Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №754/1189/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4658/26

Справа №754/1189/26

РІШЕННЯ

Іменем України

04 травня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 18 890,00 грн, та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (надалі - Позивач), адвокат Усенко Михайло Ігорович, подав через підсистему "Електронний суд" до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву до Відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в розмірі 18 890,00 грн, яка складається з 4 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 13 940,00 грн - заборгованість за сумою відсотків, 950,00 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Позов обґрунтовано тим, що 14.02.2023 між ТОВ "Мілоан" (Первісний кредитор) та Відповідачем було укладено договір про споживчий кредит, за яким Відповідач отримав кошти в розмірі 5 000,00 грн. 27.07.2023 право вимоги за цим договором перейшло до Позивача на підставі договору відступлення прав вимоги № 102-МЛ/Т. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася вказана заборгованість.

Також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Відповідач відзив на позов не подав.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Суд в ухвалі про відкриття провадження у справі вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) за наявними матеріалами справи без повідомлення сторін. Судове засідання у такому разі не проводитися.

Представник Позивача одночасно з позовом подав клопотання, в якому повідомив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності. Відповідач з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням, з наведенням відповідних підстав, що передбачені частинами п`ятою - сьомою статті 279 ЦПК України, не звертався.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається […] через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (частини перша та друга статті 279 ЦПК України).

Відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи у суді. Суд надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідача. Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що є належним повідомленням врученням ухвали про відкриття провадження у справі (пункт 4 частини восьмої статті 128, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).

З метою належного інформування про розгляд справи Відповідачу, який не має електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації. Зокрема, крім ухвали про відкриття провадження у справі, що надсилалась Відповідачу за адресою його місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, відповідна ухвала була доведена до відома Відповідача через Портал Дія.

Додатково, з метою вжиття заходів щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи, Суд надсилав копію ухвали про відкриття провадження у справі на електронну пошту, а інформацію про дату початку розгляду справи - на номер телефону, що вказані в позовній заяві та кредитному договорі.

У зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і не заявлення клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1 , абзац четвертий частини другої статті 8).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

14.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (Первісний кредитор) та Відповідач, ОСОБА_1 , уклали договір про споживчий кредит № 103591152 у формі електронного документа з урахуванням особливостей укладання кредитного договору в електронному вигляді, що визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідач для отримання кредиту зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця через заповнення реєстраційної форми на вебсайті та створив особистий кабінет. Відповідач заповнив анкету-заяву на отримання кредиту. Кредитодавець надіслав в особистий кабінет Відповідача проєкт кредитного договору. Відповідач ознайомився з умовами кредитування та підтвердив його підписання.

Відповідач підписав кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора (R65957). Кредитодавець направив цей ідентифікатор 14.02.2023 о 12:01:00 на номер мобільного телефону Відповідача НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію № б/н від 10.09.2025.

Згідно з умовами цього договору (Анкета-заява, Графік платежів), сторони домовилися про надання кредиту в розмірі 5 000, 00 грн загальним строком на 105 днів, який складається з пільгового періоду (15 днів та закінчується 01.03.2023) й поточного періоду (90 днів та закінчується 30.05.2023). Кінцевим терміном повернення кредиту є 30.05.2023 (пункт 1.3.5.2).

14.02.2023 Первісний кредитор виконав свої зобов`язання щодо перерахування коштів на рахунок з використанням картки НОМЕР_2 , що узгоджено у 2.1 договору, що підтверджується платіжним дорученням № 59371071 від 14.02.2023, а також випискою по рахунку, що надана банком емітентом картки.

Відповідач порушив умови договору та не повернув кредитні кошти у встановлений строк у повному обсязі. Згідно з Відомістю про щоденні нарахування та погашення Відповідач здійснював платежі на виконання умов кредитного договору 03.03.2023 та 20.03.2023. Відповідач 03.03.2023 сплатив 500,00 грн у рахунок погашення тіла кредиту, 500,00 грн процентів по кредиту та 500,00 грн комісії за пролонгацію. Відповідач 20.03.2023 здійснив аналогічний платіж, сплативши 500,00 грн у рахунок погашення тіла кредиту, 500,00 грн процентів та 500,00 грн комісії за пролонгацію.

