Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №357/20974/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №33/824/1791/2026

справа №357/20974/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2026 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

встановив:

Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №519053 від 21 листопада 2025 року убачається, що 21 листопада 2025 року у м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda CX-9, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки або у найближчому медичному закладі відмовився. Порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Не погодившись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та протиправність оскаржуваної постанови.

Зазначає, що зупинка транспортного засобу є незаконною, оскільки відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські можуть діяти лише у визначених законом випадках, перелік підстав для зупинки є вичерпним, а обов`язком поліцейського є повідомлення водію конкретної причини зупинки. У цій справі жодної передбаченої підстави не було, порушення ПДР не зафіксовано, причина зупинки не повідомлялась, у рапорті вона не зазначена. Така зупинка ставить під сумнів правомірність усіх подальших дій поліції. Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №686/11314/17, Чернігівського апеляційного суду від 23.01.2024 №751/8943/23, П`ятого ААС від 14.03.2024 №523/15386/23, Київського апеляційного суду від 22.01.2024 №758/12192/23, а також у численній усталеній практиці апеляційних судів, відповідно до якої відсутність законних підстав для зупинки виключає допустимість подальших доказів і обов`язок водія виконувати вимоги поліцейських.

Вказує на відсутність ознак сп`яніння та їх не підтвердження належним чином, що виключає законність вимоги про огляд. Зазначає, що відповідно до Інструкції №1452/735 підставою для направлення на огляд є наявність визначених ознак (запах алкоголю, порушення координації, мови тощо), однак такі ознаки фактично не встановлювались і не перевірялись, а відеозапис їх спростовує (поведінка адекватна, мова чітка, координація не порушена). Відтак вимога пройти огляд є безпідставною. Такий підхід підтверджений практикою, зокрема постановами Київського апеляційного суду від 23.01.2025 №361/4577/24, від 25.01.2024 №753/20386/23, від 01.04.2024 №758/8131/23, Чернівецького апеляційного суду від 09.10.2023 №727/4725/23, Чернігівського апеляційного суду від 20.11.2023 №751/7449/23.

Посилається на порушення порядку направлення особи на проведення огляду. Зазначає, що Інструкція №1452/735 вимагає обов`язкового письмового направлення до найближчого закладу охорони здоров`я у разі відмови від огляду на місці, причому лише після цього та у разі відмови в закладі допускається складання протоколу. Разом з цим, направлення вручено формально і після складання матеріалів, фактично не забезпечено можливості пройти огляд, а також запропоновано не найближчий заклад, оскільки із тексту направлення убачається, що місцем проведення огляду є КНП СМР "Сквирська ЦМЛ". З посиланням на постанови Запорізького апеляційного суду від 15.11.2024 №336/693/24, Київського апеляційного суду від 17.03.2025 №754/11462/24, від 25.07.2024 №382/45/24, Львівського апеляційного суду від 07.06.2024 №462/1675/24, Одеського апеляційного суду від 18.10.2022 №501/1860/22, Київського апеляційного суду від 26.05.2025 №362/1581/25, Тернопільського апеляційного суду від 20.03.2025 №606/2433/24 вказує, що відсутність належного письмового направлення або пропозиції пройти огляд не у найближчому закладі виключає склад правопорушення за статтею 130 КУпАП.

Крім цього вказує, що водія не відсторонено від керування транспортним засобом, що суперечить вимогам статей 266, 265-2 КУпАП. За наявності підстав для підозри у сп`янінні поліцейський зобов`язаний відсторонити водія та тимчасово затримати транспортний засіб із відповідною фіксацією. У матеріалах справи відсутні будь-які докази такого відсторонення чи затримання, що свідчить про формальність підозр і порушення процедури.

Зазначає про неналежність та недопустимість доказів, що містяться в матеріалах справи. Так, рапорт поліцейського не є об`єктивним доказом, протокол сам по собі не доводить вину і може бути використаний лише за умови дотримання процедури. Оскільки процедура фіксації порушень (зупинка, огляд, направлення, відсторонення) істотно порушена, протокол і всі похідні докази є недопустимими за принципом «плодів отруєного дерева».

У сукупності це свідчить про відсутність належних і допустимих доказів вчинення правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, порушення принципу верховенства права та гарантій справедливого суду, відтак постанова суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях і підлягає скасуванню.

Мотивуючи наведеним, просить постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2026 року скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання скаржник не з`явився, причини неявки не повідомляв.

Судова повістка про виклик до суду, направлена на адресу, зазначену скаржником в апеляційній скарзі, повернулась на адресу Київського апеляційного суду із відміткою "адресат відсутній".

Відповідно до статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Ураховуючи те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки на адресу, зазначену в апеляційній скарзі, а також на зазначену ним в апеляційній скарзі електронну адресу, проте до суду не з`явився, причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, суд ухвалив розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши відеофайл, доданий до протоколу, доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд робить висновок, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У разі невиконання вимог пункту 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частини 1 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №519053 від 21 листопада 2025 року убачається, що 21 листопада 2025 року у м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda CX-9, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки або у найближчому медичному закладі відмовився. Порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України (а.с. 1-2).

З даних листа №375 від 25 липня 2025 року убачається, що згідно наказу Департаменту охорони здоров`я КОДА ввід 04 лютого 2025 року №99-адм КНП БМР "Білоцерківська міська лікарня №4" входить до переліку закладів охорони здоров`я Київської області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів на виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість. На підприємстві проводяться огляд на стан алкогольного сп`яніння лікарем-наркологом, що пройшов відповідне навчання згідно графіку з понеділка по п`ятницю з 08:00 до 15:00 за адресою: вул. Василя Стуса, 41, м. Біла Церква (а.с. 5).

З даних листа КНП БМР "Білоцерківська міська лікарня №2" № 03-05/2898 від 07 серпня 2025 року убачається, що у закладі відсутня ліцензія на медичну практику за фахом "Наркологія" та "Психіатрія" та відсутні фахівці за даним напрямком, тому проводити огляд водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та які перебувають від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції немає змоги. У закладі відсутнє обладнання для проведення визначення вмісту етанолу та наркотичних речовин у відібраному біологічному середовищі або крові (а.с. 4).

Згідно даних акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів убачається, що у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Огляд не проводився у зв`язку із відмовою (а.с. 7).

З даних направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 листопада 2025 року о 02:50 годині убачається, що у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Найменування закладу охорони здоров`я вказано "КНП Сквирська районна лікарня" (а.с. 6).

Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять відеофайли "clip-0" тривалістю 33:58 хв, "clip-1" тривалістю 06:19, "clip-2" тривалістю 30 секунд.

Так, на відеофайлі "clip-0" зафіксовано спілкування інспектора поліції із ОСОБА_1 .

На відрізку часу 00:58 у ОСОБА_1 інспектор запитав чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої. ОСОБА_1 відповів, що не вживав.

На відрізку часу 01:06 хвилин ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 відмовився.

На відрізку часу 01:47 хвилин ОСОБА_1 вказав, що у нього день народження, і він просто виїхав узяти ще одну пляшку просеко.

На відрізку 01:52 хвилин інспектор вказав, що ОСОБА_1 сів за кермо із запахом алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 вказав: "Розумію, ну давайте то що…складайте протокол, я буду не згоден, будемо розглядати в суді".

На відрізку 02:29 хвилин працівник поліції вказав на виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.

На відрізку часу 04:15 хвилин ОСОБА_1 запитав причину зупинки транспортного засобу, працівник поліції вказав, що ОСОБА_1 був зупинений у зв`язку із порушенням комендантської години. ОСОБА_1 заперечив, вказавши, що такого пункту стаття 35 Закону України "Про національну поліцію" не містить. Працівники поліції повідомили, що ОСОБА_1 було зупинено у зв`язку із ймовірним вчиненням адміністративного правопорушення.

На відрізку часу 05:50 хвилин ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 категорично відмовився. Працівником поліції повідомлено, що у такому разі буде складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Надалі, відеозапис зафіксовано процедуру складання відповідних адміністративних матеріалів та ознайомлення ОСОБА_1 із складеними матеріалами.

На відрізку часу 29:10 хвилин працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 про те, що надалі керування транспортним засобом заборонене і додому ОСОБА_1 має дійти вже пішки. ОСОБА_1 вказав, що залишить транспортний засіб на місці зупинки транспортного засобу

На відеофайлі "clip-1" також зафіксовано спілкування працівника поліції із ОСОБА_1 .

На відрізку часу 01:00 працівником поліції повідомлено, що ОСОБА_1 рухається у комендантську годину. ОСОБА_1 вказав, що йому було холодно пройти до АЗС, тому поїхав транспортним засобом. Під час спілкування на відрізку часу 01:32 хвилини вказав: "Я раніше їздив просто на дитячому самокаті, в мене двоє дітей, я сідав на самокат, рулив сюди, брав там собі бутилку просеко і їхав додому. Я їх завіз тиждень тому в комору. Як мені дійти, мені холодно".

Крім цього, ОСОБА_1 , на відрізку часу 02:07 вказав таке: "Ця сто тридцята ви ж розумієте це вилами по воді, я її знесу в першому ж слуханні. Ви самі розумієте як це робиться".

На відеофайлі "clip-2" убачається, що такий здійснено на службовий відеореєстратор, встановлений у службовому транспортному засобі поліції. Так, на відеофайлі зафіксовано як транспортним засіб Mazda білого кольору, кросовер, виїжджає із АЗС "БРСМ-Нафта" здійснює поворот ліворуч. Після цього, працівники поліції починають рух та зупиняють вказаний транспортний засіб за допомогою проблискових маячків.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування.

Відповідно до розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 24 лютого 2022 року № 94 на території Київської області введено комендантську годину з 22 години 00 хвилин до 07 годин 00 хвилин - з 24 лютого 2022 року.

Контроль дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається військовим комендантом на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України та військовослужбовці ЗС України та можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та державної прикордонної служби України.

На теперішній час, комендантська година на території Київської області запроваджена щодня з 00:00 до 05:00

Відповідно до статті 32 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, у випадках, якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення. Крім того, у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Положеннями пункту 7 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Посилання скаржника на незаконність зупинки транспортного засобу не заслуговують на увагу. Із відеозаписів убачається, що транспортний засіб було зупинено у нічний час під час дії комендантської години, що в умовах правового режиму воєнного стану є обставиною, яка обґрунтовує перевірку транспортного засобу та водія на предмет дотримання встановлених обмежень, а також можливого вчинення правопорушення. Крім того, як убачається з відеофайлу «clip-2», транспортний засіб здійснював рух у зазначений період, що саме по собі давало підстави працівникам поліції для його зупинки з метою перевірки.

Подальше повідомлення поліцейським про можливе вчинення адміністративного правопорушення узгоджується із фактичними обставинами справи. Отже, доводи про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності ознак алкогольного сп`яніння є необґрунтовані. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, акту огляду та направлення, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Зазначені обставини узгоджуються із даними відеозапису, на якому зафіксовано поведінку особи та її власні пояснення.

Зокрема, сам скаржник повідомив на відеозаписі, що має день народження та прямував за ще однією пляшкою алкогольного напою, що об`єктивно кореспондується з висновками працівників поліції щодо наявності запаху алкоголю. При цьому закон не вимагає доведення стану сп`яніння у випадку притягнення до відповідальності за відмову від проходження огляду - достатньою є наявність ознак, які дають підстави для його проведення. Таким чином, у працівників поліції були наявні передбачені законом підстави для вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Крім цього, виявлені ознаки сп`яніння під час спілкування були повідомлені ОСОБА_1 та зафіксовані у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, акті огляду на стан сп`яніння та направленні на проведення огляду.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення порядку направлення на медичний огляд, апеляційний суд зазначає про таке.

Відповідно до окремих положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція):

I. Загальні положення

2. Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

3. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 1, 3 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Згідно пункту 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Із даних відеозапису убачається, що ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, однак він категорично відмовився від проходження такого огляду. Сам факт відмови підтверджується як відеозаписом, так і письмовими матеріалами справи. При цьому формальні зауваження щодо визначення конкретного закладу охорони здоров`я або порядку вручення направлення не впливають на висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, оскільки скаржник відмовився від огляду взагалі, незалежно від місця його проведення.

Посилання скаржника на те, що йому було запропоновано не найближчий заклад охорони здоров`я, також не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи убачається, що КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» не має можливості проводити відповідні огляди, а відтак не може вважатися належним закладом для їх проведення.

Крім цього, із даних направлення на проведення огляду убачається, що таке виписане до "КНП Сквирська районна лікарня", що перебуває на відстані 34 км від місця зупинки ОСОБА_1 та територіально є найближчим медичним закладом, якому надано право проведення відповідного огляду.

Інші доводи скаржника щодо наявності альтернативних закладів не спростовують факту його категоричної відмови від проходження огляду.

Доводи скаржника щодо його невідсторонення від керування транспортним засобом не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Із відеозапису убачається, що після складання адміністративних матеріалів працівники поліції заборонили ОСОБА_1 подальше керування транспортним засобом, а сам транспортний засіб залишено на місці. Таким чином, фактично вимоги закону щодо недопущення подальшого керування транспортним засобом були дотримані. Відсутність окремих процесуальних документів чи евакуації транспортного засобу не свідчать про те, що ОСОБА_1 не відсторонено від керування транспортним засобом.

Посилання скаржника на недопустимість доказів є необґрунтованими. Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду, направленням, відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, які є належними та допустимими доказами у розумінні статті 251 КУпАП. Вказані докази є взаємопов`язаними, узгодженими між собою та доповнюють один одного. Доводи щодо застосування принципу «плодів отруєного дерева» є безпідставними, оскільки порушень, які б свідчили про недопустимість основних доказів, судом не установлено.

Крім того, під час дослідження відеозапису, доданого до матеріалів справи, судом апеляційної інстанції установлено, що поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції свідчила не про нерозуміння ним суті пред`явлених вимог чи сумнів у їх законності, а про свідоме небажання їх виконувати.

Зокрема, на відрізку часу 02:07 хвилини відеозапису «clip-1» ОСОБА_1 зазначив: "Ця сто тридцята, ви ж розумієте, це вилами по воді, я її знесу в першому ж слуханні. Ви самі розумієте як це робиться".

Наведене висловлювання у сукупності з неодноразовою відмовою від проходження огляду як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я, дає підстави дійти висновку, що така відмова була усвідомленою процесуальною позицією особи, спрямованою на уникнення відповідальності, а не наслідком будь-яких об`єктивних перешкод чи порушень з боку працівників поліції.

При цьому саме по собі суб`єктивне переконання особи у можливості уникнення відповідальності не звільняє її від обов`язку виконання законних вимог поліцейського, передбачених пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, та не впливає на наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК