Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №645/3893/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/3893/26

Провадження № 1-кп/645/406/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026226220000107 від 04.04.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вільне Великописарівського району, Сумської області, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, із середньо освітою, яка є пенсіонеркою, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

встановив:

04.04.2026, приблизно о 09:00 годині, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилася за місцем мешкання на кухні загального користування будинку АДРЕСА_2 , де перебувала разом із сусідкою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В цей час, у ході раптово виниклої конфліктної ситуації, на ґрунті особистих неприязних відносин, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відбувся словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Так, у ході конфлікту, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень і бажаючи діяти саме таким чином, взяла металевий чайник та наблизилась до ОСОБА_4 .

Надалі, ОСОБА_3 , знаходячись обличчям до обличчя на відстані витягнутої руки, нанесла потерпілій три удари вказаним металевим чайником, тримаючи його в правій руці, в область голови ОСОБА_4 .

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 умисно спричинила потерпілій ОСОБА_4 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №09/281-С/2026 від 20.04.2026, тілесні ушкодження у вигляді: забійна рана, синець на голові, які за ступенем тяжкості належать до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що СПРИЧИНИЛИ за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно з п.п. 2.3.1.а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95 р.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України - тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального провадження у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_4 під час досудового розслідування надала заяву, в якій зазначила, що згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згідна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Згідно заяви ОСОБА_3 щодо визнання нею своєї винуватості, складеної за участі її захисника адвоката ОСОБА_5 , згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника ОСОБА_5 , обвинувачена визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодилася на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно ч.3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2)письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеження права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд доходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку повністю доведена. Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що остання раніше не судима, не працевлаштована, пенсіонерка, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання, згідно ч.1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставину, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Санкцією ч. 2 ст. 125 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Враховуючи заяву самої ОСОБА_3 , в якій обвинувачена просила призначити їй покарання у виді штрафу, вказала що має грошові заощадження, та конкретні обставини справи, а також те, що обвинувачена є особою пенсійного віку, раніше не судима, суд вважає можливим призначити обвинуваченій покарання в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у виді штрафу в дохід держави.

На думку суду, таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст. ст. 369-370, 371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення – кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню:

–оптичний диск «DVD» білого кольору 700 МB, Hp 80 min, з надписом: «відео з камери відеонагляду»,долучений до матеріалів кримінального провадження– залишити в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1