Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №619/166/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/166/26

провадження № 2-а/619/5/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 квітня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

розглянувши в м. Дергачі в приміщенні суду адміністративну справу за позовом адвоката Голована Ярослава Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

встановив:

Адвокат Голован Я.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №1/1295 від 04.08.2025 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а провадження у справі закрити, посилаючись на те, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №1/1295 від 04.08.2025 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що ОСОБА_1 змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів. Вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною. Крім того просить поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, посилається на те, що 08.12.2025 ОСОБА_1 після арешту його рахунків дізнався про відкрите виконавче провадження, у якому стягувачем є ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дослідивши матеріали виконавчого провадження №79769884 ОСОБА_1 дізнався, що 04.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №1/1295, яку він не отримував та про існування якої не знав.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Голован Я.І. надали суду заяву, у якій підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать довідки про доставку документу до електронного кабінету. Відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до постанови № 1/1295 від 04.08.2026: 03.08.2025 о 23:29 поліцейськими був доставлений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Було встановлено факт порушення ним правил військового обліку, змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів, чим порушив ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Цією постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000,00 грн (зв. сторона а.с. 15-16).

Відомостей про вручення позивачу копії постанови матеріали справи не містять.

08.12.2025 головним державним виконавцем Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шумейко К.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79769884 на підставі постанови №1/1295 виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 04.08.2025 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн (зв. сторона а.с. 16-17).

08.12.2025 головним державним виконавцем Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шумейко К.В. винесено постанову у виконавчому провадженні № 79769884 про арешт коштів ОСОБА_1 (зв. сторона а.с. 17-18).

Крім того, матеріали справи містять військовий квиток НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с. 9-14).

Позивач не визнає вчинення ним адміністративного правопорушення, стверджує, що відповідачем не дотримано процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому вказані обставини відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов`язують відповідача - суб`єкта владних повноважень, довести правомірність свого рішення.

Водночас суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 09.01.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_5 було витребувано належним чином завірену копію матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУПАП, в рамках якої винесено оскаржувану постанову № 1/1295 від 04.08.2025.

Вказана ухвала була отримана відповідачем 13.01.2026.

23.02.2026 було направлено ухвалу від 09.01.2026 повторно, якою витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_5 належним чином завірену копію матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУПАП, в рамках якої винесено оскаржувану постанову № 1/1295 від 04.08.2025.

Вказана ухвала була отримана відповідачем 05.03.2026.

Ані самостійно на виконання вимог ч. 2 ст.77 КАС України, ані на пропозицію суду відповідач таких доказів не надав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно зі статтею 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягається до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Разом з тим, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено процедурний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вручення позивачу повістки за три дні до такого розгляду. При цьому, будь-яких доказів належного повідомлення позивача у інший спосіб та у порядку, встановленому процесуальним законодавством про розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.

Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.

Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про такий розгляд справи, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Представник відповідача відзив до суду не надав, у судове засідання не з`явився, а отже не довів правомірності своїх дій, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України.

Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

Таким чином, відповідач в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КпАП України.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги ст. 252 КпАП та не встановлено усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. За таких обставин, суд приходить до переконання щодо недодержання процедури винесення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, яка передбачена Законом; належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем не надано, у зв`язку з чим, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

З огляду на встановлені у справі обставини, оскільки відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено шляхом надання належних, достатніх та допустимих доказів наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП, наявні підстави для прийняття рішення про скасування спірної постанови №1/1295 від 04.08.2025 та, відповідно, задоволення вимог позовної заяви.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 241-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов адвоката Голована Ярослава Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову № 1/1295 від 04.08.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Пруднікова