Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №183/11132/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/11132/25

Провадження № 2/183/3595/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання – Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» (надалі – позивач) звернулося до суду з цим позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 (надалі – відповідач, Позичальник) на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» заборгованість за договором позики № 60479 від 108 березня 2019 року у розмірі 24 893,00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ» (23.06.2025 року назву було змінено на товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики №60479 від 08 березня 2019 року в електронній формі, відповідно до якого позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 5 000 грн на умовах строковості, поворотності та оплатності, стандартна процентна ставка становить 0.01% в день, розмір комісії складає 1,9%, підвищена комісійна винагорода у випадку прострочення терміну платежу становить 3%. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань заборгованість перед позивачем на дату подання позову складає 24 893,00 грн, з яких: 5 000 грн заборгованість за позикою; 19 893,00 грн заборгованість по процентам та комісії за користування позикою. Указану суму заборгованості, а також судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Ухвалою суду від 16 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавав.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі було укладено договір позики договір позики №60479 від 08 березня 2019 року.

Відповідно до п. 1.1 даного договору позикодавець надає позичальнику позику (надалі за текстом іменується «позика» в усіх відмінках), а позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України гривні, в сумі та строк: сума позики 5000,0 грн; плата за користування позикою у вигляді: процентів (надалі за текстом іменується «процентна ставка» в усіх відмінках) складає 0,01% (одна сота відсотка) в день від поточного залишку позики; комісії (надалі за текстом іменується «комісійна винагорода» в усіх відмінках) складає 1,4% (одна ціла чотири десятих відсотка) в день від початкового розміру позики відповідно пп.1.1.1. Договору; нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. Нарахування комісії за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. Строк повернення позики (термін платежу): 03 квітня 2019 року (пункт 1.1.5 договору).

Згідно пункту 4.1 позичальник зобов`язується повністю повернути позикодавцю суму отриманої позики та виконати всі інші зобов`язання, встановлені договором, не пізніше 03 квітня 2019 року.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів і комісійна винагорода за користування позикою здійснюватиметься згідно Графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору та розміщується в Особистому кабінеті.

Обчислення строку користування позикою та нарахування процентів та комісії за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. При цьому проценти та комісія за користування позикою нараховуються з дня надання позики Позичальнику (перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника) до строку повернення позики, зазначеному в пп.1.1.5. Договору включно (п. 4.3 договору).

На підставі викладеного судом установлено, що укладеним сторонами договором нарахування процентів за користування позикою та комісії обмежено строком, визначеним у п. 1.1.5. договору 03 квітня 2019 року.

Згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору позики, відповідач зобов`язалась сплатити позивачу за договором заборгованість у загальному розмірі 6 833,00 грн, з яких 5 000,00 грн. сума позики, 13,0 грн проценти за користування позикою, 1 820,00 грн - комісійна винагорода за користування позикою, термін платежу - 03 квітня 2019 року.

Сплата процентів або комісії в більшому розмірі договором не передбачена.

Також, 03 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1.

Відповідно до п. 1 якого внесено зміни до Договору позики №60479 від 08 березня 2019 року, а саме:«1.1 Пункт 1.1.1. Статті 1. «Предмет договору» викласти в наступної редакції: «1.1.1. сума позики 5000,0 грн. (надалі за текстом іменується – «сума позики» в усіх відмінках);» 1.2 Пункт 1.1.5. Статті 1. «Предмет договору» викласти в наступної редакції: «1.1.5. строк повернення позики (термін платежу) 29 квітня 2019 року.» 1.3 Пункт 4.1. Статті 4 «Порядок повернення позики, порядок нарахування та сплати процентів та комісійної винагороди» викласти в наступної редакції: «4.1. Позичальник зобов`язується повністю повернути Позикодавцю суму отриманої позики та виконати всі інші зобов`язання, встановлені Договором, не пізніше 29 квітня 2019 року.» 2. Скасувати Графік платежів до Договору позики №60479 від 08 березня 2019 року та викласти його в новій редакції з урахуванням змін та вимог, що викладені в п.1. цієї Додаткової угоди. 3. Ця Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами, є невід`ємною частиною Договору. 4. Всі інші умови Договору, що не суперечать цій Додатковій угоді, залишаються без змін».

Згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору позики, відповідач зобов`язалась сплатити позивачу за договором заборгованість у загальному розмірі 6 833,00 грн, з яких 5 000,00 грн. сума позики, 13,0 грн проценти за користування позикою, 1 820,00 грн - комісійна винагорода за користування позикою, термін платежу – 29 квітня 2019 року.

Сплата процентів або комісії в більшому розмірі договором не передбачена.

Також, 29 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2.

Відповідно до п. 1 якого внесено зміни до Договору позики №60479 від 08 березня 2019 року, а саме: «1.1 Пункт 1.1.1. Статті 1. «Предмет договору» викласти в наступної редакції: «1.1.1. сума позики 5000,0 грн. (надалі за текстом іменується – «сума позики» в усіх відмінках);» 1.2 Пункт 1.1.5. Статті 1. «Предмет договору» викласти в наступної редакції: «1.1.5. строк повернення позики (термін платежу) 25 травня 2019 року.» 1.3 Пункт 4.1. Статті 4 «Порядок повернення позики, порядок нарахування та сплати процентів та комісійної винагороди» викласти в наступної редакції: «4.1. Позичальник зобов`язується повністю повернути Позикодавцю суму отриманої позики та виконати всі інші зобов`язання, встановлені Договором, не пізніше 25 травня 2019 року.» 2. Скасувати Графік платежів до Договору позики №60479 від 08 березня 2019 року та викласти його в новій редакції з урахуванням змін та вимог, що викладені в п.1. цієї Додаткової угоди. 3. Ця Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами, є невід`ємною частиною Договору. 4. Всі інші умови Договору, що не суперечать цій Додатковій угоді, залишаються без змін».

Згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору позики, відповідач зобов`язалась сплатити позивачу за договором заборгованість у загальному розмірі 6 833,00 грн, з яких 5 000,00 грн. сума позики, 13,0 грн проценти за користування позикою, 1 820,00 грн - комісійна винагорода за користування позикою, термін платежу – 25 травня 2019 року.

Сплата процентів або комісії в більшому розмірі договором не передбачена.

Надання ТОВ «ФК «Гелексі» грошових коштів відповідачу на виконання умов Договору позики №60479 від 08 березня 2019 року підтверджується листом ТОВ ФК «ЕЛАЄНС» за вих. №60479 від 01 вересня 2025 року, яке на підставі Договору №04/08-17-ПК від 04.08.2017 року надавало «ФК «ГЕЛЕКСІ» послуги з переказу фізичним особам грошових коштів, без відкриття рахунку.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Із вказаних вище норм права, досліджених в судовому засіданні письмових доказів вказаної цивільної справи можна дійти висновку, що сторони погодили умови позики. Договір позики між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» та ОСОБА_3 був укладений у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», та не суперечить приписам ч.1 ст.205, ст.ст.6, 207, 627-628, ч. 2 ст.639 ЦК України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем фактично отримані кошти та використані, проте в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення його прав, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення з відповідача фактично отриманої суми кредитних коштів.

Отже, вимога позивача про стягнення суми позики в розмірі 5 000 грн підлягає задоволенню.

Щодо розміру процентів за користування позикою та комісії суд дійшов таких висновків.

У доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості зазначено, що відповідачу за період з 08 березня 2019 року до 21 вересня 2019 року нараховані проценти в розмірі 73,00 грн та комісії в розмірі 19 820,00 грн.

Згідно з п.1.1.5 Додаткової угоди № 2 до Договору позики № 60479 строк повернення позики (термін платежу): 25 травня 2019 року.

Як видно з Графіку платежів до договору позики, сторони погодили наступне: сума позики 5 000 грн, проценти за користування позикою 13,0 грн, комісійна винагорода за користування позикою 1 820,00 грн, термін платежу 25 травня 2019 року.

Отже, оскільки проценти за користування позикою мали нараховуватися до 25 травня 2019 року, нарахування після цієї дати не відповідає умовам договору.

Тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування позикою за період з 08 березня 2019 року до 25 травня 2019 року в розмірі 13,0 грн.

Крім того, пунктом 1.1.2.2 Договору передбачена комісія («комісійна винагорода»), яка складає 1,4% в день від початкового розміру позики.

У п.3.1.3 Договору зазначено, що в разі порушення строку повернення позики, встановленого пп.1.1.5 Договору позикодавець має право нараховувати позичальникові підвищену комісійну винагороду за користування позикою за кожен день прострочення зобов`язання відповідно до пп.5.3 Договору.

Згідно з п.5.3 Договору у випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю підвищену комісійну винагороду в розмірі 3% в день від суми позики за кожний день прострочення.

Вирішуючи питання про правомірність нарахування відповідачу комісії за кредитним договором, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній під час дії договору позики) до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).

Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такі висновки щодо застосування норми права зроблені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21.

Отже, нарахування відповідачу комісії не відповідає вимогам закону, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію є нікчемними.

Тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача комісії в розмірі 19 893,00 грн не підлягає задоволенню.

Ураховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики №60479 від 08 березня 2019 року у розмірі 5013,00 грн, з яких: кредит 5000 грн; проценти 13,00 грн.

Вирішуючи питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача, та про розподіл судового збору, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України ураховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 24 893,00 грн, а підлягає задоволенню в сумі 5013,00 грн, що складає 20,14% (5013,0 х 100 : 24 893,00). Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 487,87 грн судового збору (2422,4 х 20,14%) та 1007,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (5000 х 20,14%).

На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» заборгованість за договором позики №60479 від 08 березня 2019 року у розмірі 5013,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 13,00 грн – сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору в розмірі 487,87 грн та 1007,00 грн витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі», код ЄДРПОУ 41229318, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 06 квітня 2026 року.

Суддя Г. Є. Майна