Постанова від 29 квітня 2026 р. у справі №420/36358/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36358/25

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,

повний текст судового рішення

складено 13.01.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Альянссервіс» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Альянссервіс» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Альянссервіс» (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ДПС) та просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС від 16.07.2025 р. №586/15-32-04-01-04 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ, за індивідуальним податковим номером 342807415060;

- зобов`язати ДПС поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ з моменту її анулювання, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ, які були наявні до прийняття рішення від 16.07.2025 №586/15-32-04-01-04 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що підставою для прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ слугувала довідка від 14.11.2025 №586/15-32-04-01-03 про те, що платник з 01.06.2024 року по 01.06.2025 року подавав декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 грн.

Позивач вказує, що у період з 01.06.2024 р. по 01.06.2025 р. ТОВ здійснювалась активна господарська діяльність, Товариство є аграрним товаровиробником, тому ним було придбано засоби захисту рослинництва, напівпричіп-самоскид Wielton, для забезпечення роботи бухгалтерії придбалась ліцензія комп`ютерної програми “Арт-Звіт Pro” та для підписання документів в електронному вигляді придбався кваліфікований сертифікат відкритого ключа електронного підпису, печатки, що підтверджується реєстраціями податкових накладних в ЄРПН.

Отже, вище вказані операції, які підлягають оподаткуванням ПДВ, свідчать про наявність придбання товарів, здійснених з метою формування податкового кредиту, що відповідно спростовує твердження, вказані відповідачем в спірному рішенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ подало апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ з 2006 року перебуває на податковому обліку у ДПС, Ананьївська ДПІ, Подільське управління ГУ ДПС в Одеській області.

Основним видом економічної діяльності ТОВ є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у рослинництві;

10.11 виробництво м`яса; 10.41 виробництво олії та тваринних жирів; виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості;

10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних; кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання;

10.73 виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів та інш.

16.07.2025 року ДПС прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ №586/15-32-04-01-04 (далі - рішення).

Підставою прийняття відповідачем оскаржуваного рішення стало подання позивачем протягом 12 календарних місяців декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг), здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою відділу аналітичної роботи управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області від 14 липня 2025 р. № 586/15-32-04-01-03 в якій зазначено, що платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.06.2024 до 01.06.2025 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткування операцій - 0 гривень.

Вважаючи дане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено подання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців податкових декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, відтак, податковий орган мав передбачені підпунктом “г” пункту 184.1 статті 184 ПК України підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (ПК України).

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Процедура анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулюється розділом V ПК України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130.

Згідно з підпунктом “г” пункту 184.1 статті 184 ПК України анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Постановою КМУ №1130 від 14.11.2014 (далі Положення №1130), яке розроблене відповідно до ПК України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом «г» п.5.1. Положення №1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5.2 Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з відповідного Реєстру.

Пунктом 5.5 Положення №1130 визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (пп.«б» - «з» п.5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема:

довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава -підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 5.6 Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ.

Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу.

У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення.

Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ.

Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Аналіз наведених норм права у їх сукупності дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

Водночас слід врахувати, що конструкція підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №380/8687/20.

Тобто, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п.п.«г» п.184.1 ст.184 ПК України можливе за умов неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 05.11.2018 у справі №820/2294/16, від 16.04.2020 у справі №826/876/17.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стало наступне.

1. Платник ТОВ протягом 12 календарних місяців подає такі декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів (послуг), здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що підтверджено довідкою відділу аналітичної роботи управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС в Одеській області від 14 липня 2025 року № 586/15-32-04-01-03.

2. Платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.06.2024 до 01.06.2025 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткування операцій - 0 гривень.

Відповідно до п.5.2 Положення №1130 встановлено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно із підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (пп. «г» п.5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Отже, на думку колегії суддів, для анулювання реєстрації платником ПДВ визначальним є не тільки факт не подання декларацій за останні 12 послідовних податкових місяців, або подання декларацій з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, але і факт відсутності реального постачання/придбання товарів, які є об`єктом оподаткування ПДВ.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що протягом спірного періоду ТОВ проводило господарські операції, зокрема було придбано засоби захисту рослинництва, напівпричіп-самоскид Wielton, для забезпечення роботи бухгалтерії придбалась ліцензія комп`ютерної програми “Арт-Звіт Pro” та для підписання документів в електронному вигляді придбався кваліфікований сертифікат відкритого ключа електронного підпису, печатки, що підтверджується реєстраціями податкових накладних в ЄРПН, а саме:

- податкова накладна №8 від 06.03.2025р., з квитанцією від 17.03.2025 р. зареєстровано в ЄРПН за №9067510426;

- податкова накладна №9 від 06.03.2025р., з квитанцією від 17.03.2025, зареєстровано в ЄРПН за №9067506785;

- податкова накладна №11 від 07.03.2025 р., з квитанцією від 17.03.2025 р. зареєстровано в ЄРПН за №9067508274;

- податкова накладна №387 від 06,11.2024 р., з квитанцією від 25.11.2024 р. зареєстровано в ЄРПН за №9356792691;

- податкова накладна №2098 від 23,05.2025 р., з квитанцією від 12,06.2025 р. зареєстровано в ЄРПН за №9167731388.

Вказані обставини спростовують доводи відповідача про відсутність у позивача операцій з постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, а отже й відсутність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, визначених підп.«г» п.184.1. ст.184 ПК України.

Окрім того, згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, аналіз наведеної вище норми ПК України дає підстави для висновку, що оскільки відповідачем зареєстровано податкові накладні контрагентів позивача, то за платником податку ТОВ залишилось право сформувати податковий кредит/зобов`язання протягом часу, наведеного у вказаній вище нормі закону.

Таким чином, станом на день прийняття відповідачем оскаржуваного рішення останнім безпідставно не враховано, що ще не сплинув строк, протягом якого платник податку має право включити до податкового кредиту і відповідно відобразити у податкових деклараціях суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за відповідний період (про реєстрацію яких відповідачу було достеменно відомо), а тому це спірне рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ фактичне порушую вказане право ТОВ.

При цьому, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, то такі дії та/або бездіяльність тягнуть за собою накладення штрафу за кожне таке неподання або несвоєчасне подання на підставі положень п.120.1. ст.120 ПК України.

Окрім цього апеляційний суд врахує, що рішенням №3338 від 18.03.2025, яке прийнято Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС саме у спірний період, ТОВ визнано таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платником податків. У графі «Інформація, за якою в становлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано невступне: в період з 19.09.2024 по 18.03.2025 позивачем здійснено постачання товарів (код УКТЗЕД 1003) у платника податку, який включено до реєстру ризикових платників податку.

Тобто, фактично спірне рішення ДПС про анулювання реєстрації ТОВ платником ПДВ суперечить власному ж рішенню ДПС про відповідність ТОВ п.8 Критеріїв ризиковості, оскільки з одного боку у рішенні, яке оскаржується, відповідачем зазначено про відсутність обсягу оподаткованих операцій, а з іншого боку у рішенні №3338 від 18.03.2025 зазначається, що ТОВ проводяться господарські оподатковувані операції, але з ризиковими контрагентами.

Отже, твердження відповідача про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту є безпідставним та таким, що спростовується наданими позивачем доказами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом не доведено правомірність прийняття рішення ДПС від 16.07.2025 р. №586/15-32-04-01-04 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відтак, оскаржене рішення ДПС про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку позовній вимогі про зобов`язання ДПС поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ з моменту її анулювання, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ, апеляційний суд виходить з того, що згідно з пунктом 3.1. Положення №1130 реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора.

Відповідно до норм пункту 5.10. Положення №1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 826/11485/15.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Якщо анулювання реєстрації платника ПДВ було здійснене згідно з рішенням про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою №7-РПДВ, то скасування анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться шляхом скасування запису про такого платника у Переліку.

З аналізу наведених правових норм слідує, що внесення відповідних змін до реєстру платників податку на додану вартість є компетенцією ДПС, що здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, контролюючий орган зобов`язаний на вчинення таких дій, як внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, на підставі рішення суду про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

З урахуванням зазначеного, колегія судів доходить висновку, що вказана вище позовна вимога є належним способом правового захисту та підлягає задоволенню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Частиною 1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у суді першої інстанції у розмірі 3028 грн. згідно квитанції №1.367024207 від 22.10.2025 та судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 4542 грн. згідно квитанції №1.528132885.1 від 12.02.2026.

Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами ч.1 ст.139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДПС на загальну суму 7570 грн..

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Альянссервіс» – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Альянссервіс» – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 16.07.2025 р. №586/15-32-04-01-04 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Альянссервіс”, за індивідуальним податковим номером 342807415060.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Альянссервіс” з моменту її анулювання, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ “Агро-Альянссервіс”, які були наявні до прийняття рішення від 16.07.2025 №586/15-32-04-01-04 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Альянссервіс” ( ЄДРПОУ 34280742) судові витрати у розмірі 7570 (сім тисяч п`ятсот сімдесят) грн..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді О.І. Шляхтицький Г.В. Семенюк