Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №600/990/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/990/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

04 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року (ухвалене в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

23.12.2025 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 26.05.2005 року.

Згідно розрахунку заборгованості станом на дату подання позову ОСОБА_1 має податковий борг у загальній сумі 284489,93 грн., в тому числі:

- податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 262606,09 грн.

- з військового збору, що сплачується особами за результатами річного декларування в сумі 21883,84 грн.

Податковий борг утворився внаслідок несплати суми грошового зобов`язання, визначеного на підставі прийнятих податкових повідомлень-рішень, за результатами проведеної документальної планової перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , згідно акту перевірки №2494/ж5/24-13-24-04/ НОМЕР_1 від 05.03.2024 року, за платежем податок на доходи фізичних осіб та військового збору.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Чернівецькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

Форми "Р" №00000/3738/Ж10/24-13-24-04 від 15.04.2024 року за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 262606,09 грн.

Форми "Р" №00000/3739/Ж10/24-13-24-04 від 15.04.2024 року за платежем з військового збору, що сплачується особами за результатами річного декларування в сумі 21883,84 грн.

Податкові повідомлення - рішення направлено платнику на податкову адресу рекомендованим листом, та повернуті з відміткою "адресат відсутній за даною адресою".

У зв`язку із наявністю податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями відповідачу виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 23.05.2024 року №0002990-1311-2413, про наявність у платника станом на 22.05.2024 року податкового боргу в сумі 284489,93 яку надіслано платнику відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у порядку п. 42.2 ст. 42 ПК України рекомендованим листом, та повернуто з відміткою "адресат відсутній за даною адресою".

Станом на дату подання позову за позивачем обліковується узгоджений податковий борг в сумі 284489,93 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, кожен повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4. статті 41 ПКУ).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (пункт 57.3 статті 57 ПКУ).

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПКУ, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 (далі Наказ № 1204).

Відповідно до п.4 Наказу №1204 якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Згідно пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 42.5. ст. 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 23.05.2024 року №0002990-1311-2413, що також підтверджується матеріалами справи. Однак, борг не був погашений, що вбачається відповідно до даних інтегрованої картки платника податків.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг, який додатково підтверджується розрахунком заборгованості та відомостями інтегрованої картки платника податків.

Станом на день розгляду даної справи в суді вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена.

Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу у встановлені законодавством строки відповідач до бюджету не сплатив, а наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову повністю.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.