Вирок від 30 квітня 2026 р. у справі №214/4588/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4588/26

1-кп/214/927/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046750000068 від 17.03.2026, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянство – України, який має середньо - спеціальну освіту, розлученого, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працевлаштованого, який має інвалідність 2 групи внаслідок війни, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

13.03.2026 приблизно о 15.30 год. ОСОБА_3 , перебуваючи на дитячому майданчику, що біля буд. 8, який розташований на мкрн. Гірницькому в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де у останнього на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникло почуття гострої неприязні до малолітнього потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та умисел спрямований на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.

Діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 підійшов до малолітнього потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в той час лежав на дитячій гірці в положенні на спині, та умисно кистю правої руки стиснув шию малолітнього, притиснувши його до металевої гірки, чим заподіяв малолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тілесні ушкодження у вигляді садна на боковій поверхні шиї праворуч, по передній поверхні шиї, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 391 від 18.03.2026 відносяться за своїм характером до легких тілесних ушкоджень, які такі, що мають незначні скороминучі наслідки (п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6).

Своїми умисними діями ОСОБА_3 заподіяв малолітньому потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тілесні ушкодження у вигляді: садна на боковій поверхні шиї праворуч, по передній поверхні шиї, які згідно висновку судово-медичної експертизи №391 від 18.03.2026 відносяться за своїм характером до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминучі наслідки.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України за ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувальний акт щодо обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, який складений 28 квітня 2026 року старшим дізнавачем СД ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , та погоджено прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_7 , 28 квітня 2026 року поступив до суду із клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Окрім того, згідно з заявою ОСОБА_3 щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної за участі його захисника – адвоката ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Також, ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні (т.2 а.с.9-10).

Крім того, згідно з заявою законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_5 – ОСОБА_9 від 28 квітня 2026 року, остання згодна із встановленними досудовим розслідуванням обставинами та на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні (т.2 а.с.11).

Враховуючи викладене вище, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, в контексті вимог ч.ч. 1, 2 ст. 382 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.

Частинами 1 та 2 ст.382 КПК України визначено, що суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок, який повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду, та в якому за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього письмові докази, які, відповідно до положень ст.ст. 85, 86 КК України, є належними та допустимими, суд, зважаючи на положення ч.ч. 1,2 ст. 382 КПК України, встановив, що органом досудового розслідування об`єктивно та достовірно встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, правильно кваліфікованого за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, зокрема, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 по відношенню до інкримінованого йому кримінального проступку підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України.

Суд враховує, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, віднесене до кримінальних проступків, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий (т.1, а.с.113), за медичною допомогою до у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався (т.1, а.с.108-109), за місцем проживання характеризується позитивно (т.1, а.с.112).

Вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує правову позицію у справі «Ізмайлов проти Росії» (рішення Європейського суду з прав людини від 16.10.2008 року), а саме, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, з урахуванням повного та беззаперечного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненому, враховуючи майновий стан винного, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у виді штрафу.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом в рамках даного кримінального провадження не обирався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження також не застосовувалися.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Матеріали кримінального провадження №12026046750000068 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі №214/4588/26, провадження №1-кп/214/927/26.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1