Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №619/6679/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/6679/25

провадження № 2/619/177/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 квітня 2026 року м.Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Підлісного М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Солоницівське житлово-експлуатаційне господарство» Солоницівської селищної ради про відшкодування моральної шкоди внаслідок нещасного випадку пов`язаного з виробництвом, встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Солоницівське житлово-експлуатаційне господарство» Солоницівської селищної ради, в якому просить: стягнути з КП «Солоницівське житлово-експлуатаційне господарство» Солоницівської селищної ради на його користь моральну шкоду в сумі 200 000, 00 грн, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 9 березня 2017 року по теперішній час, позивач працює на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування в Комунальному підприємстві «Солоницівське житлово-експлуатаційне господарство» Солоницівської селищної ради. 27.02.2022 року за наказом директора КП «СЖЕГ» позивач на власному автомобілі поїхав на блок-пост на виїзді з смт. Солоницівка до м. Харкова (62370, Харківська область, Харківський район, смт Солоницівка, вул. Сумський шлях в районі будинку № 11), за для відключення вуличного освітлення, щоб забезпечити режим світломаскування блок-посту. Командир блок-посту розповів йому про обсяг робіт, а саме: відключення вуличного освітлення на відрізку від будинку №5 до будинку АДРЕСА_2 шлях, і дав йому у помічники військового. Удвох на автомобілі позивача вони поїхали до трансформаторного пункту, щоб виконати відключення зовнішнього освітлення на пульті трансформаторного пункту та електроопорах вуличного освітлення. Після завершення робіт позивач повернувся знов на блок-пост, щоб відзвітувати командиру блок-посту про виконану ним роботу та підвіз військового, якого дали йому в супровід. Після того, як тільки позивач почав їхати назад на базу в смт Солоницівка, з-за загороджувальної споруди блок посту, назустріч йому, прямо в лоб в його автомобіль в`їхав автомобіль «Урал», з кабіни якого військові розпочали стрільбу в упор з автомату. Кулі влучили в лобове скло його автомобіля. Почалась перестрілка між військовими, що знаходились в автомобілі «Урал» та представниками тероборони блок-посту. Позивач вискочив з автомобіля і впав на землю, перекотився в чагарник на узбіччя. Потім вирішив переповзти в більш безпечне місце - поглиблення в землі, але там виявились колючі кущі. Тоді позивач вирішив перебігти у лісопосадку, в цей момент він отримав осколкове поранення в ліву ногу, відчув різкий біль у лівому стегні. Встати на ноги він вже не зміг. До позивача підбігли двоє військових та перенесли його на блок-пост і поклали поруч з пораненими. Потім позивача відвезли до лікарні, де і діагностували осколкове