Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №354/635/24 — Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 354/635/24

Провадження № 1-кп/354/24/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024096110000032 від 01.03.2024 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гола Пристань Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, із базовою середньою освітою, працюючого по тимчасових заробітках, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 умисно спричинив потерпілому легке тілесне ушкодження. Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

27.02.2024 близько 04 год. 30 хв. на території земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_3 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт.

У ході даного конфлікту обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно наніс декілька ударів кулаком правої руки в обличчя потерпілому ОСОБА_5 , внаслідок чого заподіяв йому тілесне ушкодження у вигляді синця лівої орбітальної ділянки, що згідно з висновком судово-медичного експерта №66 від 01.03.2024 відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, підтвердив фактичні обставини справи та вказав, що взимку 2024 року працював у с. Поляниця. У вказані в обвинувальному акті день та час перебував у компанії знайомих та святкував день народження однієї із присутніх дівчат. У подальшому іменинниця пішла додому, а за деякий час зателефонувала своїй сестрі, яка продовжувала перебувати у їхній компанії, та повідомила, що її побив чоловік. На прохання сестри постраждалої він вирушив за місцем проживання постраждалої, де він побачив на обличчі у тієї дівчини кров. Так як він перебував у стані сп`яніння, то у нього виник конфлікт із ОСОБА_5 , який наніс тілесні ушкодження дівчині і якому він у свою чергу наніс декілька ударів кулаком правої руки в обличчя. На цьому конфлікт між ним та потерпілим вичерпався. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого проступку, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, не повідомивши причин неявки, згідно відомостей з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» з 02.08.2025 перебуває у розшуку за самовільне залишення місця розташування військової частини.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не одружений, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, але працює по тимчасових заробітках, за місцем проживання характеризується позитивно.

До обставин, які пом`якшують покарання на підставі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, критично ставиться до своєї поведінки, приходить до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу у межах санкції статті обвинувачення.

Суд вважає, що дане покарання є достатнім, справедливим та необхідним для досягнення мети не лише кари за вчинення обвинуваченого, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами та відповідатиме меті покарання, наведеній у ст.50 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався і клопотання про його обрання до набрання вироком законної сили не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя: ОСОБА_6