Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №757/52247/19-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 757/52247/19-ц

провадження № 22-ц/824/7799/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Ратнікової В. М., Ящук Т. І.

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою стягувача ОСОБА_1 про накладення арешту на грошові кошти, що належать іншим особам, боржник - Федерація велосипедного спорту України, за участі приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни та Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту»,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Короля Дмитра Володимировича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року в складі судді Григоренко І. В.,

встановив:

11.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив накласти арешт на рахунок Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту».

Заяву обґрунтовував тим, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходилась справа №757/52247/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Федерації велосипедного спорту України про стягнення грошових коштів за договором позики.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року вказаний позов задоволено.

Стягнуто з Федерації велосипедного спорту України на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання фінансової позики № 24/04/2014 від 24.04.2014 у розмірі 4 996 974 грн 10 коп. та судовий збір у розмірі 9 605 грн.

На виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист №757/52247/19-ц від 23.12.2023.

Постановою приватного виконавця від 16.01.2024 відкрито виконавче провадження НОМЕР_4 та накладено арешт на грошові кошти Федерації велосипедного спорту України.

Станом на момент звернення з вказаною заявою, посадовими особами Федерації велосипедного спорту України судове рішення не виконано та ними вчиняються дії, направлені на неможливість його виконання у примусовому порядку.

Так, грошові кошти у вигляді членських внесків членів Федерації велосипедного спорту України та від інших осіб, з метою унеможливлення їх стягнення у примусовому порядку, сплачуються на поточний рахунок іншої юридичної особи - Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту», що підтверджується інформацією з поточних рахунків, яка отримана на вимогу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М. О.

Зі змісту виписок вбачається, що останні надходження від сплати учасниками Федерації велосипедного спорту України за видачу ліцензії, були у вересні 2024 року.

Згідно положень Статуту Федерації велосипедного спорту України, одним із основних джерел наповнення коштами рахунків боржника є саме надходження членських внесків від членів Федерації велосипедного спорту України.

Проте, з метою ухилення від виконання судового рішення, 11.01.2024 виконавчим органом боржника прийнято рішення, що членські внески членів Федерації велосипедного спорту України мають сплачуватися на рахунок Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту».

Зауважує, що керівником Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» та Федерації велосипедного спорту України є Грівко А. А. , вказані організації зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на вказані обставини та вимоги ч. 5 ст. 440 ЦПК України, ОСОБА_1 , з метою збереження коштів до розгляду подання приватного виконавця, просив накласти арешт на рахунок НОМЕР_1 Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» (код ЄДРПОУ 44285637), в межах суми 808608,48 грн.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року в задоволенні вказаної заяви відмовлено.

30.01.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Король Д. В. через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року та прийняти нове судове рішення, яким заяву про накладення арешту задовольнити.

Зазначив, що за фактом умисного невиконання рішення суду було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100060000442.

З урахуванням того, що кошти, які належать боржнику Федерації велосипедного спорту України та є членськими внесками членів юридичної особи боржника та сплатою за ліцензії Федерації велосипедного спорту України надходять на рахунок третьої особи - Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» в силу рішення керівних органів боржника з метою уникнення арешту та звернення стягнення на відповідні кошти при надходженні їх безпосередньо на рахунок боржника, єдиним можливим механізмом, який визначений Законом, є звернення до суду з поданням про надання дозволу на звернення стягнення на відповідні кошти та припинення боржником протиправних дій по уникненню виконання рішення суду.

Проте, суд першої інстанції, в порушення статті 89 ЦПК України, не надав належної правової оцінки вищезазначеним твердженням та беззаперечним доказам того, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку Громадська спілка «Українська федерація велосипедного спорту» (код ЄДРПОУ: 44285637) належать боржнику, а тому були підстави для задоволення заяви про їх арешт.

Суд першої інстанції безпідставно послався на постанову Верховного Суду від 17.09.2024 у справі № 755/2711/22, оскільки фактичні обставини (суб`єктний, об`єктний та змістовий критерії) у тій справі та у справі, що розглядається, не є подібними.

23.02.2026 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик М. О. через систему «Електронний суд» подала відзив на апеляційну скаргу.

Вважає, що судом першої інстанції під час розгляду подання про звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, не взяв до уваги , що боржник виконавчого провадження є національною спортивною федерацією велосипедного спорту України, яка є членом UСI. З огляду на такий специфічний статус представника України в міжнародній спортивній організації, Федерація велосипедного спорту України зобов`язана виконувати вимоги UСI та керуватися в своїй діяльності принципами і правилами UСI. Ліцензія є документом, що посвідчує особу , яка підтверджує, що вона зобов`язується дотримуватися вимог Конституції (Регламенту) UСI та правил UСI, і який дозволяє такій особі брати участь у велосипедних змаганнях. Така ліцензія видається національною федерацією країни, де заявник має своє основне місце проживання на момент подання заяви. Особа, яка не має відповідної ліцензії не може брати участь у велогонках, організованих або контрольованих UСI, континентальними конфедераціями UСI, федераціями -членами UСI або їхніми філіями ( що зазначено в Загальних правилах організації велосипедного спорту UСI ).

Тобто боржник у виконавчому провадженні, як національна спортивна федерація велосипедного спорту України, зобов`язаний надавати ліцензії UСI особам, які бажають стати членами Федерації велосипедного спорту України для участі у спортивних змаганнях.

Та обставина, що директор Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» ( код ЄДРПОУ :44285637) Грівко А. А. є одночасно керівником боржника - Федерації велосипедного спорту України (код ЄДРПОУ: 16485577).

Також Громадська спілки «Українська федерація велосипедного спорту» зареєстрована за тією ж адресою, що й боржник: м. Київ, вул. Експланадна, 42.

Вказані обставини свідчать про умисний характер дій керівника боржника, спрямований на уникнення примусового виконання рішення про стягнення заборгованості.

За таких обставин, вважає, що існують підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року та прийняття нової постанови про задоволенні заяви про накладання арешту.

27.02.2026 представник Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» - адвокат Раєцький А .О. через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Посилається на те, що ч. 5 ст. 440 ЦПК України не підлягає застосуванню, оскільки Громадська спілка «Українська федерація велосипедного спорту» оспорює наявність заборгованості перед боржником; Громадська спілка «Українська федерація велосипедного спорту» та Федерація велосипедного спорту України» є цілком організаційно та фінансово незалежними юридичними особами; доводи апелянта про умисний характер дій керівництва ґрунтується виключно на припущеннях, а відкриття кримінального провадження не має доказового значення; апелянт обґрунтовує свої вимоги недопустимими доказами, одержаними з порушенням порядку розкриття банківської таємниці.

В матеріалах справи відсутнє будь-яке судове рішення про розкриття банківської таємниці щодо Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту», і згоди на поширення такої інформації Спілка ніколи не надавала. Отже, інформація про рух коштів на рахунках Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» була отримана приватним виконавцем із грубим порушенням встановленого законом порядку.

27.02.2026 керівник Федерації велосипедного спорту України - Грівко А. А. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року - без змін.

Заперечує наявність будь-яких зобов`язань Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» перед Федерацією велосипедного спорту України, або судового рішення, яке б підтверджувало факт існування беззаперечного боргу між Громадською спілкою та Федерацією.

Спільна адреса, яка є адресою профільного Міністерства спорту, жодним чином не свідчить про фінансову залежність чи зв`язки між юридичними особами. Чинне законодавство не забороняє одній особі очолювати кілька юридичних осіб.

Грошові кошти на рахунках Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» є її власністю, а не власністю боржника.

Твердження апелянта про те, що членські внески та плата за ліцензію фактично належать боржнику, є суто припущенням. Громадська організація отримує кошти на виконання власних статутних завдань від своїх членів.

Надані банківські виписки та інформація про рух коштів по рахункам третьої особи є недопустимими доказами в розумінні ст. 78 ЦПК України.

Реєстрація заяви в ЄРДР є лише початковим етапом досудового розслідування, який не підтверджує ні факту вчинення правопорушення, ні обґрунтованості підозр апелянта. Цей факт не має жодного преюдиційного чи доказового значення для цивільної справи про накладення арешту на майно.

В судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Король Д. В. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник Громадської спілки «Українська федерація велдосипедного спорту» - адвокат Раєцький А. О. в режимі відеоконференцзв`язку просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року (справа №757/52247/19-ц) позов ОСОБА_1 до Федерації велосипедного спорту України про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової позики задоволено. Стягнуто з Федерації велосипедного спорту України на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання фінансової позики № 24/04/2014 від 24.04.2014 року у розмірі 4 996 974,10 грн та сплачений судовий збір у розмірі 9 605 грн.

16.01.2024 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Фесик М. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 щодо примусового виконання виконавчого листа №757/52247/19-ц, виданого 29.12.2023 Печерським районним судом м. Києва, боржник: Федерація велосипедного спорту України, код ЄДРПОУ 16485577, адреса: м. Київ, вулиця Еспланадна, будинок 42.

16.01.2024 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Фесик М. О. винесено постанову про арешт коштів боржника Федерації велосипедного спорту України.

Відповідно до п. 4.8.5 статті 4 Статуту Громадської організації Федерація велосипедного спорту України ( код ЄДРПОУ 16485577) (нова редакція), члени Федерації зобов`язані своєчасно сплачувати вступні, членські та інші внески.

Рішенням Президії Федерації велосипедного спорту України від 03.01.2024 року затверджено Зміни до Положення про членські внески, зокрема п. 2 до Положення про членські внески викладено у наступній редакції: Оплата членського внеску здійснюється по категоріям ( додатку №2). Оплата безготівковим платежем через будь-яку банківську установу по курсу НБУ на рахунок Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» ІВАN: НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 44285637. Банк Печерський філіал ПАК КБ «Приватбанк», МФО 300711, підстава: сплата членських внесків, рішення Президії ФВСУ, вказати П. І.Б. платника внесків або організацію (обласні федерації, спортивні клуби, навчальні заклади, спортивні товариства тощо), згідно договору про співпрацю між ФВСУ і організаціями.

На запит приватного виконавця Фесик М. О. АТ КБ «ПриватБанк» 22.10.2025 за №20.1.0.0.0/7-251020/68532-БТ повідомило запитувану нею інформацію про всі рахунки ГС Українська Федерація Велосипедного спорту спілка об`єднань громадян ЄДРПОУ 44285637 станом на 20.10.2025:

номер рахунку НОМЕР_2 , МФО 305299, залишок 11 044,96 грн, валюта 756, дата відкриття 27.03.2025, арешт відсутній;

номер рахунку НОМЕР_3 , МФО 305299, залишок 15грн, валюта EUR, дата відкриття 26.03.2023, арешт відсутній;

номер рахунку НОМЕР_1 , МФО 305299, залишок 178 245,63 грн, валюта UAN, дата відкриття 25.10.2023, арешт відсутній.

Додатково АТ КБ «ПриватБанк» направив запитувану інформацію, а саме, рух коштів за період з 11.01.2024 по 20.10.2025 у додатку.

Стягувач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про накладення арешту на рахунок UA НОМЕР_6 Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту», в межах суми 808 608,48 грн, оскільки посадовими особами Федерації велосипедного спорту рішення суду в справі №757/52247/19-ц не виконано та ними вчиняються дії, спрямовані на неможливість його виконання у примусовому порядку. Членські внески членів Федерації велосипедного спорту України сплачуються на рахунок Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту».

Відмовляючи у задоволенні заяви стягувача про накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунку Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» UA НОМЕР_6, суд мотивував своє рішення тим, що ч. 5 ст. 440 ЦПК України встановлено вимогу для накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах)/електронних гаманцях чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, а саме наявності однієї з двох обов`язкових обставин: заборгованості перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Згідно з матеріалами справи, представником Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» заперечується наявність заборгованості перед боржником - Федерацією велосипедного спорту України, наявність такої заборгованості не підтверджена судовим рішенням.

Відсутність вказаних обставин унеможливлює застосування ч. 5 ст. 440 ЦПК України щодо коштів Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» у вказаному виконавчому провадженні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що ухвала суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Отже, судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Порядок звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, визначений у статті 53 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин першої-четвертої статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, визначено статтею 440 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 440 ЦПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах)/електронних гаманцях чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Одночасно суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 вересня 2025 року у справі № 905/865/22 зазначено, що системний аналіз положень статті 53 Закону України «При виконавче провадження», статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем для неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

При розгляді заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватися доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення. При розгляді такої заяви судам необхідно враховувати, що факт існування заборгованості не обов`язково має підтверджуватись судовим рішенням. За відсутності такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з`ясувати обставини дотримання строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним (подібні висновки наведено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2020 року у справі № 910/5300/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 925/1048/17, від 01 серпня 2019 року у справі № 927/313/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 902/1260/15, від 06 лютого 2020 року у справі № 913/381/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 913/526/17, від 13 серпня 2021 року у справі № 910/20504/16, від 21 вересня 2022 року у справі № 910/11124/19, від 11 грудня 2024 року у справі № 910/3600/22).

Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 ГПК України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення (такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 25 грудня 2024 року у справі № 902/831/23).

У справі, яка переглядається, заява приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, що надходять на рахунок Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» як членські внески членів Федерації велосипедного спорту України судом першої інстанції розглянута не була.

За відсутності належних доказів того, що грошові кошти, на які стягувач просить накласти арешт та які знаходяться на рахунку Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» належать саме Федерації велосипедного спорту Україні, якими можуть бути згода особи, яка має заборгованість перед боржником або судове рішення, яке набрало законної сили, підстави для задоволення заяви стягувача про накладення арешту на рахунок такої особи відсутні, а подана заява є передчасною.

Спільна адреса боржника та Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту», та обставина, що керівником цих осіб є одна особа, само по собі не свідчить про фінансову залежність чи зв`язки між юридичними особами.

Грошові кошти на рахунках Громадської спілки «Українська федерація велосипедного спорту» є її власністю. Доказів іншого суду не надано.

Реєстрація заяви в ЄРДР не має преюдиційного чи доказового значення для вирішення питання про накладення арешту в порядку ч.5 ст. 440 ЦПК України.

Враховуючи викладене, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з наведених у апеляційній скарзі доводів не вбачається.

З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судом обставини справи, посилання в оскаржуваній ухвалі на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2024 року у справі № 755/2711/22 не суперечить висновкам, викладеним у зазначеній постанові.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Короля Дмитра Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.05.2026.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: В. М. Ратнікова

Т. І. Ящук