Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №204/12268/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/12268/25

Провадження № 2-а/204/11/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Жеребцової В.Д.

розглянувши у порядку спрощеного провадження в м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до

ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати постанову № 9440 від 07.11.2025 року про накладення штрафу, винесену т.в.о начальником Центрально-Чечелівського об`єднаного районного у місті ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою на нього накладено штраф у розмірі 17 000 грн. та закрити провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позову зазначив, що з 30.09.2010 року позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , а з жовтня 2023 року має чинну відстрочку від мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію». У 2003 році позивачу встановили ІІІ групи інвалідності. На підставі рішення призовної комісії від 31.05.2001 року позивача зараховано у запас. На виконання приписів законодавства ним було своєчасно 13.07.2024 року оновлено облікові данні. Про своєчасність оновлення даних свідчить відмітка у військово-обліковому документі, сформованому через мобільний застосунок «Резерв+». Через непридатність до військової служби за станом здоров`я, за весь час перебування на обліку відповідач не надсилав повістки про необхідність прибуття для проходження військово-лікарської комісії. Незважаючи на цей факт, 26.08.2025 року відповідач надіслав до органів Національної поліції звернення від 26.08.2025 року № Е-3411744 щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача до ТЦК для проходження військової лікарської комісії. При цьому відповідач, як станом на 26.08.2025 рік, так і в подальшому не складав щодо позивача протоколів за порушення правил військово обліку, не виносив постанов та не направляв повісток про виклик до ТЦК та СП. Позивача було оголошено в розшук незаконно до відкриття щодо нього справи про адміністративне правопорушення, оскільки така справа № F3058597 була порушена 29.08.2025 року. 26.08.2025 року із поважних причин позивач не міг проходити військово-лікарську комісію, оскільки із 14.08.2025 року по 29.09.2025 року включно перебував на стаціонарному лікуванні в ревматологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня №6» ДМР», куди його було госпіталізовано ургентно в невідкладному порядку через різке погіршення стану здоров`я та потребу в невідкладному медичному втручанні. Після незначного покращення стану здоров`я добровільно та з власної ініціативи через застосунок Резерв+ позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому направлення на проходження ВЛК. 23.10.2025 року відповідач надав електронне направлення № 5299823 від 22.10.2025 року та направлення для проходження ВЛК до КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДМР. У зв`язку із проходженням ВЛК відповідач також 24.10.2025 року направляв позивача на додаткове амбулаторне обстеження до КНП «Міська клінічна лікарня №16». Таке додаткове обстеження завершено 30.10.2025 року і цього ж дня позивачем було повернуто до ВЛК Акт дослідження стану здоров`я. Лікарі військово-лікарської комісії підтвердили незадовільний стан здоров`я і наявність хронічних захворювань, які потребують постійного лікування. Станом на 30.10.2025 року позивач повністю пройшов військово-лікарську комісію і не порушував правил військово обліку. 07.11.2025 року о 14 год. 00 хв. з власної ініціативи прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 де начальником групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень майором юстиції ОСОБА_2 на підставі ст. 235 КУпАП відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення № 1288 від 07.11.2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП. 07.11.2025 року о 14 год. 45 хв. не покидаючи приміщення ТЦК та СП позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності і ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 відносно нього було винесено постанову № 9440 від 07.11.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП і накладено штраф в розмірі 17.000,00 грн. Зазначену постанову позивач вважає незаконною, тому звернувся в суд зазахистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 24 листопада 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 24 листопада 2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

12.12.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову. Відповідач вважає, що постанова стосовно позивача винесена з дотримання законодавства України, оскільки позивач не виконав вимоги Закону України № 3621-IX, який скасував статус «обмежено придатний» та зобов`язав громадян, які мають статус «обмежено придатний», повторно пройти ВЛК протягом 9 місяців, тобто до 4 лютого 2025 року. Навіть на теперішній час позивач не виконав зазначені норми Закону, хоча термін проходження ВЛК було продовжено до 05.06.2025 року, (Закон України від 12.02.2025 року № 4235-IX), правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Закон № 3543-XII, Порядком організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року. 04.05.2024 року набув чинності Закон України № 3621-IX, який скасував статус «обмежено придатний» та визначив поняття тільки придатність, «часткову» придатність та непридатність до несення служби. Цей документ передбачає низку змін для військових та військовозобов`язаних, які мають цей статус. Обов`язок проходження позивачем ВЛК є цілком законним та обґрунтованим, оскільки саме ВЛК визначає стан здоров`я військовозобов`язаного, що за своїм змістом є персональними даними позивача, які повинні бути відображені в Реєстрі відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». В порушення вимог Законів України № 3621-IX, № 4235-IX позивач лише 22.10.2025 року створив запит щодо направлення на ВЛК, що безперечно підтверджується роздрукованою інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо направлення позивача на ВЛК.

23.12.2025 року від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначив, шо у своєму відзиві відповідач зазначає, що позивач «навіть на теперішній час» не виконав вимоги закону України №3621-ІХ і не пройшов ВЛК. Таке твердження відповідача не відповідає дійсності і суперечить фактичним матеріалам справи і наявним доказам, які підтверджують, що позивач самостійно звернувся до відповідача, отримав відповідне направлення, пройшов ВЛК і всі документи про проходження ВЛК із 20.11.2025 року перебувають на розгляді у 20 регіональній ВЛК. Дана обставина підтверджується копіями відповідей на адвокатські запити, а сама інформація наявна в розпорядженні відповідача оскільки він має доступ до Єдиного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». Окрім того, у відзиві відповідач вказує, що «04.05.2024 року набув чинності Закон України № 3621-IX, який скасував статус «обмежено придатний» та визначив поняття тільки придатність, «часткову» придатність та непридатність до несення служби». При цьому відповідачем до відзиву не додано і матеріали справи не містять належних і допустимих доказів наявності у позивача такого статусу. Зокрема постанови попередніх ВЛК які встановили такий статус. За відсутності відповідних доказів твердження відповідача є припущенням на яких не може ґрунтуватись доказування. Зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Позивачу інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме порушення правил військового обліку яке на думку відповідача виразилось у не проходженні ВЛК. При цьому відповідач ані у відзиві, ані в матеріалах справи не конкретизує де, в який період часу, на підставі якого саме направлення позивач мав проходити таке ВЛК. За таких обставин відповідач мав складати і притягати позивача до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію », а не за ст. 210 КУпАП «Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку». Крім того, зазначає, що направлення на медичний огляд можливе лише після уточнення облікових даних та повинно оформлюватись відповідною повісткою. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів вручення позивачу раніше (до жовтня 2025 року за особистим зверненням) повістки та направлення на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, а отже доказів того, що останній був зобов`язаний раніше проходити військово-лікарську комісію, проте відмовився від її проходження, порушуючи тим самим вимоги ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до постанови № 9440 від 07.11.2025 року вбачається, що 07.11.2025 року о 14 го. 00 хв. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із виявленням у застосунку «Резерв+» активного порушення ним військового обліку. В мотивувальній частині постанови зазначено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_1 з 30.09.2010 року взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_4 , де на день розгляду справи продовжує перебувати в статусі військовозобов`язаного. ОСОБА_1 , відповідно до раніше пройденого ним ВЛК 31.05.2001 року, був визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, всупереч вимог законодавства, до 5 червня 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби не прийшов, таким чином порушив правила військового обліку, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП. У зв`язку з чим, на ОСОБА_1 було накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У відповідності до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Положеннями ч. 3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» передбачено, що військовий обов`язок включає, зокрема взяття громадян на військовий облік, дотримання правил військового обліку. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частинами 3, 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до військово-облікового витягу з «Резерв+», 30.09.2010 року ОСОБА_1 взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому наявна відмітка про те, що він згідно постанови ВЛК від 31.05.2001 року непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 має інвалідність ІІІ групи, посвідчення видано тимчасово на термін з 29.11.2002 року по 30.11.2003 року.

Наказ Міністерства Оборони від 20.12.2017 року № 684, який затверджував Перелік випадків, за яких громадян України знімають з військового обліку військовозобов`язаних, втратив чинність від 29.08.2024 року на підставі наказу МО № 509 від 25.07.2024 року. 04.05.2024 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-ІХ, яким виключено визначення «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Згідно ЗУ «Про внесення зміни до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12.02.2025 року, були внесені зміни до Закону № 3621-ІХ та п. 2 розд. ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції:

- установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим законом зобов`язані до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутись до ТЦК та СП (військовозобов`язані, резервісти СБУ – до центрального управління або регіональних органів СБУ, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України – до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Закон № 4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025 року. У відповідність до зазначеного Закону був приведений наказ МОУ від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

ОСОБА_4 , громадянин України чоловічої статі, віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час до 30.11.2003 року та який не виключений з військового обліку, був зобов`язаний до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби і самостійно ініціювати проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста. Що позивачем і було здійснено, але лише 22.10.2025 року. Дана обставина підтверджується наданим у матеріали справи електроним направленням на ВЛК (а.с. 27, 28).

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що військовозобов`язаний громадянин України – рядовий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , 30.09.2010 року прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_7 , прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України за ВОС № 901, посадою діловод код 074А, рядовий 2 НПО. 31.05.2001 року лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час за ст. 23 в, гр. І розладу хвороб (Наказ МОУ № 2-1994 р.-1999 р.). Відмітка про зняття з військового обліку – відсутня.

Згідно інформації із застосунку Резерв+ військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 , номер в реєстрі Оберіг 100220221425429600026, ВОС 999097, тип відстрочки: п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», згідно ВЛК від 31.05.2001 року є непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, дата уточнення даних: 13.06.2025 року.

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_10 № 9440 від 07.11.2025 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу – 17 000 грн. за те, що ОСОБА_1 , будучи у встановленому порядку визнаним обмежено придатним до військової служби, не виконав вимоги п. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ від 21.03.2024 року (в редакції Закону № 4235-ІХ від 12.02.2025 року) в частині обов`язку до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вимогами ст. 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно вимог ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Наказ Міністрерства Оборони від 20.12.2017 року № 684, який затверджував Перелік випадків, за яких громадян України знімають з військового обліку військовозобов`язаних, втратив чинність від 29.08.2024 року на підставі наказу Міністрерства Оборони № 509 від 25.07.2024 року. 04.05.2024 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-ІХ, яким виключено визначення «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 21.03.2024 року № 3621-ІХ встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання чинності цим законом (до 04.02.2025 року) підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Згідно ЗУ «Про внесення зміни до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ІХ від 12.02.2025 року, були внесені зміни до Закону № 3621-ІХ та п. 2 розд. ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим законом зобов`язані до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутись до ТЦК та СП (військовозобов`язані, резервісти СБУ – до центрального управління або регіональних органів СБУ, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України – до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Закон № 4235-ІХ набрав чинності 15.02.2025 року. У відповідність до зазначеного Закону був приведений наказ МО України від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Позивач ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час до 30.11.2003 року, не виключений з військового обліку, тому в силу Закону зобов`язаний був до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, самостійно ініціювати проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК або звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Позивач не надав доказів вжиття заходів для отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду та проходження такого огляду до 05.06.2025 року.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що 26.08.2025 року із поважних причин він не міг проходити військово-лікарську комісію, оскільки із 14.08.2025 року по 29.09.2025 року включно перебував на стаціонарному лікуванні, та після покращення стану здоров`я таки звернувся із власної ініціативи та добровільно через застосунок «Резерв+» до відповідного ТЦК із заявою про надання йому направлення на проходження ВЛК. ОСОБА_1 було надано направлення № 5299823 від 22.10.2025 року. Позивач також зазначає що пройшов ВЛК у період з 23.10.2025 року по 30.10.2025 року.

Зазначені обставини підтверджують пропуск термінів, а саме до 05.06.2025 року, визначених законом, а тому ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст. 210 КУпАП і правомірно був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу.

Твердження позивача, що йому не було вручено відповідну повістку, суд вважає безпідставним, оскільки на нього Законом покладено обов`язок самостійно звернутись до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду.

У даному випадку, за вказаних обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки у задоволені позову відмовлено, то не підлягають відшкодуванню судові витрати.

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду або через Чечелівський районний суд міста Дніра протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.О. Дубіжанська