Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №179/28/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №179/28/26

Суддя: Ковальчук Т. А.

179/28/26

2/179/389/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, про визнання права власності на нерухоме майно.

Позивач посилається на те, що у вересні 2011 року нею було придбано у ОСОБА_2 домоволодіння - житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 . Домоволодіння складається із житлового будинку (літ А в технічному паспорті), сіней (літ.а), ганку (літ. гн), літньої кухні (літ.Б), погреба з шийкою (літ. ПГ,В), сараю (літ. Г,3), вбиральні (літ. И), колодязя (літ.К). Загальна площа будинку становить 41,52 м2.

За погодженням сторін ціна за домоволодіння та присадибну ділянку була визначена в розмірі 9 000 грн. З відповідачем було домовлено щодо усіх істотних умов - порядок, строки розрахунку, порядок переоформлення тощо.

Відповідач обіцяв після сплати грошей переоформити будинок на її ім?я на початку вересня 2011 року вона віддала відповідачу гроші повністю, про що свідчить написана ним розписка.

Після сплати грошей вона проживає в будинку, користься присадибною ділянкою. 3 27.09.2011 року вона зареєстрована за вказаною адресою. Присадибна земельна ділянка площею 0,2951 га була приватизована на ім?я позивачки 07.10.2025 року. Однак до цього часу договір купівлі продажу вона не можу оформити належним чином.

Декілька раз сторони домовлялися про зустріч для нотаріального переоформлення, але кожного разу нотаріус відмовляв в прийомі документів в зв?язку з тим, що за наявності довіреності, строк якої діє до 02.02.2026 року, потрібно нотаріальна згода відповідача на вчинення продажу, але відповідач по досягненню 45-річного віку не здійснив вклеювання фотографії в свій паспорт, що унеможливлює нотаріальне посвідчення договору купівлі - продажу.

На усні прохання та СМС повідомлення про необхідність вклеїти фотографію та належно оформити договір надіслав відповідь, що нікуди не поїде за станом здоров?я, вважає мене власником будинку, претензій до мене не має.

Тому позивач змушена звернутися до суду і просить ухвалити рішення, яким договір купівлі-продажу визнати дійсним та визнати за нею право власності на житловий будинок.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений про судове засідання належним чином.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №28431751 від 21.12.2010 року, житловий за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а. с. 9).

Згідно розписки ОСОБА_2 , ним від позивача отримано плату у розмірі 9000 грн за продаж будинку в АДРЕСА_1 (а. с. 4).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Виходячи з матеріалів справи, обставини, які склалися, свідчать про наявність укладення договору купівлі-продажу між сторонами. Об`єктивно сторони договору купівлі-продажу порушили вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Але позивач і відповідач, як сторони правочину домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося виконання договору.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що правочин, який укладено між сторонами у справі вважається таким, що вчинений правомірно, тому є законні підстави для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок загальною площею 41,52м2, жилою – 22,56 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: (літ А в технічному паспорті), сіней (літ.а), ганку (літ. гн), літньої кухні (літ.Б), погреба з шийкою (літ. ПГ,В), сараю (літ. Г,3), вбиральні (літ. И), колодязя (літ.К).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua