - знищити

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1