Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №120/1769/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1769/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

04 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 02.01.2025 № 4 "Про застосування дисциплінарного стягнення" щодо ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 17.01.2025 № 55/ос;

- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що він не відмовився виконувати наказ, а повідомив про неможливість його виконання через стан здоров`я. При визначенні виду дисциплінарного стягнення не було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка, його ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації. Водночас, відповідачем належним чином не встановлено в діях позивача складу дисциплінарного проступку та не враховано його сумлінного ставлення до служби при обранні виду стягнення.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що повністю мотивував правомірність накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, покарання поліцейського пропорційне вчиненому дисциплінарному проступку.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач перебував на службі в Національній поліції України на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з 22.03.2023.

Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку № 257 від 08.04.2024 позивач 03.08.2023 отримав поранення в період дії воєнного стану під час участі в бойових діях при забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

У зв`язку із вказаним позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні.

13.11.2024 року в адміністративній будівлі УПОП № 2 ДПОП "ОШБ "Лють" у м. Одеса, т. в. о. начальника управління – командира полку УПОП № 2 ДПОП "ОШБ "Лють" капітаном поліції Морозовим С. Ю., у присутності заступника командира взводу № 4 роти № 2 батальйону № 1 полку УПОП № 2 ДПОП "ОШБ "Лють" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та працівників відділу моніторингу УПОП "ОШБ "Лють", до підпорядкованих поліцейських було доведено вимоги наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 13.11.2024 року № 378 ДСК "Про відрядження поліцейських".

Після доведення до відома змісту зазначеного наказу позивач доповів про неготовність виконання вказаного наказу, у зв`язку зі станом здоров`я.

Наказом УПОП № 2 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 20.11.2024 року № 588, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

Наказом УПОП № 2 Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 20.11.2024 № 588, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни, зокрема, за участі позивача. порушення службової дисципліни, зокрема, за участі позивача.

Відповідно до висновку службового розслідування від 04.12.2024 за фактом можливого порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 13.11.2024 № 378 ДСК "Про відрядження поліцейських" встановлення порушення позивачем вимоги п. 1, 2 та 6 ч. 1 ст. 18, ч.1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 2, 4, 5 та 6 ч. 3 ст. 1, ч. 5 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337- VIII, пп. 1 та 4 п. 1, пп. 2, 4, 5, 6 та 20 п. 3 розділу ІІІ посадової інструкції.

На підставі висновку службового розслідування, наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " наказом від 02.01.2025 № 4 "Про застосування дисциплінарного стягнення", за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог п. 1, 2 та 6 ч. 1 ст. 18, ч.1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", п. 1, 2, 4, 5 та 6 ч. 3 ст. 1, ч. 5 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337- VIII, пп. 1 та 4 п. 1, пп. 2, 4, 5, 6 та 20 п. 3 розділу ІІІ посадової інструкції, сержанту поліції управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " до сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом ДПОП "ОШБ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 17.01.2025 № 55 о/с (по особовому складу), позивача, відповідно до п. 6 (в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) звільнено зі служби в поліції.

Не погоджуючись з наказами про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду справи суд дійшов висновку про доведеність обставин, що стали наслідком притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, та правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, у зв`язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку, який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" (Закон № 580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п. 1), професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (п. 2); інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (п. 6).

Частиною 1 ст. 64 Закону № 580-VІІІ визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

При цьому, порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводи до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції га унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Встановлено, що позивачем 20.03.2023 складено присягу працівника Національної поліції, відповідно до якої останній, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягнув вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII (Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно із ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (п. 1), знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки (п. 2), безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (п. 4), вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника (п. 5); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (п. 6).

Статтею 5 Дисциплінарного статуту закріплено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Відповідно до ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Поліцейські поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях, у разі вчинення військових адміністративних або військових кримінальних правопорушень несуть відповідно адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.

Згідно із ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (ч. 1, 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (Порядок № 893).

Згідно з розділом VI Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

У ході службового розслідування встановлено факт невиконання позивачем наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 13.11.2024 № 378ДСК "Про відрядження поліцейських". Факт невиконання зазначеного наказу підтверджений матеріали справи та позивачем фактично не заперечується.

Водночаспозивач вказує на не готовність виконання цього наказу, посилаючись на незадовільний стан здоров`я та очікування на висновок ВЛК щодо його подальшої можливості проходження служби.

Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку № 257 від 08.04.2024 позивач 03.08.2023 отримав поранення в період дії воєнного стану під час участі в бойових діях при забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у період проходження служби під час виконання службових обов`язків.

У результаті отриманих поранень позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до консультації окуліста клініки офтальмології ВМКЦ ПР від 26.02.2024 року позивачеві рекомендовано скерування на ВЛК.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 61 Закону № 580-VIII не може бути поліцейським особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

На виконання ст. 50, 61, 65, 77 Закону № 580-VIII, ч. 10 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ст. 21 Закону України № 580-VIII, статті 70 "Основи законодавства України про охорону здоров`я" та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України Міністром внутрішніх справ України видано наказ яким затверджено Положення № 285.

Положення № 285 визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС) (пункт 1 розділу І Положення № 285).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Положення № 285 направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, форма якого наведена в додатку 4 до цього Положення (далі Направлення на медичний огляд), оформлюється підрозділами кадрового забезпечення поліції, командуванням головного органу військового управління, оперативно-територіальних об`єднань, з`єднань, військових частин НГУ.

Згідно із пунктами 1, 2 розділу V Положення № 285 лікарська експертиза щодо поліцейського проводиться в порядку, визначеному в розділі III цього Положення, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Лікарська експертиза щодо поліцейського проводиться за складеним підрозділом кадрового забезпечення Направленням на медичний огляд, до якого долучається службова характеристика з місця проходження служби.

Відповідно до пунктів 5-7 розділу V Положення № 285 у разі коли в поліцейського під час проведення лікарської експертизи діагностуються хронічні захворювання, що можуть перешкоджати службі в поліції, та в разі неможливості під час амбулаторного огляду зробити експертний висновок М(ВЛ)К направляє його на стаціонарне обстеження до ЗОЗ МВС відповідно до пункту 12 розділу III цього Положення або на медичний огляд госпітальною М(ВЛ)К за наявності її в 303 МВС.

У разі якщо в поліцейського під час обстеження виявлено гостре захворювання, загострення хронічного захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), які потребують лікування та унеможливлюють прийняття однозначного рішення, М(ВЛ)К інформує про це підрозділ кадрового забезпечення. Поліцейському в таких випадках рекомендується пройти необхідне лікування.

Рішення М(ВЛ)К приймається після закінчення лікування за його результатами - визначеними наслідками, якщо подальше лікування не призведе до зміни рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) поліцейського до служби.

Рішення М(ВЛ)К щодо ступеня придатності поліцейських до служби приймається за категорією "Поліцейські" згідно із графою Переліку захворювань у разі переміщення відповідно до посади, на яку він призначається, в інших випадках відповідно до посади, на якій він перебуває на час медичного огляду М(ВЛ)К.

Отже, прийняття рішення щодо придатності поліцейського до проходження служби є виключною компетенцією медичної комісії.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення № 285 установлено, що поліцейські, військовослужбовці НГУ, які впродовж 4 місяців не можуть приступити до виконання своїх службових обов`язків через захворювання, наслідки поранення (контузії, травми або каліцтва), що мають стійкий чи необоротний характер, направляються підрозділом кадрового забезпечення на лікарську, військово-лікарську експертизи для визначення придатності до подальшого проходження служби.

Відтак, направляти поліцейського підрозділом кадрового забезпечення на лікарську, військово-лікарську експертизи необхідно лише у разі, якщо особа впродовж 4 місяців не може приступити до виконання своїх службових обов`язків через захворювання, наслідки поранення (контузії, травми або каліцтва). Захворювання повинно мати стійкий і необоротний характер.

Однак, матеріали справи не містять відомостей щодо того, що позивач звертався до свого командування із рапортом про надання направлення для проходження військово-лікарської комісії у зв`язку з необхідністю вирішення питання щодо придатності до подальшої служби в поліції, проте йому відмовили у його реєстрації.

Крім того, матеріали справи не містять доказів проходження позивачем такої комісії, відтак доводи позивача щодо очікування результатів ВЛК є безпідставними.

Таким чином, у відповідності до Положення № 285 позивача не було визнано непридатним до служби в поліції або непридатним до служби на посаді.

Під час доведення наказу, або напередодні протягом найближчого часу на лікарняному позивач не перебував.

Позивач не надав жодних документів, що підтверджують звільнення від виконання наказів, розпоряджень та/або обов`язків поліцейського.

Також медична документація позивача не містить вказівок на погіршення стану здоров`я позивача. Зокрема, із виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 24/2606 за крайній період перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 26.08.2024 по 16.09.2024, що останньому не встановлено жодних обмежень.

Тому, доводи позивача про неможливість виконання службових обов`язків у зв`язку із станом здоров`я суд вважає безпідставними.

Відповідно до посадової інструкції поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", позивач зобов`язаний: брати участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, 6 обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України; виконувати бойові завдання з відсічі збройної агресії, проводити штурмові, контрдиверсійні та пошуково-фільтраційні заходи; знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України; - безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та невідкладно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також таких, що підривають авторитет Національної поліції України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Як вірно наголосив суд першої інстанції, законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. При цьому законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.

Разом з тим, особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного працівника поліції, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

У свою чергу, поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за своїми функціональними обов`язками несе відповідальність. зокрема за: порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та антикорупційного законодавства; недотримання Присяги працівника поліції; умисне невиконання доручень, наказів та розпоряджень прямих керівників, відданих (виданих) у межах наданих їм повноважень та відповідно до закону та інше.

З урахуванням наведеного та відсутності станом на момент оголошення наказу ДПОП "ОШБ "Лють" від 13.11.2024 № 378дск "Про відрядження поліцейських" належних доказів наявності у позивача проблем зі здоров`ям, які б перешкоджали подальшому проходженню служби у поліції, колегія суддів погоджується із висновками службового розслідування щодо наявності у діях позивача ознак дисциплінарного проступку.

Вказаний наказ станом на момент його оголошення не міг бути визнаний завідомо незаконними, а тому у будь-якому випадку підлягав виконанню позивачем.

Стаття 29 Дисциплінарного статуту передбачає, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Тобто, відсутня заборона у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського неможливості застосування такого дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби.

При цьому, конкретний вид дисциплінарного стягнення обирається за результатами з`ясування обставин проступку та одержання письмових пояснень від особи, яка його вчинила, залежно від ступеню вини та тяжкості проступку.

Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

Відмова у виконанні наказів командира свідчить про відсутність належної виконавської дисципліни, що є ключовим елементом у роботі правоохоронних органів в умовах підвищеної загрози. Ігнорування наказів у надзвичайний період створює загрозу порушення внутрішнього порядку, ускладнює координацію дій підрозділу та негативно впливає на оперативну спроможність системи в цілому.

Невиконання наказу підриває авторитет командного складу, формує у колективі небезпечний прецедент зневаги до службової ієрархії, що, своєю чергою, може спричинити деструктивні процеси в середовищі особового складу. Поведінка позивача вказує на його професійну ненадійність, відсутність готовності діяти відповідально в умовах особливого періоду, а отже, фактично свідчить про невідповідність займаній посаді.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, у зв`язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.