Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №Н/240/35569/23 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №Н/240/35569/23

Суддя: Біла Л.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № Н/240/35569/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк М.М.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

04 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.23.2024 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 03.11.2023 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

27.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до суду із заявою про перегляд судового рішення від 07.02.2024 у справі № 240/35569/23 за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишено в силі рішення від 07.02.2024 в адміністративній справі № 240/35569/23 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Розгляд справи здійснюється і порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які відповідач посилається як на нововиявлені, були встановлені судом та могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до положень статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі №2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі №303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі №809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі №826/14224/15.

Так, предметом спору у справі була бездіяльність відповідача, яка полягала в не нарахуванні та не виплаті з 03.11.2023 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону № 796-XII.

Як встановлено судом першої інстанції, в рамках даної справи позивач вказала місцем свого проживання: АДРЕСА_1 .

До позову додала копію Витягу з реєстру територіальної громади номер 2023/008966258.

В свою чергу, Управління в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами посилається на те, що обставини щодо зазначення позивачем невірного місця проживання не були і не могли бути відомі ні суду, ні ГУ ПФУ в Житомирській області станом на час прийняття судом рішення від 07.02.2024, оскільки були виявлені у зв`язку із прийняттям ухвали Коростенським міськрайонним судом Житомирської області від 30.09.2025 року у справі № 279/3697/25 про закриття кримінального провадження, якою встановлено, що позивач не проживала за адресою: АДРЕСА_2 , а проживала в Черкаській області.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, колегія суддів вказує на наступне.

Як вбачається зі змісту рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2024 року, судом встановлено, що станом на 03.11.2023 позивач є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача, проживає в населеному пункті, який, відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, і останній не виплачує йому підвищення до пенсії, передбачене ст. 39 Закону України № 796-ХІІ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом, тобто і для отримання соціальних послуг з виплати підвищення до пенсії, передбаченого ст. 39 Закону України № 796-ХІІ.

Під час розгляду справи судом було встановлено наявність обставин, з якими законодавець пов`язує виплату особі підвищення до пенсії, передбаченого ст. 39 Закону України № 796-ХІІ, тобто встановлені істотні обставини справи, судом надана їх оцінка.

Разом з тим, ГУ ПФУ в Житомирській області не надано відомостей про встановлення будь-яким рішенням суду факту підробки вказаних документів про реєстрацію місця проживання позивача чи внесення в них завідомо неправдивих відомостей.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30.09.2025 року у справі № 279/3697/25 про закриття кримінального провадження не встановлено завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів (витягу з реєстру територіальної громади за № 2023/008966258, якою підтверджено факт реєстрації (проживання) позивача за адресою: АДРЕСА_1 ), що потягли за собою ухвалення незаконного, на думку відповідача, рішення у справі № 240/35569/23, а тому не є, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 261 КАС України підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Заявник фактично просить переоцінити докази (витяг з реєстру територіальної громади про зареєстроване місце проживання позивача, яким підтверджено факт реєстрації позивача за вказаною у позові адресою), за якими було встановлено обставини, які слугували підставою для задоволення позову.

На думку колегії суддів, пенсійний орган передчасно ініціював питання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки підтверджень про скасування обставин, які стали підставою для ухвалення рішення суду, відповідачем не надано.

При цьому, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що істотні для справи обставини, на які посилається відповідач, могли бути йому відомі.

Так, у Положенні про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2) зазначено:

6. Головне управління Фонду має право:

- отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань;

- користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами;

- проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати;

- перевіряти достовірність відомостей, поданих страхувальником для отримання страхових коштів, дотримання порядку використання страхувальником наданих йому страхових коштів, відмовляти у фінансуванні виплат у разі відмови або перешкоджання страхувальником проведенню перевірки, виявлення фактів подання страхувальником недостовірних відомостей або порушення порядку використання страхових коштів;

- отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки;

- інші права, передбачені законодавством."

Отже, враховуючи, що істотні для справи обставини, на які посилається в заяві відповідач, були встановлені судом та могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду у справі №240/35569/23, та відмови в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

При цьому, відповідно до ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30.09.2025 року у справі № 279/3697/25 ОСОБА_1 відшкодувала в повному обсязі Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області сплачені їй на виконання рішення суду у справі № 240/35569/23 кошти в сумі 61862,15 грн., а рішення у справі № 240/35569/23 на даний час не виконуються, оскільки змінились обставини, з якими пов`язана виплата підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua