Вирок від 28 квітня 2026 р. у справі №359/2222/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2025 року щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025116100000037 від 29.01.2025 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2025 року

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прип`ять, Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 30.04.2024 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання на 2 роки обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання із іспитовим строком 1 рік,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. Запобіжний захід не обирався.

Судом визнано доведеним, що 29.01.2025 о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи на вулиці Левадна в м. Бориспіль, Київської області, рухаючись до свого місця гроживання за адресою: АДРЕСА_1 , помітив на землі поряд із дорогою згорток прямокутної форми, середині знаходиться полімерний пакет із блістерною застібкою з кристалоподібною речовиною білого кольору. Будучи особою, яка раніше вживала психотропні речовини, ОСОБА_6 розумів, що дана речовина являє собою психотропну речовину.

В цей час у ОСОБА_6 виник кримінально протиправний намір, направлений на незаконне придбання та подальше зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Реалізуючи свій кримінально протиправний намір, ОСОБА_6 , будучи особою засудженою вироком Бориспільського міськрайонного суду від 30.04.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України, знаючи властивості та способи вживання психотропної речовини, діючи з умислом направленим на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, поклав зазначений полімерний пакет із блістерною застібкою в середині якого знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору, до кишені своєї куртки, чим вчинив незаконне придбання психотропних речовин та почав зберігати до моменту виявлення.

В подальшому, 29.01.2025 о 13 годині 38 хвилин у затриманого за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Бежівка 97, ОСОБА_6 , працівниками Бориспільського РУП ГУНП в Київській області в ході особистого обшуку виявлено та вилучено із кишені куртки, в яку він був одягнений, полімерний пакет із блістерною застібкою в середині якого знаходилася кристалоподібна речовина білого кольору.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-25/6773-НЗПРАП від 05.02.2025 надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP в речовині становить 0,268 г.

PVP згідно Списку №2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Не погодившись із вироком суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2025 року скасувати в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 34000 грн., на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків повністю приєднати покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2024 року та визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі та штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн., який виконувати самостійно, в іншій частині вирок залишити без зміни. Апелянт вказує, що судом першої інстанції при призначенні покарання не враховано те, що ОСОБА_6 вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2024 року за вчинення якого судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задовольнити апеляційну скаргу прокурора.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України визначено, що неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування судом закону, який не підлягає застосуванню.

Висновки суду щодо фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 309 КК України в апеляційній скарзі не заперечуються.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 раніше судимий вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2024 року до за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, судимість за вчинення якого не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, за яке ОСОБА_6 засуджено даним вироком, вчинено 29.01.2025, тобто після ухвалення попереднього вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2024 року.

Частиною 3 статті 78 КК України передбачено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Крім того, судом першої інстанції не застосовано положення ст. 71 КК України щодо покарання призначеного оскаржуваним вироком та вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2024 року.

На переконання колегії суддів, судом першої інстанції не враховано особу ОСОБА_6 , який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, вчинив нове тотожне кримінальне правопорушення під час іспитового строку за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2024 року

Відповідно до вимог п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 407 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Враховуючи наведене, вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання підлягає скасуванню на підставі ст. 413 КПК України у зв`язку із незастосуванням судом закону, який підлягає застосуванню.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 413, 420 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2025 року щодо ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 309 КК України скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднати покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2024 року та визначити остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі та штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн., який виконувати самостійно.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

Вирок набирає законної сили з моменту його оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді: ______________ ____________ _______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-кп/824/2459/2026

Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1