Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №752/4498/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4498/26

Провадження №: 1-кп/752/1751/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12024020000000135 від 16.05.2024 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Комсомольського Козятинського району Вінницької області., громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, будучи громадянином України, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Відповідно до Конституції України - Основного Закону України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виключно законами України встановлюються порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України.

Згідно зі статтями 132 - 134 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Досудовим розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_3 , будучи українським діячем культури, що здійснює свою діяльність у сфері музичного мистецтва, пов`язаного з авторськими та сценічними виступами для глядацької аудиторії, якому присвоєно Президентом України державну нагороду України за видатні досягнення у сфері мистецтв у вигляді почесного звання «Заслужений артист України» та публічною особою, яка має вплив на широке коло осіб, достеменно розуміючи, що його категоричні висловлювання, зафіксовані у його особистих публікаціях, доступні необмеженій кількості осіб та можуть вплинути на формування негативної масової думки щодо України, діючи умисно, переслідуючи антиукраїнські ідеологічні мотиви, вчинив кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 , підтримуючи ідеологічну основу, так званого «русского мира», у невстановлений досудовим розслідуванням час, 27 квітня 2021 року, у світлий час доби, перебуваючи на березі річки Дніпро, поряд з гуртожитком Київського професійного технологічного коледжу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 3, за допомогою невстановленого технічного пристрою, виготовив відеоматеріал із власним зображенням у формі особистого монологу, який починається з слів: «Друзья, добрый день, 27 апреля, квітня. Приближаемся к большому православному празднику Пасхи. С наступающим Вас, дорогие друзья! …».

У подальшому, ОСОБА_3 , маючи злочинний умисел, спрямований на розповсюдження матеріалів із закликом до вчинення умисних дій з метою зміни меж території на порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднаному з розпалюванням національної ворожнечі, шляхом доведення цих матеріалів до відома користувачів загальнодоступної та соціально-орієнтованої інтернет-мережі «Facebook», усвідомлюючи її публічний комунікативний характер щодо можливості розповсюдження у ній інформації серед невизначеного кола осіб, у невстановлений досудовим розслідуванням час, не раніше 27 квітня 2021 року, але не пізніше 12 травня 2022 року, розмістив та поширив вказаний вище відеоматеріал (особистий монолог) на особистій сторінці (обліковий запис) в соціальній мережі «Facebook» під іменем « ОСОБА_5 » ОСОБА_6 -Мрежук-100045831339169/), чим відкрито звернулася до невизначеного, але значного кола осіб, де висловив ідеї та погляди спрямовані на те, щоб шляхом поширення їх серед населення схилити осіб до зміни меж території на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Відповідно до висновку експерта № 1902/24-21 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 03.06.2024 у наведеному вище матеріалі (публікації) міститься публічний заклик до зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, тобто публічні заклики та розповсюдження матеріалів із закликами до зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенню при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся, та пояснив, що дійсно перебуваючи на березі річки Дніпро, поряд з гуртожитком Київського професійного технологічного коледжу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 3, виготовив відеоматеріал із власним зображенням у формі особистого монологу, про порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі та через соціальну мережу «Facebook» поділився цим відео з друзями. Запевняв суд в тому, що помилився, зробив для себе належні висновки.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 110 КК України як публічні заклики та розповсюдження матеріалів із закликами до зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі.

При обранні виду та міри покарання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, яка пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні; обставиною, яка пом`якшує його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, має постійне місце проживання у місті Києві, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 110 КК України в межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 110 КК України, а саме у виді позбавлення волі.

Нормою ч. 3 ст. 65 КК передбачено, що підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 КК.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, вмотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Зі змісту ч. 1 ст. 69 КК слідує, що призначення покарання, нижчого від найнижчої межі може мати місце в разі встановлення судами наявності таких кількох (мінімум двох) пом`якшуючих обставин, які обов`язково істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінально - караного діяння.

За вказаних обставин суд вважає, що щире каяття з боку обвинуваченого істотно не знижує ступінь тяжкості вчиненого, а тому підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає, разом з тим призначає мінімальну міру покарання.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року і відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Речові докази та накладені арешти в даному кримінальному провадженні відсутні.

Згідно з ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи №1902/24-21 від 03.06.2024 в сумі 3786 грн 40 коп., оскільки її проведення було обумовлено розслідуванням скоєного ним злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 368, 369, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 110 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обраховувати з моменту його затримання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 3786 грн 40 коп.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1