З урахуванням здійснених Відповідачем оплат загальною сумою 1 000,00 грн у рахунок погашення суми кредиту в розмірі 5 000,00 грн, заборгованість за тілом кредиту становить 4 000,00 грн.

Щодо нарахування відсотків

Позивач просить стягнути 13 940,00 грн відсотків, що були нараховані за період з 15 лютого 2023 року по 29 червня 2023 року.

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

За умовами кредитного договору Відповідач мав обов`язок сплатити проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 500,00 грн у грошовому виразі, які нараховуються за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.5.2), а також проценти за стандартною процентною ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду у розмірі 13 500,00 грн (пункт 1.5.3).

У пункті 2.2.3 кредитного договору визначено, що проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.1.5.3. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована Позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку встановлену п.1.5.3 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п.1.5.3. Договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк поточного періоду, це означає, що протягом пільгового періоду Позичальнику була надана знижка/пільга, що дорівнює різниці між стандартною ставкою встановленою п.1.5.3. та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника

Отже, за умовами пунктів 1.5.2, 1.5.3, 1.6 та 2.2.3 кредитного договору, сторони погодили як проценти за користування кредитом у межах пільгового періоду (15 днів), так і порядок нарахування процентів у разі продовження користування коштами після спливу цього строку - поточний період (90 днів).

Водночас умови укладеного кредитного договору також передбачають право позичальника на пролонгацію строку кредитування. Зокрема, пункт 2.3.1 Договору встановлює: "Позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил".

Для реалізації цього права Договір визначає конкретний порядок дій: "Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені цим п.2.3 Договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено)".

Крім того, абзацом другим пункту 2.3.1 Договору врегульовано порядок нарахування процентів у такий період: "Якщо Позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію) на умовах визначених цим пунктом, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору".

Відповідач скористався цим правом та збільшив загальний строк кредитування на 30 днів. Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення пролонгація строку кредитування здійснювалася двічі. Відповідач сплатив комісію за пролонгацію 03.03.2023 у розмірі 500,00 грн та 20.03.2023 у розмірі 500,00 грн.

Пункт 2.3.2 договоору встановлює, що у "після здійснення Позичальником зазначеного платежу (ів), умови кредитного договору, що стосуються строку кредитування, зокрема тривалість пільгового періоду, дата завершення пільгового періоду, дата остаточного погашення, строк кредитування змінюються пропорційно строку пролонгації".

Отже, внаслідок вчинення Відповідачем відповідних дій та сплати комісії за управління та обслуговування кредиту, пільговий період було продовжено на 30 днів, а загальний строк кредитування збільшився. Відповідно кінцевим терміном повернення кредиту (датою закінчення строку кредитування) замість 30.05.2023 стало 29.06.2023.

Відповідач кредит не повернув після закінчення пільгового періоду, а продовжував користуватися кредитними. Під час подальшого користування кредитом Відповідач здійснював платежі на виконання умов договору, зокрема 03.03.2023 та 20.03.2023 він сплатив по 500,00 грн у рахунок погашення тіла кредиту, по 500,00 грн у рахунок сплати нарахованих процентів та по 500,00 грн комісії за пролонгацію.

Первісний кредитор відповідно до пунктів 1.5.3 та 2.2.3 Договору правомірно продовжив нарахування процентів за користування кредитними коштами за стандартною процентною ставкою у розмірі 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день, починаючи з 5.04.2023. Нарахування зазначених процентів здійснювалося виключно в межах узгодженого строку кредитування, який внаслідок здійснених Відповідачем пролонгацій було змінено, із перенесенням кінцевої дати повернення кредиту на 29.06.2023.

Суд, перевіривши розрахунок процентів, наданий Позивачем, визнає його обґрунтованим та таким, що не виходить за межі заявленого періоду, а тому вимога про стягнення відсотків підлягає задоволенню повністю.

Щодо нарахування комісії за надання кредиту

Відповідач за умовами кредитного договору мав обов`язок сплатити комісію за надання кредиту: 950,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту (пункт 1.5.1) .

Суд визнав обґрунтованими вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту, оскільки Закон України "Про споживче кредитування" після внесення відповідних змін прямо встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Щодо наявності в Позивача, як нового кредитора, права вимоги

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

У цій справі Позивач набув право вимоги до Відповідача внаслідок відступлення цього права на підставі Договору відступлення прав вимоги № 102-МЛ/Т, який було укладено 27.07.2023 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", що підтверджується Витягом з Реєстру боржників (позиція № 1290), де чітко ідентифіковано Відповідача ОСОБА_1 та суму його боргу.

Презумпція чинності цього договору не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010). Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували презумпцію правомірності договору відступлення права вимоги.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 28 січня 2026 року у справі № 641/8415/23).

У справі, що переглядається, позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, надання позичальнику кредитних коштів, тобто виконання належним чином своїх обов`язків та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, не надав Суду жодних доказів повного або часткового погашення заборгованості за кредитним договором, а також не надав доказів на спростування розрахунку, поданого Позивачем.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд визнав, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд задовольнив позовні вимоги повністю, тому з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратам (частина друга статті 137 ЦПК України).

Позивач просить відшкодувати 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд перевірив і встановив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8 000,00 грн визначено згідно з умовами договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між Позивачем та Адвокатським об`єднанням "Апологет".

На підтвердження понесених витрат та повноважень представника Позивач надав Суду такі докази: копію ордера на надання правничої допомоги від 20.10.2025, виданого адвокату Усенку Михайлу Ігоровичу; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012; Акт №Д/10842 наданих послуг від 11.12.2025, згідно з яким загальна вартість послуг становить 8 000,00 грн. Також Позивач надав Детальний опис наданих послуг до Акту №Д/10842 від 11.12.2025, відповідно до якого адвокат витратив 6 годин 30 хвилин. Згідно з цим описом до обсягу наданих послуг увійшли: усна консультація клієнта (30 хв), ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год), погодження правової позиції клієнта (30 хв), складення позовної заяви (3 год 30 хв) та подання заяви до суду.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу адвоката підтверджений документально та визначений на підставі відповідних доказів (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України)

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач не заперечував проти обсягу, складових, розміру правничої допомоги. Також він не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи (пункт 148 постанови від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 145 зазначеної вище постанови).

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Зокрема, частина третя статті 141 ЦПК України встановлює, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У цій справі Суд не вбачає відповідності (дотримання вимог співмірності) між заявленими витратами та складністю справи. Розмір витрат не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. Цей спір кваліфікується як малозначний, розглядався за наявними у справі матеріалами, без участі представника Позивача у судовому засіданні. Позовна заява відповідає типовій (шаблонній) формі в однотипних справах, її складання не вимагало від представника Позивача значних процесуальних зусиль чи глибокого аналізу чинного законодавства, надання усної консультації клієнту.

Отже, беручи до уваги також значення справи для сторін, де Позивачем є фінансова компанія, а Відповідач - фізична особа, суму позову, Суд визнав, що заявлені судові витрати на оплату послуг адвоката у визначеному розмірі є надмірними та такими, що можуть створити необґрунтований тягар для Відповідача. З огляду на ці обставини, обґрунтований та розумний розмір судових витрат на оплату послуг адвоката у цій справі не повинен перевищувати, на думку Суду, 3 000,00 грн.

Такий розмір є достатнім для покриття мінімальних, але об`єктивно необхідних витрат Позивача, відповідає принципам пропорційності та розумності

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 18 890,00 грн - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" 4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 13 940,00 грн заборгованість за сумою відсотків та 950,00 грн заборгованість за комісією, 2 422,40 грн - судового збору та 3 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

У відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн відмовити.

Позивач (стягувач) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_3 в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614)

Відповідач (боржник) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення підписано 04.05.2026

Суддя Інна КОВАЛЕНКО