Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №190/544/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/544/26

Провадження №2/190/540/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м.П”ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи, що 15 вересня 2006 року з відповідачем зареєстрував шлюб. Від шлюбу мають дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В кінці березня 2022 року дружина разом з дітьми виїхала за кордон до

Республіки Болгарія. З того часу вони проживають окремо, діти мешкають разом з

матір`ю. Подружнє життя між ними не склалось через виїзд останньої за кордон.

Шлюбно-сімейні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть. Просить розірвати шлюб, так як подальше сумісне життя та збереження родини вважає неможливе.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до суду подала відзив на позовну заяву, в якому просила про розгляд справи проводити без її участі, проти розірвання шлюбу не заперечує, після розірвання шлюбу просить залишити прізвище – « ОСОБА_5 » /а.с.17-18/.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

15 вересня 2006 року у виконкомі Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області сторони зареєстрували шлюб, актовий запис №47, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Від шлюбу мають дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать копії свідоцтв про народження.

Подружнє життя між сторонами не склалося, сімейні відносини не підтримують.

Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з ч. 1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. ст. 110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя і якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

При зверненні до суду позивач зазначив, що спільне з відповідачем життя не склалось, що робить спільне життя неможливим, шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведуть.

За встановлених обставин суд приходить до висновку про те, що збереження шлюбу між сторонами не можливе, примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права позивача, що і дає підстави для розірвання шлюбу.

Керуючись ст.ст.12, 81, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб зареєстрований 15 вересня 2006 року у виконкомі Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 47 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 – розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити прізвище - « ОСОБА_5 ».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса