Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №754/5168/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/1354/26

Справа №754/5168/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., за участю законного представника ОСОБА_1 , представника-адвоката Лунєнкова А.С., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Деснянського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Антоніни Красилівського району Хмельницької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду міста Києва надійшли матеріали про адміністративне правопорушення складені ст. інспектором СЮП Деснянського УП ГУНП у м. Києві капітаном поліції Хелпа Я.С. відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст 178 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.03.2026 серії ВАД №742504 неповнолітня ОСОБА_2 , 2009 року народження, 26.03.2026 о 18 год. 25 хв. в публічному місці, на лавці, в парку за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 89/1, розпивала слабоалкогольний напій «Garage» ємністю 0,5л, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Неповнолітня ОСОБА_2 у судовому засіданні вину не визнала. Пояснила, що того дня відвідувала лікарню через стан здоров`я, а після прийому у лікаря сиділа на лавці в парку поруч. У цей час до неї підійшли працівники поліції, які почали чинити психологічний тиск та залякувати. За словами ОСОБА_2 , правоохоронці змусили її підписати документи, зміст яких їй не роз`яснювали. ОСОБА_2 наголосила, що алкоголь не вживала і не могла цього робити, оскільки це суперечило застереженням лікар за медичними показниками. Також вона зазначила, що поліцейські не роз`яснили їй права, а в самому протоколі її підпис у передбаченій для цього графі відсутній.

Законний представник ОСОБА_1 зазначила, що прибула на місце події вже після того, як працівники поліції оформили матеріали справи. Працівники поліції фактично поставили її перед фактом вчинення донькою правопорушення, не з`ясувавши обставин у її присутності. Вона лише підписала документи та забрала дитину додому.

Захисник - адвокат Лунєнков А.С. просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, наголосивши на істотних процедурних порушеннях з боку поліції. Він зазначив, що матеріали справи склали упереджено, без участі законного представника неповнолітньої та із застосуванням психологічного тиску до неповнолітньої. Адвокат зауважив, що факт вживання алкоголю не підтверджений жодним доказом. Оскільки ОСОБА_2 не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, а в протоколі не описано ознак її сп`яніння, поведінки чи вигляду, що ображає людську гідність і громадську мораль, захисник вважає, що законні підстави для притягнення особи до відповідальності за ст. 178 КУпАП відсутні.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали адміністративної справи, суд робить висновок, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, враховуючи таке.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, полягає у розпиванні алкогольних напоїв у заборонених законом місцях або у появі в громадських місцях у нетверезому стані, що супроводжується поведінкою, яка ображає людську гідність і громадську мораль. Проте матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження цих обставин.

Так зі змісту протоколу та доданих до нього фотознімків неможливо встановити факт споживання ОСОБА_2 слабоалкогольного напою. На фото зафіксовано лише перебування останньої у парковій зоні, при цьому вона не тримає в руках пляшки, а сам процес розпивання не задокументований. Також працівники поліції не вилучали предмет правопорушення, не встановлювали його вміст, та не пропонували неповнолітній пройти медичний огляд для встановлення стану сп`яніння. За таких умов твердження про вживання ОСОБА_2 алкоголю є лише припущенням.

Також в матеріалах справи наявна копія паспорту ОСОБА_2 , що свідчить про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно особи, якій на момент вчинення правопорушення виповнилось 17 років.

Відповідно до ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Хоча у КУпАП і відсутнє визначення поняття «неповнолітні», але ст. 13 цього ж кодексу передбачає відповідальність неповнолітніх, до яких, як можна зрозуміти, відносять осіб віком від 16 до 18 років. Своєрідність неповнолітніх, як спеціального суб`єкта адміністративної відповідальності, передусім, полягає у тому фізичному (календарному) віці, який обумовлює психічний та фізіологічний розвиток особистості, набуття нею певних знань, навичок та вмінь, що дає змогу усвідомлювати суспільну небезпечність своїх дій та керувати ними.

Істотного значення для захисту прав та інтересів неповнолітнього правопорушника набуває можливість участі його батьків або законних представників при першому поясненні та складанні протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому існує потреба у визначенні процедури залучення законного представника неповнолітнього до участі у провадженні у справі - повідомлення батьків неповнолітнього правопорушника або інших осіб в якості його законних представників та виклик для складання протоколу або залучення їх у якості законних представників, можливість участі яких передбачена ст. 270 КУпАП, що також відображено у частині 2 статті 33 Закону України «Про Національну поліцію».

Однак, в порушення вимог ст. 270 КУпАП та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію» працівники поліції, встановивши що ОСОБА_2 на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення була неповнолітньою, не забезпечив участь її законного представника чи захисника, під час складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення (відповідна інформація у протоколі відсутня), хоча в цьому випадку працівники поліції зобов`язані були такі дії вчинити, шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та/або її батьків - законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.

Поряд із цим, судом встановлено недотримання працівниками поліції вимог статті 256 КУпАП щодо порядку складання протоколу. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 не було роз`яснено її права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України. Відсутність підпису ОСОБА_2 у відповідній графі протоколу підтверджує порушення права на захист, що у сукупності з неповнолітнім віком особи є істотним процесуальним порушенням, яке ставить під сумнів достовірність зафіксованих у протоколі відомостей.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справах про адміністративні правопорушення є лише фактичні дані, що підтверджують наявність або відсутність події правопорушення. Рапорт працівника правоохоронного органу, який долучено до матеріалів справи, на переконання суду, не є джерелом доказу, оскільки він не містить перевірених фактів, є внутрішнім службовим документом органів поліції та фіксує лише бачення працівника поліції щодо обставин події. До того ж, це документ зацікавленої сторони, яка прагне виправдати свої рішення.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучені: пояснення неповнолітньої ОСОБА_2 від 26.03.2026; рапорт, ст. інспектора СЮП Деснянського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції Хелпа Я.С.; фото на якому зафіксовано неповнолітню ОСОБА_2 .Я яка розмовляє по телефону.

Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Зокрема до матеріалів справи не долучено відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції.

Відповідно до норм ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

До провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. На цьому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 09.09.2011 у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 у справі «Надточій проти України».

Необхідність застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення констатована і у постанові Верховного Суду у справі 463/1352/16-а від 08.07.2020, згідно з якою у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

У справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Наявні у матеріалах справи докази дозволяють стверджувати, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена поза розумним сумнівом.

Зазначені обставини, з урахуванням раніше наведених положень закону і оцінки доказів, вказують на відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, а сам протокол по справі відносно неповнолітньої ОСОБА_2 , складено з порушенням вимог ст.ст. 251, 270 КУпАП.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з наведеним, провадження по справі щодо неповнолітньої ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП через недопустимість та недостатність доказів в обґрунтування її вини у вчиненні правопорушення та у зв`язку із отриманням їх в порушення права неповнолітньої на захист.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 247-248, 251-252, 270, 283-285, 287, 289, КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ст. 178 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК