Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №560/12942/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/12942/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

04 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Кузьмишина В.М. Канигіної Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду першої інстанції від 26.01.2026 до участі у справі в якості співвідповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено. Зокрема, визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 30.06.2025 №221950002569 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій в зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення одноразової грошової допомоги, періоди роботи на посадах вихователя з 09.07.1984 по 01.02.1986 та з 01.02.1986 по 03.05.1989.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність підстав для включення спірних періодів до спеціального стажу, не врахувавши, що відповідні посади та установи не відповідають вимогам законодавства щодо державної або комунальної форми власності, а також не перевірив належним чином подані докази щодо підтвердження такого стажу.

Крім того, апелянт вказує, що суд вийшов за межі своїх повноважень, втрутившись у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду України, зобов`язавши зарахувати відповідні періоди до страхового стажу та призначити одноразову грошову допомогу, що належить виключно до компетенції пенсійного органу.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

25.06.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із заявою про перерахунок пенсії - допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами, а саме: призначенням грошової допомоги відповідно до пункту 7.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області 30.06.2025 № 221950002569 прийняв рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

До страхового стажу за вислугу років не враховано період роботи з 09.07.1984 по 01.02.1986 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу імені Свердлова та з 01.02.1986 по 03.05.1989 на посаді завідуючої дитячого садочка імені Ватутіна згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 12.03.1982 та наданих архівних довідок від 22.11.2022 № 480 та від 17.01.2022 № 79, виданих Ярмолинецьким районним трудовим архівом Хмельницької області, позаяк страховий стаж, що дає право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти пенсій вихователям дитячих садків колгоспів, радгоспів, підприємств може зарахуватися за умови, якщо дитячий садок є закладом державної або комунальної форми власності. У довідках відсутня інформація щодо перебування у відпустках без збереження заробітної плати.

Позивач, вважаючи таке рішення та дії відповідача протиправними, звернулася до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки наданими доказами підтверджується наявність у нього необхідного спеціального страхового стажу понад 30 років, а спірні періоди роботи, які відповідачем безпідставно не зараховано до такого стажу, підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема записами трудової книжки та архівними довідками, відсутність окремих відомостей у яких не може бути підставою для їх неврахування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у призначенні грошової допомоги послугувало те, що на думку органу ПФУ спеціальний стаж позивача, який враховується під час вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років, становить менше 30 років (зокрема 26 років 03 місяці 25 днів).

При цьому, до такого спеціального стажу не враховано період роботи з 09.07.1984 по 01.02.1986 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу імені Свердлова та з 01.02.1986 по 03.05.1989 на посаді завідуючої дитячого садочка імені Ватутіна згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 12.03.1982 та наданих архівних довідок від 22.11.2022 №480 та від 17.01.2022 №79, виданих Ярмолинецьким районним трудовим архівом Хмельницької області, позаяк страховий стаж, що дає право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти пенсій вихователям дитячих садків колгоспів, радгоспів, підприємств може зарахуватися за умови, якщо дитячий садок є закладом державної або комунальної форми власності. У довідках відсутня інформація щодо перебування у відпустках без збереження заробітної плати.

Щодо вказаних обставин, апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, підставою для надання уточнюючої довідки є встановлення у трудовій книжці неправильних чи неточних записів про періоди роботи.

Як встановлено судом першої інстанції, трудовий стаж позивача підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 12.03.1982, зокрема позивач працювала:

- з 01.09.1993 по 26.08.2002 на посаді вчителя початкових класів Новосільської школи I-ІІІ ступеня Ярмолинецького району;

- з 27.08.2002 по 29.08.2003 на посаді вихователя Ясенівської ЗОШ І-ІІ ступеня;

- з 30.08.2003 по 31.08.2009 на посаді вчителя Буйловецької ЗОШ І-ІІ ступенів:

- з 01.09.2009 по 06.09.2010 на посаді вчителя Скарженецької ЗОШ 1-ІІІ ступенів;

- з 07.09.2010 по 31.10.2011 на посаді вихователя Сколівського ДНЗ;

- з 01.11.2011 по 08.05.2013 на посаді вихователя Ясенівського ДНЗ;

- з 02.09.2013 по 12.11.2021 на посаді завідувача Соснівського ДНЗ.

- з 19.09.2023 по даний час працює на посаді вихователя Хмельницької спеціалізованої ЗОШ №19 І-ІІІ ступенів імені академіка Михайла Павловського відповідно до наказу №66-к від 18.09.2023.

На підставі довідки від 22.11.2022 № 480, що видана Трудовим архівом Ярмолинецької селищної ради, позивач працювала вихователем дитячого садку колгоспу ім.Свердлова, про що було здійснено запис у трудовій книзі:

- 1984 - відпрацьовано 124 людино-днів, при встановленому мінімумі 220;

- 1985 - відпрацьовано 328 людино-днів, при встановленому мінімумі 220;

- 1986 - відпрацьовано 9 людино-днів, при встановленому мінімумі 220.

Також на підставі довідки від 17.01.2022 №79, працювала завідуючою дитячим садком колгоспу ім. Ватутіна, про що було здійснено запис у трудовій книзі:

- 1986 - відпрацьовано 302 людино-днів, при встановленому мінімумі 220;

- 1987 - відпрацьовано 337 людино-днів, при встановленому мінімумі 220;

- 1988 - відпрацьовано 285 людино-днів, при встановленому мінімумі 220;

- 1989 - відпрацьовано 98 людино-днів, при встановленому мінімумі 220.

Надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують факт виконання нею трудових обов`язків у спірні періоди, що є достатньою підставою для їх зарахування до спеціального стажу. Записи трудової книжки щодо роботи позивача на відповідних посадах є належними та допустимими доказами, достовірність яких відповідачем не спростована та не поставлена під сумнів у встановленому законом порядку.

Архівні довідки узгоджуються із записами трудової книжки та додатково підтверджують здійснення позивачем трудової діяльності у спірні періоди, що свідчить про відсутність підстав для неврахування таких періодів.

Посилання апелянта на відсутність окремих відомостей у довідках, зокрема щодо перебування у відпустках без збереження заробітної плати, обґрунтовано відхиляються, оскільки такі обставини не спростовують факту перебування особи у трудових відносинах та виконання роботи, а чинним правовим регулюванням не передбачено виключення відповідних періодів із стажу з наведених підстав.

Відсутність у поданих документах окремих уточнюючих відомостей сама по собі не може бути безумовною підставою для неврахування спірних періодів, якщо подані докази у сукупності підтверджують відповідний стаж роботи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені у справі фактичні обставини підтверджені належними та допустимими доказами, яким надано належну правову оцінку, а тому підстави для їх іншого тлумачення відсутні.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області від 30.06.2025 № 221950002569.

Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, колегія суддів зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем визнано наявність у позивача спеціального стажу тривалістю 26 років 03 місяці 25 днів, а також встановлено, що надані позивачем документи підтверджують виконання ним робіт, які підлягають зарахуванню до стажу, у періоди з 09.07.1984 по 01.02.1986 та з 01.02.1986 по 03.05.1989. Сукупна тривалість зазначених періодів свідчить про наявність у позивача загального страхового стажу понад 30 років.

З урахуванням викладеного, а також вимог пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів дійшла висновку, що позивач належить до кола осіб, яким гарантується виплата одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, обчислених станом на день призначення пенсії.

Враховуючи, що право позивача на отримання такої допомоги є встановленим, а відповідачами не доведено наявності правових підстав для відмови у її нарахуванні та виплаті, висновок суду першої інстанції про покладення на відповідача обов`язку здійснити відповідне нарахування та виплату є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам матеріального права.

Стосовно доводів апелянта щодо того, що суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду України, колегія суддів зазначає, що такі доводи є безпідставними та ґрунтуються на неправильному розумінні правової природи спірних правовідносин.

Дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень передбачають можливість вибору між кількома правомірними варіантами поведінки, однак у даному випадку відповідач не наділений свободою розсуду щодо зарахування до страхового стажу періодів, які підтверджені належними доказами та відповідають вимогам законодавства.

Натомість, за наявності встановлених законом умов, орган Пенсійного фонду зобов`язаний діяти у чітко визначений спосіб, а саме врахувати відповідні періоди стажу та призначити/перерахувати пенсію, що свідчить про відсутність у нього дискреції у цьому питанні.

З огляду на викладене, зобов`язання судом відповідача зарахувати до страхового стажу спірні періоди та здійснити призначення і виплату позивачу одноразової грошової допомоги є належним способом захисту порушеного права, а не втручанням у дискреційні повноваження, оскільки у спірних правовідносинах відповідач не мав альтернативних правомірних варіантів поведінки.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Слободонюк М.В.

Судді Кузьмишин В.М. Канигіна Т.С.