Вирок від 29 квітня 2026 р. у справі №619/7723/25 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/7723/25

провадження № 1-кп/619/205/26

ВИРОК

іменем України

30 квітня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12025221230001066 від 21.10.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , командира 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону навідником розвідувального взводу 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта, раніше судимого:

- 22.10.2024 вироком Київського районного суду м. Харкова за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 ч. 4 ст. 358 КК України з призначенням покарання у виді штрафу у дохід держави в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень;

- 13.10.2025 вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч. 4 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі, з застосуванням приписів ст. 75, 76 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку на 3 роки та покладенням відповідних обов`язків;

- 03.12.2025 вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч. 4 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі;

- 10.12.2025 вироком Шевченківського районного суду м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України, за ч. 2 ст. 289 КК України, за ч. 3 ст. 289 КК України з призначенням покарання у виді 8 років позбавлення волі;

- 23.03.2026 вироком Київського районного суду м. Харкова за ч. 1, 2 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 3 місяці без конфіскації майна.

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

ОСОБА_4 , відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 від 19.05.2023 №145, зараховано до списків особового складу зазначеної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та в подальшому молодшого сержанта ОСОБА_4 , командира 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону навідником розвідувального взводу 1 стрілецького батальйон призначено на посаду військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з ст. 68 Конституції України ОСОБА_4 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом. Права і обов`язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, визначаються законом.

Відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1,4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_4 зобов`язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до співслужбовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставин.

Так, в середині липня 2025 року більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 перебуваючи в с-щі Руська Лозова, Харківського району, Харківської області, а саме поряд з складськими приміщеннями, які розташовані по вул. Білгородській 1, де побачив на території вилочний навантажувач ТСМ «FG15 Gaz», 2005 року випуску в кузові жовто-чорного кольору. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного вилочного навантажувача.

У подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна сфотографував вказаний вилочний навантажувач та виклав повідомлення про продаж на торгівельну інтернет-площадку «ОЛХ».

Після цього, ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, підшукавши клієнта на торгівельний-площадці «ОЛХ», повернувся 20.07.2025 більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, до складських приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , проникнувши на територію вищевказаних складських приміщень з метою подальшого викрадення вилочного навантажувача, де діючи умисно та протиправно, повторно, з метою власного збагачення за рахунок протиправної діяльності, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність, суспільну небезпечність та кримінально-протиправні наслідки своїх дій та свідомо бажаючи настання таких наслідків, погрузив належний потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилочний навантажувач ТСМ «FG15 Gaz», 2005 року випуску в кузові жовто-чорного кольору вартістю – 256 774 грн 02 коп. на заздалегідь викликаний ОСОБА_4 евакуатор та відвіз його на паркувальний майданчик супермаркету «Класс» по вулиці Тракторобудівників, який розташований у м. Харкові, та продав його ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тим самим таємно викрав вилочний навантажувач ТСМ «FG15 Gaz», 2005 року випуску в кузові жовто-чорного кольору та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 , значну матеріальну шкоду в сумі 256 774 грн. 02 коп.

Також, 01.08.2025 більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 перебуваючи в с-щі Руська Лозова, Харківського району, Харківської області, а саме поряд з складськими приміщеннями, які розташовані по вул. Білгородській 1, де побачив на території вилочний навантажувач Balkancar «DV 1792» 1988 року випуску, в кузові жовтого кольору. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного вилочного навантажувача.

У подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, проникнувши на територію вищевказаних складських приміщень з метою подальшого викрадення вилочного навантажувача, де діючи умисно та протиправно, повторно, з метою власного збагачення за рахунок протиправної діяльності, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність, суспільну небезпечність та кримінально-протиправні наслідки своїх дій та свідомо бажаючи настання таких наслідків, погрузив належний потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилочний навантажувач Balkancar «DV 1792» 1988 року випуску, в кузові жовтого кольору вартістю – 167 940 грн 59 коп. на заздалегідь викликаний ОСОБА_4 евакуатор та відвіз його на проспект Героїв Праці у м. Харкові, та продав його ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тим самим таємно викрав вилочний навантажувач Balkancar «DV 1792» 1988 року випуску, в кузові жовтого кольору та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 значну матеріальну шкоду в сумі 167 940 грн. 59 коп.

07.09.2025, ОСОБА_4 перебуваючи в с-щі Руська Лозова, Харківського району, Харківської області, а саме поряд з складськими приміщеннями, які розташовані по вул. Білгородській 1, де побачив на території 3-х фазний двигун марки «Елпром\Енерго» «ЗЕМ ВАСИЛ КОЛАРОВ-СОФІЯ», типу М280М4, 700 кг. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного двигуна.

У подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, проникнувши на територію вищевказаних складських приміщень з метою подальшого викрадення вилочного навантажувача, де діючи умисно та протиправно, повторно, з метою власного збагачення за рахунок протиправної діяльності, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність, суспільну небезпечність та кримінально-протиправні наслідки своїх дій та свідомо бажаючи настання таких наслідків, 08.09.2025 погрузив належний потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 3-х фазний двигун марки «Елпром\Енерго» «ЗЕМ ВАСИЛ КОЛАРОВ-СОФІЯ», типу М280М4, вартістю – 158 895 грн (сто п`ятдесят вісім тисяч вісімсот дев`яносто п`ять гривень) на заздалегідь викликаний ОСОБА_4 евакуатор та відвіз його за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 341А, та продав його ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тим самим таємно викрав 3-х фазний двигун марки «Елпром\Енерго» «ЗЕМ ВАСИЛ КОЛАРОВ-СОФІЯ», типу М280М4 та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 значну матеріальну шкоду в сумі 158 895 грн (сто п`ятдесят вісім тисяч вісімсот дев`яносто п`ять гривень).

Крім того, приблизно 14.09.2025, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 перебуваючи в с-щі Руська Лозова, Харківського району, Харківської області, а саме поряд з складськими приміщеннями, які розташовані по вул. Білгородській 1, де побачив на території три картонні коробки з полімерними пакетами по 25 кг в середині з однаковими написами «AZODICARBONAMIDE», з порошкоподібною речовиною жовтого кольору. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказані коробки з речовиною «AZODICARBONAMIDE»

У подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, проникнувши на територію вищевказаних складських приміщень з метою подальшого викрадення вилочного навантажувача, де діючи умисно та протиправно, повторно, з метою власного збагачення за рахунок протиправної діяльності, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність, суспільну небезпечність та кримінально-протиправні наслідки своїх дій та свідомо бажаючи настання таких наслідків, 14.09.2025 взяв належні потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , три картонні коробки з полімерними пакетами по 25 кг в середині, з однаковими написами «AZODICARBONAMIDE», з порошкоподібною речовиною жовтого кольору вартістю –13 425,00 грн і за допомогою незнайомого водія автомобіля, відвіз його за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 341А, та залишив коробки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою пізніше знайти покупця, тим самим таємно викрав три картонні коробки з полімерними пакетами по 25 кг в середині, з однаковими написами «AZODICARBONAMIDE», з порошкоподібною речовиною жовтого кольору, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 значну матеріальну шкоду в сумі 13425,00 грн.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Позиції сторони обвинувачення та сторони захисту.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкримінований злочин вчинений обвинуваченим, а тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, підтвердив правильність викладених в обвинувальному акті обставин, пояснивши про обставини вчинення кримінальних правопорушень так, як про це зазначено в обвинувальному акті. Зазначив, що вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення з мотивів скрутного матеріального становища, зумовленого відсутністю достатніх коштів для забезпечення життєвих потреб. Вартість викраденого майна не оспорював.

Потерпілий ОСОБА_5 у наданій суду заяві просив справу розглядати за його відсутності, покарання обвинуваченому ОСОБА_4 просив визначити на розсуд суду.

Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення, а також вважає доведеною вину поза розумним сумнівом.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає; останньому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у сховище, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень визнається судом обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , згідно зі ст. 67 КК України, судом визнається вчинення кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 вчинив умисний, закінчений, тяжкий злочин.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , встановлено, що він раніше неодноразово судимий, неодружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Інкримінований злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив до ухвалення вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 13.10.2025, вироку Дергачівського районного суду Харківської області 03.12.2025, вироку Шевченківського районного суду м. Харкова від 10.12.2025, вироку Київського районного суду м. Харкова за від 23.03.2026.

Вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 03.12.2025 ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18.02.2026 вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 03.12.2025 змінено. Виключено із мотивувальної частини вироку посилання суду на застосування ст. 70 КК України. Постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Постановлено вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 13 жовтня 2025 року виконувати самостійно.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2026 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Харкова - ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 3 місяці без конфіскації майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25.06.2018 (справі №511/37/16-к) зазначила, що правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому, суд зобов`язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 цього Кодексу.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 передбачено, що при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

Оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин у даному кримінальному провадженні до засудження його вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 03.12.2025 та вироком Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2026, суд призначає обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.

Враховуючи вищеперелічені дані про особу винного, визнання ним вини, суд вважає за необхідне, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком, покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2026 року та покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 3 грудня 2025 року, зарахувавши йому відбуту частину покарання за попередніми вироками судів.

Вирок Київського районного суду м.Харкова від 22.10.2024 підлягає самостійному виконанню, оскільки ним призначено покарання обвинуваченому у виді штрафу, а згідно з ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконується самостійно.

Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 13.10.2025 також підлягає самостійному виконанню, враховуючи ухвалу Харківського апеляційного суду від 18.02.2026.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також відповідає таким принципам Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимність мети та невідворотність покарання.

Підстави для застосування ст. ст. 69, 75, 76 КК України відсутні.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Арешт майна, який накладено згідно з ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2025 року у справі № 619/6356/25, провадження № 1-кс/619/1005/25, підлягає скасуванню відповідно до вимог 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно з ст. 118, 122, 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/26697-АВ від 24.10.2025 Харківським НДЕКЦ МВС України у сумі 2 228 гривні 50 копійок, судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/26698-АВ від 24.10.2025 Харківським НДЕКЦ МВС України у сумі 2 228 гривні 50 копійок, судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/28954-ТВ від 20.11.2025 Харківським НДЕКЦ МВС України у сумі 2 674 гривні 20 копійок, транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/28953-ТВ від 21.11.2025 Харківським НДЕКЦ МВС України у сумі 2 674 гривні 20 копійок.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком, покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2026 року та покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 3 грудня 2025 року - призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців без конфіскації майна.

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2024 року, яким ОСОБА_4 було призначено покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 грн згідно з ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.

Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 13 жовтня 2025 року, яким ОСОБА_4 було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та звільнено від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України - виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня приведення вироку до виконання. Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 строк покарання відбутий ним за вироком Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2026 та вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 03.12.2025.

Арешт майна, який накладено згідно з ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2025 року у справі № 619/6356/25, провадження № 1-кс/619/1005/25, - скасувати.

Речові докази: - кулак поворотний, поміщений до полімерного сейф-пакету НПУ № HYG 0098631, радіатор, на який поміщена паперова бірка НПУ, сидіння, на яке поміщена паперова бірка НПУ, кермова рейка, на яку поміщена паперова бірка НПУ - повернути власнику.

Процесуальні витрати, понесені на залучення експерта при проведенні судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/26697-АВ від 24.10.2025 Харківським НДЕКЦ МВС України у сумі 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривні 50 копійок, підтверджені витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/26698-АВ від 24.10.2025 Харківським НДЕКЦ МВС України у сумі 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривні 50 копійок, судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/28954-ТВ від 20.11.2025 Харківським НДЕКЦ МВС України у сумі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок, транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/28953-ТВ від 21.11.2025 Харківським НДЕКЦ МВС України у сумі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії вироку. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1