Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №380/5270/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/5270/24 пров. № А/857/6645/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Довгої О.І.

Запотічного І.І.

секретаря судового засідання Лутчин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року (головуючий суддя Костецький Н.В.), про поворот виконання рішення суду, постановлену у порядку письмового провадження в м. Львові, у справі №380/5270/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №380/5270/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 01.03.2018 р. до 27.12.2023 р. Зобов`язано Управління Служби безпеки України у Львівській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4389,71 грн. щомісячно, починаючи з 01.03.2018 р. до 27.12.2023 р., в загальному розмірі 306713,28 грн., з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 р.

23.12.2025 до суду надійшла заява представника відповідача про поворот виконання рішення суду, у якій просить постановити ухвалу, якою здійснити поворот виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №380/5270/24 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4 389,71 грн щомісячно за період з 01 січня 2023 року по 27 грудня 2023 року та стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Служби безпеки України у Львівській області 52110,10 грн. неналежно та безпідставно стягнених коштів.

Вказана заява обґрунтована тим, що з метою недопущення додаткових неефективних та нераціональних витрат виділених на утримання УСБУ у Львівській області бюджетних коштів в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів у зв`язку із примусовим виконанням судового рішення у цій справі Управлінням Служби безпеки України у Львівській області згідно платіжної інструкції від 14.11.2024 №1869 (внутрішній №381633996) на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 в адміністративній справі №380/5270/24 нараховано та виплачено на користь ОСОБА_1 302112,58 грн нарахованої різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4389,71 грн. щомісячно, починаючи з 01.03.2018 р. до 27.12.2023 р. Заявник вказує, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі №380/5270/24 задоволено частково касаційну скаргу УСБУ у Львівській області. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі №380/5270/24 скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 27 грудня 2023 року різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та зобов`язання Управління Служби безпеки України у Львівській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4 389,71 грн щомісячно, з 01 січня 2023 року по 27 грудня 2023 року в розмірі 52 110,10 грн, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44. Ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року залишено без змін.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у задоволенні заяви представника відповідача про поворот виконання судового рішення від 11.07.2024 у справі №380/5270/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, просить таку скасувати. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що вирішальною підставою для здійснення повороту судового рішення є скасування чи зміна вищим судом вже виконаних постанов чи рішень суду, а також реалізація скасованого рішення суду внаслідок одержання стороною майна. Апелянт вказує, що підставою до висновків про відсутність підстав до повороту виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №380/5270/24 суд першої інстанції із покликанням на приписи статті 381 КАС України зазначив, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а підставою до часткового скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у цій справі не слугувало повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів. Скаржник зазначає, що «…індексація грошового забезпечення не є складового грошового забезпечення, а відтак, не входить до його складу є логічний висновок про неможливість здійснення індексації грошового забезпечення як сукупності складових грошового забезпечення з врахуванням індексації грошового забезпечення як однієї із складових такого грошового забезпечення, тобто застосування індексу інфляції споживчих цін до сукупності складових грошового забезпечення, одним із яких є певна величина індексу споживчих цін..».

ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та зазначив, що у відповідності до правових висновків Верховного Суду індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, а отже норми статті 381 КАС України щодо повороту виконання судового рішення до таких виплат не застосовуються.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив таку задовольнити, позивач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції за рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у справі №380/5270/24 позивачу присуджено нарахування та виплату різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4389,71 грн. щомісячно, починаючи з 01.03.2018 р. до 27.12.2023 р., в загальному розмірі 306713,28 грн., з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 р. Рішення суду набрало законної сили 03.10.2024 року.

На виконання вказаного рішення суду, відповідачем виплачено на користь позивача різницю індексації грошового забезпечення у розмірі 302112,58 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1869 від 14.11.2024.

Водночас постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.12.2025 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі №380/5270/24 скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління Служби безпеки України у Львівській області та зобов`язання Управління Служби безпеки України у Львівській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення з 01 січня 2023 року по 27 грудня 2023 року в розмірі 52 110,10 грн, та в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Так, відповідно до положень статті 380 КАС України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він, зокрема, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з статтею 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 2.11.2011 у справі №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Водночас, стаття 381 КАС України передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ:

- про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи;

- про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з державного бюджету або позабюджетних державних фондів;

- рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до статті 33 Закону України "Про оплату праці" у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078).

Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України "Про оплату праці", якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга статті 2 Закону України "Про оплату праці").

Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, оскільки є додатковою заробітною платою.

Так, при прийнятті рішення апеляційний суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.11.2023 у справі №420/14978/22, в яких зазначено, що, ураховуючи те, що у справі №510/1286/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що індексація входить до системи оплати праці, сума цієї виплати є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, що надалі впливає на його розмір при подальших розрахунках.

У постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17 Верховний Суд виснував, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Згідно з статтею 239 КЗпП України у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. З цих же підстав допускається стягнення з працівників сум, виплачених їм відповідно до раніше прийнятого рішення комісії по трудових спорах при повторному розгляді спору.

Тобто, якщо особа добросовісно одержала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не має обов`язку повертати одержанні на виконання судового рішення кошти. З набранням законної сили остаточним судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або ж зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що у вказаних категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не судової помилки.

Лише, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд зобов`язаний допустити поворот виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 4 квітня 2018 року у справі № 2а-9320/11/0308, від 22 серпня 2019 року у справі № 9557/10/1570,

Як убачається з матеріалів справи, підставою для скасування 18.12.2025 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №380/5270/24 судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій стало те, що суди дійшли помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу індексації-різниці за період 01 січня 2023 по 27 грудня 2023 року в розмірі 52110,10 грн. Суд касаційної інстанції вказав, що оскільки дію Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” було зупинено на 2023 рік пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, то факт протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 27 грудня 2023 року відсутній.

Водночас, у спірних правовідносинах судом не встановлено факт повідомлення саме позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів. Більш того, матеріали справи не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що присуджена позивачу виплата індексації грошового забезпечення не ґрунтувалася на повідомлених ним завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підробленими документами, а встановлені обставини відповідно до статті 381 КАС України обмежують можливість застосування правил повороту скасованого судового рішення про присудження позивачу грошового утримання у відносинах публічної служби.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

За таких обставин, з врахуванням статті 316 КАС України, прецедентної практики ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та додержано норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі №380/5270/24- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар

судді О. І. Довга

І. І. Запотічний

Повне судове рішення складено 04.05.26