поранення клубової кістки та лівої здухвинної ділянки, а також відкритий перелом лівої здухвинної кістки. Викладені обставини підтверджуються Актом форми Н-1/П від 11.08.2022 року розслідування нещасного випадку, що стався 27 лютого 2022 року о 13 год. 15 хв., який, в свою чергу, затверджено 12 серпня 2022 року відповідачем у справі. Згідно з висновком комісії , на підставі підпункту 1, 2 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337, комісія вважає даний нещасний випадок пов`язаний з виробництвом. Внаслідок цієї події позивач отримав виробничу травму: осколкове поранення клубової кістки та лівої здухвинної ділянки, а також відкритий перелом лівої здухвинної кістки та йому було встановлено 30% втрати професійної працездатності у зв`язку з виробничою травмою по 01.11.2023 року згідно з актом № 715 від 27.10.2022 року огляду МСЕК, бланк серії 12 ААА № 080135. Але у зв`язку із введенням в України воєнного стану втрату непрацездатності йому автоматично продовжено на весь період воєнного стану та 6 місяців після його закінчення, без необхідності повторного проходження медико-соціальної експертизи (МСЕК). З 27.02.2022 року і до сьогодні позивач відчуває постійний біль і дискомфорт в місцях поранень та перелому, часто турбує раптовий різкий біль, який переходить в ниючий, тому він втратив нормальні життєві зв`язки, вимушений уникати оточуючих, через що позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, змушений постійно проходити стаціонарне лікування, що позначається також на його душевному стані. Виникло почуття неповноцінності, так як не може ходити, як раніше, кульгає. Все це завдає йому моральних страждань. На тлі вогнепальних поранень та перелому загострились хронічні хвороби, що зумовило погіршення загального стану здоров`я та ритму життя. Тривалий час після поранень позивач не здатен був до самообслуговування, потребував постійного стороннього догляду, тим самим був тягарем для рідних та близьких. Щоб полегшити наслідки поранень з 27.02.2022 року і по теперішній час він проходить систематичне лікування. В жовтні 2023 року на УЗ дослідженні виявлено ознаки інородного тіла органів малого тазу. Вважає, що його права на безпечні умови праці порушено відповідачем, що виробничу травму отримав під час виконання ним службових обов`язків, адже виконував наказ директора КП «СЖЕГ», а також, що існують підстави для відшкодування йому моральної шкоди, яку він оцінює в 200 000 грн, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів та яку просить стягнути з відповідача, КП «СЖЕГ», на його користь у якості відшкодування спричиненої моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Аргументи учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Комунального підприємства «Солоницівське житлово-експлуатаційне господарство» Солоницівської селищної ради - адвокат Підлісний М.О. просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовної заяви.

Відзив обгрунтований тим, що підставою позовних вимог є припущення про незабезпечення відповідачем безпечних умов праці на підприємстві, що начебто слугувало причиною виникнення нещасного випадку та заподіяння позивачу моральної шкоди. Проте, вказані доводи не відповідають фактичним обставинам справи та причинам виникнення нещасного випадку, які спростовують доводи про порушення відповідачем відповідних обов`язків, засвідчують відсутність вини відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між виконанням доручення відповідача та нещасним випадком, який стався з вини невстановлених третіх осіб. Станом на 27.02.2022 у відповідача були відсутні підстави вважати, що виконання доручення з відключення вуличного освітлення на пульті трансформаторного пункту та електроопорах вуличного освітлення на вул. Сумський шлях №3-11 смт. Солоницівка може бути пов`язане з небезпечними або шкідливими умовами праці, які виходять за межі звичайного виробничого ризику. Це підтверджується у тому числі тим, що нещасний випадок мав місце не під час безпосереднього виконання безпосереднього доручення відповідача із відключення вуличного освітлення у трансформаторному пунктів та електроопорах вуличного освітлення. Крім того, у відповідача станом на 27.02.2022 року були відсутні підстави припускати, що на території смт. Солоницівка Харківського району Харківської області здійснюються активні воєнні (бойові) дії. Станом на 27.02.2022 року місцеві засоби масової інформації, органи державної влади та місцевого самоврядування не повідомляли мешканців Солоницівської селищної територіальної громади про факт ведення активних бойових дій на відповідній території. Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Зі змісту Переліку територій вбачається, що Солоницівська селищна територіальна громада Харківської області з 24.02.2022 не входила до переліку територій активних бойових дій та переліку тимчасово окупованих територій. Окрім цього, місце фактичного виконання Позивачем відповідного доручення (вул. Сумський шлях №3-6) розташоване на тій самій вулиці, де визначено місце проживання Позивача (вул. Сумський шлях, 143), та де мав місце нещасний випадок (вул. Сумський шлях, 11). Таким чином, відповідач надав позивачу відповідне доручення на виконання роботи в межах населеного пункту, у якому проживає позивач. Якщо позивачу було відомо про наявність загрози його життю та здоров`ю у зв`язку з виконанням такого доручення, то останній мав можливість висловити вмотивовані заперечення та відмовитись від виконання такої роботи. Проте, позивач добровільно приступив до виконання своїх функціональних обов`язків, не заявляв про наявність небезпеки, не висловлював вмотивованих заперечень та не скористався правом на відмову від виконання відповідної роботи. Це свідчить про те, що на момент виконання доручення у сторін спору не було підстав вважати, що виконання доручення може бути пов`язано з потенційною або реальною загрози життю та здоров`ю позивача. Крім цього, позивач самостійно визначив маршрут руху до місця виконання відповідного доручення відповідача, керуючись власним уявленням про його безпечність. Будь-яких вказівок з щодо обов`язкового маршруту пересування чи примусу до руху в небезпечному напрямку відповідачем не надавалось. Позивач не навів у позовній заяві належного обґрунтування протиправної поведінки відповідача, порушення вимог ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці», вини відповідача у вказаному нещасному випадку, а також причинно наслідкового зв`язку між такими діями/бездіяльністю і заявленими моральними стражданнями. Позивач не навів доказів на підтвердження незапровадження відповідачем засобів техніки безпеки, незабезпеченням ним належних санітарно-гігієнічних умов чи висловлення відповідачем вимоги виконати роботу, що становить явну небезпеку для життя позивача в умовах, що не відповідає законодавству про охорону праці. необхідною умовою для стягнення з відповідача розміру моральної шкоди є документально підтверджений факт винного та протиправного порушення роботодавцем обов`язків з забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та наявність встановленої невідповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці. Однак, зі змісту Акту розслідування вбачається, що комісією не встановлено факту порушення відповідачем визначених законодавством обов`язків із забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці; не встановлено осіб, які начебто допустили порушення вимог нормативно правових актів з охорони праці; не підтверджено невідповідність умов праці та її безпеки законодавству. Натомість, комісією встановлено, що причиною виникнення нещасного випадку слугував соціальний конфлікт (оголошена та неоголошена війна), існування якого не залежить від волевиявлення, дій чи бездіяльності роботодавця. За своєю сутністю вказаний нещасний випадок не має технічного, організаційного чи психофізіологічного характеру, а його виникнення, існування, а також пов`язані з ним негативні наслідки існують поза волею відповідача, який з об`єктивних та незалежних від нього причин не здатний такі наслідки усунути. відповідальність за завдану позивачеві моральну шкоду законодавством покладено не на відповідача, а на державу-агресора, в результаті протиправних дій якої позивач отримав відповідне ушкодження. Вважає, що КП «Солоницівське ЖЕГ» діяло у повній відповідності до вимог Закону України «Про охорону праці» та Кодексу законів про працю України, забезпечуючи належні та безпечні умови праці в межах можливостей, які існували за звичайних умов господарської діяльності. Причинно-наслідковий зв`язок між діями або бездіяльністю відповідача та шкодою, заподіяною здоров`ю позивача, відсутній, оскільки визначальним чинником настання нещасного випадку стали дії третьої особи - держави-агресора, які не перебувають під контролем відповідача.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

В судовому засідання позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується ксерокопією паспорту серії НОМЕР_1 (а.с. 25-26).

09.03.2017 ОСОБА_1 прийнятий на посаду електромонтера по ремонту та обслуговуванню електроустаткування в КП «Солоницівське житлово-експлуатаційне господарство», що вбачається з копії трудової книжки НОМЕР_2 (а.с. 27-30).

12 серпня 2022 року директором Комунального підприємства «Солоницівське житлово-експлуатаційне господарство» Ващенком А.О. затверджено Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1/П, що стався 27 лютого 2022 року о 13 год. 15 хв (а.с. 7-13).

Зі змісту розділу 5 Акту розслідування вбачається, що комісією визначено вид події та причина настання нещасного випадку: оголошена та неоголошена війна; супутні причини: відсутні.

За висновком комісії, на підставі підпункту 1, 2 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року № 337, комісія вважає даний нещасний випадок пов`язаний з виробництвом. Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування - не встановлені.

Згідно з актом № 715 від 27.10.2022 року огляду МСЕК, бланк серії 12 ААА № 080135 - ОСОБА_1 отримав виробничу травму: осколкове поранення клубової кістки та лівої здухвинної ділянки, а також відкритий перелом лівої здухвинної кістки та йому було встановлено 30% втрати професійної працездатності у зв`язку з виробничою травмою по 01.11.2023 року (а.с.14).

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 9.775 ОСОБА_1 від 25.01.2023 - встановлено діагноз: посттравматична компресійно-ішемічна нейропатія лівого сідничного нерву з больовим синдромом та порушенням акту ходи. Наслідки вогнепального наскрізного осколкового поранення здухвинної ділянки зліва (27.02.22). Дискогенний попереково-крижовий радикулопатія з компресією корінця L4 зліва. Розповсюджений остеохондроз попереково-крижового відділу хребта. Протрузії дисків L1- L2, L2- L3, L3- L4, L4- L5, кила міжхребцевого диску L5- S1. Двобічний сакроілеїт (а.с. 15).

Згідно з висновком УЗД Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті №2 філії «Центр охорони здоров`я АТ «Українська залізниця» від 10.10.2023, при дослідженні органів малого тазу ОСОБА_1 , 1955 р.н. в проекції сечового міхура (за сечовим міхуром) реєструється гіперехогена ділянка розмірами 7мм яка дає акустичну тінь, та щільно покрита навколишніми тканинами. Висновок: УЗ ознаки: інородне тіло органів малого тазу (а.с. 23).

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до статті 15 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України).

Кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини (частини перша та друга статті 27 Конституції України).

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (частина четверта статті 43 Конституції України).

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства (частина перша статті 6 Закону України «Про охорону праці»).

Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (частина перша статті 13 Закону України «Про охорону праці»).

Роботодавець зобов`язаний інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд соціального страхування України про стан охорони праці, причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог (частина перша статті 23 Закону України «Про охорону праці»).

Статтею 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Роботодавець повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників. Роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров`я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на роботодавця (частина перша статті 160 КЗпП України).

Згідно з частиною першою статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, компенсується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Водночас суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з КП «Солоницівське житлово-експлуатаційне господарство» Солоницівської селищної ради та в робочий час, при виконанні трудових обов`язків, отримав виробничу травму: осколкове поранення клубової кістки та лівої здухвинної ділянки, а також відкритий перелом лівої здухвинної кістки.

Комісією, утвореною наказом КП "Солоницівське житлово-експлуатаційне господарство" проведено розслідування нещасного випадку, що стався 27.02.2022 та складено відповідний Акт.

За висновком комісії - даний нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, однак осіб, дії або бездіяльність яких призвела до настання нещасного випадку, комісією не встановлено.

Акт не оскаржувався позивачем у встановленому законом порядку.

Нещасним випадком визнається обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо (пункт 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337).

Суд зазначає, що передбачені статтею 237-1 КЗпП України, статтями 23, 1167, 1168 ЦК України положення передбачають загальні умови для відшкодування моральної шкоди. Водночас, згідно з встановленими у цій справі фактичними обставинами, нещасний випадок, який стався 27.02.2022 з ОСОБА_1 мав місце по АДРЕСА_4 (територія блок-посту на виїзді з смт Солоницівка до м. Харкова). У визначенні виду події та її причини нещасного випадку комісією зі спеціального розслідування зазначено війну (оголошена та неоголошена війна).

Безумовно, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 спричиняє йому сильні моральні страждання. Однак за ці моральні страждання роботодавець не може нести відповідальність, оскільки подія настала внаслідок проведення російською федерацією на території України бойових дій.

Судом не встановлено порушень з боку Комунального підприємства «Солоницівське житлово-експлуатаційне господарство» Солоницівської селищної ради приписів статей 153, 160 КЗпП України, статей 13, 23 Закону України «Про охорону праці».

У цьому контексті суд враховує встановлений на підставі спеціального розслідування нещасного випадку факт дотримання відповідачем вимог статті 13 Закону України «Про охорону праці», забезпечення організації роботи з питань охорони праці на підприємстві в задовільному стані (пункт 3 акту спеціального розслідування нещасного випадку від 11 серпня 2022 року). Позивачем не доведено, що роботодавцю було відомо про можливі бойові дії в селищі Солоницівка Харківського району Харківської області.

Судом не встановлено обставин, які б могли свідчити про те, що комунальне підприємство могло вжити, але не вжило заходів з безпеки й охорони праці тощо, які б усунули ризик для життя позивача.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач міг передбачити, що виконання доручення з відключення вуличного освітлення на пульті трансформаторного пункту та електроопорах вуличного освітлення на вул. Сумський шлях №3-11 смт. Солоницівка може бути пов`язане з небезпечними або шкідливими умовами праці, які виходять за межі звичайного виробничого ризику.

Крім того, наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (надалі за текстом - «Перелік територій»). Зі змісту Переліку територій вбачається, що Солоницівська селищна територіальна громада Харківської області з 24.02.2022 не входила до переліку територій активних бойових дій та переліку тимчасово окупованих територій.

Під час проведення військових операцій необхідно постійно дбати про безпеку цивільного населення, цивільних осіб та цивільних об`єктів. Слід ужити усіх практично можливих заходів, щоб уникнути випадкової загибелі цивільного населення, поранення цивільних осіб та пошкоджень цивільних об`єктів або принаймні звести такі випадки до мінімуму (норма 15 дослідження Міжнародного Комітету Червоного Хреста «Звичаєве міжнародне гуманітарне право», яке є збіркою практики держав у сфері міжнародного гуманітарного права з метою виявлення норм, що набули характеру звичаєвих і вперше опубліковане видавництвом Кембриджського університету у 2005 році).

Держава-окупант відповідно до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08 червня 1977 року несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації держави Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на рф як на державу, що здійснює окупацію (частини п`ята та дев`ята статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Визначення шкоди та збитків здійснюється окремо, зокрема, за таким напрямом: людські втрати та пов`язані з ними соціальні витрати - напрям, що включає всі людські втрати (смерть або каліцтво цивільних осіб), що виникли внаслідок збройної агресії рф, а також витрати, пов`язані з призначенням різних видів державної соціальної допомоги та наданням соціальних послуг (пункт 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326).

Відшкодування працівникам та роботодавцям пов`язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством. Порядок визначення і відшкодування працівникам та роботодавцям пов`язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 15 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

У постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 210/6142/23 зазначено, що оскільки нещасний випадок, який мав місце під час виконання позивачем трудових обов`язків, стався саме у зв`язку з наслідками проведення державою-окупантом воєнних (бойових) дій, а тому відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок військової агресії держави-окупанта проти України, не можуть бути за обставин цієї справи покладені на ТОВ «ЮКК «Юрик Ком».

Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що шкода, завдана ОСОБА_1 , виникла внаслідок збройної агресії, а не протиправної поведінки роботодавця. Водночас сам факт пов`язаності нещасного випадку з виробництвом і наявність ушкодження здоров`я дає підстави для визнання права позивача на відшкодування шкоди, однак із урахуванням спеціального правового регулювання, передбаченого законодавством у період воєнного стану, таке відшкодування має здійснюватися за рахунок держави-агресора в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ЦК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Солоницівське житлово-експлуатаційне господарство» Солоницівської селищної ради про відшкодування моральної шкоди внаслідок нещасного випадку пов`язаного з виробництвом, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Комунальне підприємство «Солоницівське житлово-експлуатаційне господарство» Солоницівської селищної ради, ЄДРПОУ: 33337766, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, с-ще Солоницівка, вул. Слобожанська, буд. 27.

Суддя О. В. Пруднікова