Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №560/18913/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18913/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

04 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Кузьмишина В.М. Канигіної Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 без обмеження максимальним розміром згідно з довідкою про заробітну плату від 18.07.1994 №49 (в тому числі збереженого середнього заробітку) з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не є перешкодою апеляційного перегляду судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків згідно статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 07.10.2025 № 13176-12056/К-03/8-2200/25 відповідач повідомив позивача про те, що в матеріалах пенсійної справи наявна довідка (без номера та дати видачі) про роботу з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 26.08.1986 по 24.09.1986 в місті Чорнобиль Київської області. Табелем обліку робочого часу підтверджено участь протягом 420 годин у вересні 1986 року в І зоні небезпеки. Крім того, наявний наказ від 11.04.2005 № 11 по Дунаєвецькій рай СЕС про внесення змін в особовий рахунок за 1986 рік щодо донарахування суми збереженої заробітної плати у вихідні дні в зоні відчуження. У зв`язку з відсутністю інформації про внесення змін у первинні документи, щодо донарахування заробітної плати в первинних документах згідно наказу від 11.04.2005 №11, обрахунок заробітної плати проведено з врахуванням суми 1207,56 крб. Після здійснення перевірки сум нарахованої заробітної плати головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно буде переглянуто розрахунок розміру пенсії.

Вважаючи таку поведінку відповідача щодо неврахування довідки про заробітну плату протиправною, а свої права - порушеними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у врахуванні довідки про заробітну плату для обчислення пенсії є необґрунтованою, оскільки надана довідка підтверджує розмір заробітку позивача за роботу в зоні відчуження, а відсутність окремих первинних документів не може бути підставою для її неврахування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції здійснює перевірку законності та обґрунтованості цього рішення виключно в межах оскарженої частини та доводів апеляційної скарги.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Згідно з ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок №1210).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 1210 механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (пункт 2 Порядку №1210). Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Порядку №1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до п. п. 4 п. 3 Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Відповідно, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з довідкою про заробітну плату від 18.07.1994 № 49, виданої Хмельницькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією, за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 26.08.1986 по 24.09.1986 ОСОБА_1 виплачено:

- за серпень 1986 року: збережений СЗ за дні роботи в зоні відчуження - 25,72, оплата за дні роботи в зоні - 274,92;

- за вересень 1986 року: збережений СЗ за дні роботи в зоні відчуження - 110,52, оплата за дні роботи в зоні - 1207,56;

Всього: у сумі 1618,72 крб.

Наказом від 11.04.2005 № 11 по Дунаєвецькій рай СЕС нараховано середній заробіток за роботу в суботні дні в зоні, як за робочі по місцю роботи, внесено зміни в особовий рахунок ОСОБА_1 за 1986 рік. Видано довідку про заробітну плату від 11.04.2005 № 138 за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 26.08.1986 по 24.09.1986 ОСОБА_1 виплачено:

- за серпень 1986 року: збережений СЗ за дні роботи в зоні відчуження - 35,22, оплата за дні роботи в зоні - 274,92;

- за вересень 1986 року: збережений СЗ за дні роботи в зоні відчуження - 140,88, оплата за дні роботи в зоні - 1207,56;

Всього: у сумі 1658,58 крб.

Відповідно до розрахунку, який міститься в матеріалах пенсійної справи, пенсійним органом коефіцієнт заробітної плати визначено з суми 1207,56 крб, тобто без врахування збереженого середнього заробітку за дні роботи в зоні відчуження.

Колегія суддів зазначає, що право пенсійного органу на перевірку достовірності довідок про заробітну плату та первинних документів не є абсолютним і не може реалізовуватись довільно, без урахування змісту та правової природи таких документів. Сам по собі факт відсутності відомостей про внесення змін до первинних бухгалтерських документів щодо донарахування заробітної плати відповідно до наказу від 11.04.2005 №11 не спростовує відображених у довідці про заробітну плату від 18.07.1994 №49 даних та не свідчить про їх недостовірність.

Як встановлено матеріалами справи, зазначена довідка видана уповноваженим органом на підставі наявних облікових даних та містить відомості про складові заробітку позивача, зокрема і щодо збереженого середнього заробітку за період роботи в зоні відчуження. Водночас відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про недостовірність наведених у ній відомостей або про їх невідповідність фактичним обставинам.

За таких обставин формальне посилання пенсійного органу на відсутність окремих первинних документів або відміток про внесення змін до них не може бути самостійною та достатньою підставою для неврахування відповідних складових заробітної плати при обчисленні пенсії.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо неврахування збереженого середнього заробітку за вересень 1986 року у сумі 110,52 крб згідно довідки від 18.07.1994 №49 є протиправними, а висновки суду першої інстанції у цій частині відповідають фактичним обставинам справи.

Також колегія суддів враховує, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Вказані норми, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (20.03.2024).

Таким чином після цієї дати розміри пенсій, призначених відповідно до Закону № 796-ХІІ здійснюються без обмеження максимальним розміром.

З огляду на викладене, зобов`язання судом відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром із врахуванням довідки про заробітну плату від 18.07.1994 № 49 (у тому числі збереженого середнього заробітку) є належним способом захисту порушеного права.

При цьому, в межах апеляційного перегляду суд не надає оцінку обставинам виплати позивачу пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, оскільки апеляційна скарга не містить про це відповідних доводів, а згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Слободонюк М.В.

Судді Кузьмишин В.М. Канигіна Т.С.