Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №2-111/12 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 2-111/12

номер провадження 22-ц/824/1574/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,

учасники справи: представник стягувача Смиков В.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року /суддя Мазур Ю.Ю./

у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач: публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», -

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець Лановенко Л.О. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа у зв`язку з невиконанням рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2012 у справі № 2-111/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 червня 2025 року подання приватного виконавця задоволено. Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України громадянина України, боржника: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , без вилучення паспортного документа до повного та фактичного виконання боржником вимог виконавчих листів № 2-111/12 виданий 21.11.2018, Голосіївським районним судом м. Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21133352) заборгованість у сумі 112045,92 (сто дванадцять тисяч сорок п`ять) доларів США 92 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.02.2012 року становить 895253 (вісімсот дев`яносто п`ять тисяч двісті п`ятдесят три) грн 70 коп., та стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21133352) сплачений судовий збір у сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. 00 коп. /т. 21 а.с. 246-248/

Не погоджуючись з ухвалою, представник боржниці - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні подання приватного виконавця.

На підтвердження вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а саме: розглянув подання приватного виконавця без участі боржника та її представника, попри неодноразово подані клопотання про відкладення розгляду справи для забезпечення права на захист; не надав можливості представнику ознайомитися з матеріалами подання; не повідомив боржника про дату та час судового засідання 20 червня 2025 року, чим позбавив сторону можливості подати заперечення та докази.

Апелянт також вказував, що ухвала суду винесена без достатніх підстав, оскільки приватний виконавець не довів факту ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення. Відсутність майна або коштів не може автоматично свідчити про ухилення від виконання рішення, оскільки приватним виконавцем не було вчинено всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій, зокрема не накладено арешт на заробітну плату боржника. Вимоги кредитора вже були задоволені за рахунок іпотечного майна за виконавчим написом нотаріуса від 11.12.2008 року, а 26 червня 2025 року приватний виконавець самостійно виніс постанову про повернення виконавчого листа стягувачу та зняття всіх арештів, у зв`язку з чим виконавче провадження № НОМЕР_2 було завершене.

Крім того, апелянт наголошував, що ОСОБА_1 є багатодітною матір`ю п`ятьох дітей, офіційно працевлаштованою в Україні, активно вела переговори зі стягувачем щодо врегулювання боргу, а виїзд за кордон здійснювався виключно з метою захисту життя та здоров`я дітей під час воєнного стану та для отримання необхідного лікування. Обмеження права на виїзд у таких умовах є непропорційним заходом, що порушує ст. 33 Конституції України, ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також право на життя (ст. 27 Конституції України).

Представник апелянта та боржниця в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином.

Вітровчак В.А. як представник апелянта 22.04.2026 року звернувся до суду з повідомленням про неможливість прибуття на судове засідання у зв`язку з перебуванням на лікуванні за межами Києва.

ОСОБА_1 звернулась із заявою про перенесення розгляду справи у зв`язку з відсутністю представника та відмовою від послуг адвоката Вітровчака О.О.

Вказані клопотання судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки явка сторін в судове засідання не є обов`язковою.

21.01.2026 року матеріали справи надійшли з суду першої інстанції, отже у апелянта було достатньо часу для надання додаткових пояснень, обміну зі стороною стягувача документами та визначенням з позицією щодо судового рішення суду першої інстанції, що зроблено шляхом подання апеляційної скарги.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався, пояснення представником стягувача надані при участі в судовому засіданні як право сторони такі пояснення надавати.

Крім того, доказів перебування на лікуванні не надано, доказів розірвання договірних відносин адвоката з клієнткою не надано, можливістю проводити судове засідання в режимі відеоконференції апелянт та її представник не скористались.

Тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника стягувача, який з`явився у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва - Лановенко Людмили Олегівни перебуває зведене виконавче провадження НОМЕР_3 до складу якого входять: - виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-111/12 виданий 21.11.2018, Голосїївським районним судом м. Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21133352) заборгованості у сумі 112 045,92 (сто дванадцять тисяч сорок п`ять) доларів США, 92 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.02.2012 року становить 895253 (вісімсот дев`яносто п`ять тисяч двісті п`ятдесят три) грн. 70 коп.; - виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа №2-111/12 виданий 21.11.2018, Голосіївським районним судом м. Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21133352) сплаченого судового збору у сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. 00 коп.

08.01.2020 приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2.

08.01.2020 приватним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 10%, що підлягає стягненню за виконавчим документом.

08.01.2020 приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60946855.

08.01.2020 приватним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження НОМЕР_3.

Отже, ОСОБА_1 є боржницею за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2012 у справі № 2-111/12.

08.01.2020 року приватним виконавцем направлено запит до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з проханням терміново надати вичерпну інформацію про наявність права власності/користування на земельні ділянки, що зареєстроване за боржником.

08.01.2020 року приватним виконавцем направлено запит до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві з проханням терміново надати інформацію про зареєстроване право власності/користування на транспортні засоби.

За результатами обробки зазначеного запиту, Міністерством внутрішніх справ України було надано відповідь, у якій зазначається, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Крім того, при здійсненні виконавчого провадження НОМЕР_5, приватним виконавцем Лановенко Л.О. здійснювались заходи щодо виявлення майна (коштів) боржника, проте коштів та іншого майна боржника, в ході виконання виконавчого листа №2-111/12 приватним виконавцем не виявлено.

Таким чином, грошових коштів та будь-якого рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, у боржника ОСОБА_1 відсутнє.

20.02.2020 року боржник, ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця Лановенко Л.О. із заявою, в якій просила надати матеріали виконавчого провадження НОМЕР_5 для ознайомлення.

В той же день, боржник ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_5.

Приватний виконавець Лановенко Л.О. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження боржниці у праві виїзду за межі України.

Також у даній справі судом встановлено численне та постійне оскарження боржниками по черзі будь-яких виконавчих дій, подаються однакові скарги, оскаржується видача виконавчих листів починаючи з лютого 2020 року. /т. 4 а.с. 107-111/

Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції вірно керувався ст. 441 ЦПК України про те, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосовано судом як захід забезпечення виконання судового рішення за поданням приватного виконавця; ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» про те, що тимчасове обмеження у праві виїзду можливе у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням; Законом України «Про виконавче провадження» про обов`язки боржника утримуватися від дій, що ускладнюють виконання рішення, надавати відомості про доходи та майно.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що боржниця ухиляється від виконання рішення, оскільки не має майна для стягнення, систематично перетинає кордон, не надає декларацію про доходи та майно. Отже, ОСОБА_1 свідомо перешкоджає виконанню виконавчого листа №2-111/12 виданого Голосіївським районним судом міста Києва, скільки приховує своє майно для ухилення виконання виконавчого документа, незважаючи на те, що боржнику достеменно відомо про наявність виконавчого провадження та зобов`язання сплачувати заборгованість перед стягувачем.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Колегія не вбачає порушень норм процесуального права при розгляді подання приватного виконавця судом першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 441 ЦПК України розгляд подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, якщо інше не встановлено законом. Суд першої інстанції правомірно розглянув подання без виклику боржника, оскільки законом не передбачено обов`язкової участі боржника у такому розгляді. Крім того, матеріали справи свідчать, що боржниця та її представник були належним чином повідомлені про судове засідання, а їх клопотання про відкладення розгляду не містили поважних причин, підтверджених належними доказами.

Щодо суті спору, апелянт безпідставно стверджує про відсутність ухилення боржниці від виконання рішення.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та статтею 441 ЦПК України тимчасове обмеження у праві виїзду застосовується саме у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням. Ухилення підтверджується сукупністю обставин: відсутністю у боржниці майна, на яке можливо звернути стягнення - відсутність його реєстрації, систематичним невиконанням рішення суду протягом тривалого часу, численними оскарженнями виконавчих дій та відсутністю реальних платежів за виконавчим документом. Сам факт звернення стягнення на іпотечне майно не припиняє зобов`язання боржника, оскільки залишок заборгованості після реалізації предмета іпотеки зберігся.

Доводи апелянта про завершення виконавчого провадження постановою приватного виконавця від 26 червня 2025 року не можуть бути прийняті до уваги, оскільки виконавчі листи повернуто за заявою стягувача, 11 липня 2025 року знову відкрито виконавче провадження /т. 22 а.с 79/.

Посилання апелянта на статус багатодітної матері та необхідність виїзду за кордон для лікування дітей не спростовують права кредитора на застосування заходів примусового виконання. Обмеження права на виїзд боржника є пропорційним заходом, спрямованим на захист прав кредитора, і не може бути скасоване лише з підстав наявності у боржника неповнолітніх дітей. Суд враховує інтереси дітей, однак вони не можуть ставати підставою для повного ігнорування законних вимог стягувача, підтверджених судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та ґрунтуються на формальному тлумаченні норм закону без урахування реального характеру поведінки боржниці.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено 04.05.2026 р.

Головуючий: Судді: