Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №560/14326/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №560/14326/25

Суддя: Печений Є.В.

Справа № 560/14326/25

РІШЕННЯ

іменем України

04 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 направити до органів Національної поліції в Хмельницькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 ; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - відповідач 2, ГУНП в Хмельницькій області) виключити інформацію про ОСОБА_1 категорії «Ухилянт» з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.08.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до позовної заяви, позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю з огляду на таке.

Позивач вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 без належних правових підстав вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ним правил військового обліку.

Зазначає, що щодо нього в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» відображена інформація категорії «Ухилянт».

На думку позивача, така інформація стала наслідком електронного звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 до органів Національної поліції України.

Посилається, зокрема, на відповідь поліції, у якій зазначено про наявність щодо нього інформації категорії «ухилянт» та водночас про відсутність інформації категорії «розшук».

Стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не довів: належного вручення йому повістки; його виклику до ІНФОРМАЦІЯ_6 у передбачений законом спосіб; неприбуття за належним викликом; відсутності поважних причин неприбуття; складення протоколу про адміністративне правопорушення; прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення; наявності фактичних підстав для направлення звернення до поліції щодо адміністративного затримання та доставлення.

Вважає, що за відсутності належно встановленого факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, ІНФОРМАЦІЯ_2 не мав правових підстав ані для внесення відповідних відомостей до Реєстру, ані для направлення звернення до поліції.

Згідно із відзивом на позов, ГУНП в Хмельницькій області позовні вимоги в частині, що стосуються поліції, не визнало з таких підстав.

Зазначило, що згідно з обліками інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов`язаних, резервістів» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформація щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , міститься у відділенні поліції № 1 м. Хмельницький Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області зі статусом «активний» за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_5 № Е2573764 від 21.06.2025 у зв`язку з можливим вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП.

Вказало, що наповнення ІП «Облік звернень» здійснюється засобами системи електронної взаємодії відповідних державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» або центральної підсистеми ЄІС МВС, а працівники ГУНП в Хмельницькій області таку інформацію до ІП «Облік звернень» не вносили.

Також послалося на наказ МВС України від 10.02.2025 № 80 та зазначило, що у разі електронного звернення ТЦК та СП внесення/відображення відомостей відбувається автоматично, тому ГУНП не має технічної можливості самостійно виключити позивача з відповідного інформаційного ресурсу.

Відповідач 1 правом на подачу відзиву не скористався, а тому, суд, на підставі ч. 2 ст. 175 КАС України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Суд встановив, що позивач оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_5 , які, на його думку, призвели до відображення щодо нього в інформаційних ресурсах відомостей про порушення правил військового обліку та інформації категорії «Ухилянт».

З матеріалів позову вбачається, що позивач пов`язує виникнення спірної інформації із діями ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку та подальшого направлення звернення до органів Національної поліції України.

У матеріалах справи наявні документи, з яких вбачається, що позивач звертався за отриманням інформації щодо підстав відображення відповідних відомостей у системах поліції та ТЦК.

Встановлено, що інформація категорії «розшук» щодо позивача відсутня, однак наявна інформація категорії «ухилянт», яка, за твердженням позивача, стала наявною внаслідок електронного звернення з ресурсу ІНФОРМАЦІЯ_5 до ІПНП ІП «Єдиний облік» від 22.06.2025 № 20726.

У матеріалах справи наявна розбіжність щодо номера та дати звернення, з яким сторони пов`язують виникнення спірних наслідків: позивач посилається на звернення № 20726 від 22.06.2025, тоді як ГУНП - на звернення № Е2573764 від 21.06.2025.

Суд встановив, що матеріали справи не містять первинного звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 до органів Національної поліції України щодо позивача.

Матеріали справи також не містять доказів: змісту такого звернення; зазначення в ньому конкретної підстави доставлення; кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи; доказів вручення позивачу повістки; доказів належного виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 ; доказів неприбуття позивача за належним викликом; доказів відсутності поважних причин неприбуття; доказів складення щодо позивача протоколу за статтями 210, 210-1 КУпАП; доказів прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення; іншого документа, у якому компетентним органом зафіксовано фактичні обставини, що свідчать про порушення позивачем правил військового обліку або законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Суд також встановив, що ГУНП не заперечує сам факт наявності інформації щодо позивача в ІП «Облік звернень» ІКС ІПНП зі статусом «активний», однак стверджує, що така інформація сформована за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_5 , а працівники ГУНП її самостійно не вносили.

Отже, фактична підстава появи спірної інформації в інформаційних ресурсах поліції пов`язана не з окремим рішенням ГУНП про оголошення позивача в розшук, а зі зверненням ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо доставлення позивача до ТЦК та СП.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.10.2023 у справі № 9901/43/21 зазначила, що критерії, наведені у частині другій статті 2 КАС України, адресовані суду, але водночас є вимогами до суб`єкта владних повноважень, який приймає рішення або вчиняє дію. Зміст критерію «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному законом, і зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Верховний Суд у постанові від 18.05.2023 у справі № 120/8759/22 звернув увагу, що у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме відповідач має подати наявні в нього докази на підтвердження правомірності своєї поведінки.

Так, Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII - у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно із статті 5 Закону № 1951-VIII, держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Держатель Реєстру: 1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру; 2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри"; 4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру; 5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру; 6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.

Розпорядник Реєстру відповідно до закону: 1) організовує функціонування Реєстру; 2) у межах своїх повноважень має доступ до відповідної інформації, що міститься в Реєстрі; 3) організовує підготовку підпорядкованих йому органів адміністрування та ведення Реєстру; 4) забезпечує контроль за повнотою, актуальністю, своєчасністю та достовірністю внесених до Реєстру відомостей.

Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи адміністрування Реєстру: 1) здійснюють аналітичну обробку даних; 2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру; 3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.

Порядок обробки та захисту відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів органами адміністрування Реєстру визначається Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Органи адміністрування та ведення Реєстру Служби безпеки України, розвідувальних органів України здійснюють адміністрування та ведення Реєстру в частині збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в їх органах (підрозділах). Порядок ведення та адміністрування Реєстру, в якому встановлюються процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в Службі безпеки України, розвідувальних органах України, а також їх службові дані визначаються спільними наказами Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

Статями 6-8 Закону № 1951-VIII визначено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Внесена до Реєстру інформація про призовника, військовозобов`язаного або резервіста є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону.

Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством.

Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність. До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім`я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); 9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства); 10) відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; 11) відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); 12) відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи); 13) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 14) відцифрований образ обличчя особи; 15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; 15-1) відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок); 16) реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); 16-1) відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; 16-2) відомості про досвід роботи за спеціальністю; 17) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); 19) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; 20) відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); 21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 22) відомості про статус ветерана війни; 23) відомості про володіння іноземними мовами; 24) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї; 25) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; 26) відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; 27) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 28) реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія); 29) реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація); 30) реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 31) відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); 32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; 33) відомості про внутрішньо переміщену особу; 34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових діях.

Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно з частиною третьою статті 38 Закону № 2232-XII, органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Національна поліція України або її територіальні підрозділи в межах компетенції за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подають у десятиденний строк відомості стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 22 Закону № 3543-XII, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487 у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

За пунктом 56 Порядку № 1487, Національна поліція: за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України; за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20); за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подає у десятиденний строк відомості стосовно відсутності (наявності) судимості у призовників.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.02.2025 № 80 «Про затвердження Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов`язаних, резервістів» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.03.2025 за № 455/43861, затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов`язаних, резервістів» ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - Інструкція № 80 у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Інструкції № 80, підставою для внесення відомостей до ІП «Облік звернень» є звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України, у яких зазначаються відомості про: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); унікальний вихідний реєстраційний номер звернення та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи; підставу доставлення (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію); інші дані, передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (за наявності).

За пунктом 5 розділу ІІ Інструкції № 80, підставою для внесення відомостей про стан виконання звернень ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України є: доставлення призовників, військовозобов`язаних, резервістів до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України; наявність інформації про перебування призовників, військовозобов`язаних, резервістів в установах виконання покарань, слідчому ізоляторі, ізоляторах тимчасового тримання або місцях із спеціальним режимом тримання; смерть особи або оголошення особи померлою за рішенням суду, яку необхідно доставити до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України; повідомлення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про залишення звернення про доставлення особи до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України без виконання; проходження служби у складі Збройних Сил України, органів СБУ, розвідувальних органів України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях.

Згідно із пунктом 6 розділу ІІ Інструкції № 80, результат виконання звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України в електронній формі та надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС (далі - ЄІС МВС), автоматично відображається в ІП «Облік звернень».

Користувачі ІП органу (підрозділу) поліції, які внесли відомості до ІП «Облік звернень», не пізніше трьох днів з дати надходження документів у паперовій формі про виконання відповідного звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України вносять інформацію до ІП «Облік звернень» про доставлення осіб до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України із зазначенням дати, підстави, з прикріпленням фотокопії документа (за наявності), що є підставою для внесення відомостей до ІП «Облік звернень».

Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі № 380/4746/22 зазначив, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці всіх фактів та обставин, які мають значення для його прийняття; у разі відхилення певних обставин висновки мають бути мотивованими, особливо коли йдеться про несприятливе для особи рішення.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.07.2024 у справі № 120/13533/23, щодо необхідності врахування дії закону в часі та встановлення періодів і обставин, на які поширюється відповідне правове регулювання.

Так, предметом розгляду цієї справи є не загальна поведінка позивача як військовозобов`язаного, а правомірність конкретних дій суб`єктів владних повноважень: внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку; направлення звернення до органів Національної поліції України для адміністративного затримання та доставлення позивача; наявність і подальше відображення інформації щодо позивача в ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України».

Щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, то суд зазначає про таке.

Внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення особою правил військового обліку не є нейтральною технічною дією.

Таке внесення може мати для особи несприятливі наслідки, оскільки відповідні відомості можуть бути використані для формування подальших управлінських дій, зокрема звернення до органів Національної поліції щодо доставлення особи до ТЦК та СП.

Оскільки відповідно до статті 5 Закону № 1951-VIII ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Реєстру, а спірні відомості стосуються службових даних військовозобов`язаного, саме цей відповідач повинен довести правомірність внесення таких відомостей та наявність фактичних підстав для їх відображення в Реєстрі.

У цій справі ІНФОРМАЦІЯ_2 не подав суду доказів, які підтверджують, що станом на дату виникнення спірних правовідносин у нього були належні підстави для внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.

Матеріали справи не містять доказів: належного виклику позивача до ТЦК та СП; вручення йому повістки; відмови від отримання повістки; направлення повістки поштовим зв`язком із належним підтвердженням вручення або невручення; неприбуття позивача за належним викликом; фіксації обставин, які свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення; складення протоколу про адміністративне правопорушення; прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення; іншого документа, у якому компетентним органом встановлено факт порушення позивачем правил військового обліку.

Суд не виходить із того, що складення протоколу або прийняття постанови є єдиною можливою умовою для формування звернення до органів поліції.

Однак у цій справі відповідач 1 не подав жодних належних доказів фактичних обставин, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у тому числі доказів належного виклику, вручення повістки, неприбуття або фіксації відповідного порушення.

Суд враховує, що за частиною другою статті 77 КАС України саме ІНФОРМАЦІЯ_2 як суб`єкт владних повноважень мав довести правомірність своїх дій.

Неподання цим відповідачем відзиву та доказів правомірності оскаржуваних дій не звільняє суд від оцінки наявних матеріалів справи, однак має процесуальне значення для розподілу обов`язку доказування.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 не довів наявності належних фактичних підстав для внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, суд дійшов висновку, що такі дії є необґрунтованими та не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Отже, позовна вимога про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку підлягає задоволенню.

Із приводу зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити відомості стосовно позивача з Реєстру, то суд вказує на таке.

Визнання протиправними дій щодо внесення відомостей до Реєстру саме по собі не забезпечує повного поновлення порушеного права позивача, якщо такі відомості продовжують існувати в Реєстрі.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України суд у разі задоволення позову може застосувати спосіб захисту, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав особи.

Оскільки суд визнав протиправними дії щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, належним та ефективним способом захисту є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити такі відомості з Реєстру.

Тому ця позовна вимога підлягає задоволенню.

Щодо направлення звернення до органів Національної поліції України, то суд виходить із такого.

Суд зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість звернення ТЦК та СП до органів Національної поліції щодо доставлення особи до ТЦК та СП.

Однак така можливість не є безумовною.

За змістом частини третьої статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» органи Національної поліції здійснюють доставлення за зверненнями ТЦК та СП щодо осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Аналогічна логіка закріплена у пункті 4 розділу ІІ Інструкції № 80: підставою для внесення відомостей до ІП «Облік звернень» є звернення щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Отже, для правомірності направлення такого звернення ТЦК та СП мав довести, що на момент його формування мав об`єктивні дані про вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення.

Сам по собі факт перебування особи на військовому обліку не є достатньою підставою для направлення звернення до поліції щодо адміністративного затримання та доставлення.

Так само недостатнім є формальне зазначення про «можливе вчинення» адміністративного правопорушення без надання доказів фактичних обставин, які свідчать про склад такого правопорушення.

У цій справі ІНФОРМАЦІЯ_2 не подав до суду: первинного електронного звернення до поліції; доказів його підписання уповноваженою особою; доказів зазначення у зверненні конкретної підстави доставлення; доказів належного виклику позивача; доказів неявки позивача; доказів фіксації обставин, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не довів правомірності направлення звернення до органів Національної поліції України щодо адміністративного затримання та доставлення позивача.

Отже, позовна вимога про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо направлення звернення до органів Національної поліції України підлягає задоволенню.

Щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 направити повідомлення до органів поліції, то суд виходить із таких міркувань.

Позивач просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до органів Національної поліції в Хмельницькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.

Суд вважає цей спосіб захисту належним.

Саме звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 стало первинною підставою для відображення щодо позивача інформації в ІП «Облік звернень» ІКС ІПНП.

За пунктом 5 розділу ІІ Інструкції № 80 однією з підстав для внесення відомостей про стан виконання звернення є повідомлення ТЦК та СП про залишення звернення про доставлення особи без виконання.

Отже, після встановлення судом недоведеності правомірних підстав для такого звернення саме ІНФОРМАЦІЯ_2 має повідомити органи поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.

Такий спосіб захисту прямо пов`язаний із заявленими позовними вимогами, відповідає характеру порушення та спрямований на усунення наслідків протиправних дій.

Тому ця позовна вимога підлягає задоволенню.

Із приводу позовної вимоги до ГУНП в Хмельницькій області, то суд зазначає про таке.

Позивач просить зобов`язати ГУНП в Хмельницькій області виключити інформацію про нього категорії «Ухилянт» з ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України».

Оцінюючи цю вимогу, суд виходить із фактичного змісту наданих доказів.

Так, матеріали справи не підтверджують, що ГУНП в Хмельницькій області самостійно приймало рішення про оголошення позивача в розшук або самостійно вносило щодо нього інформацію до інформаційної підсистеми «Розшук».

Навпаки, судом встановлено, що інформація щодо позивача міститься в ІП «Облік звернень» ІКС ІПНП зі статусом «активний» за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_5 № Е2573764 від 21.06.2025.

Також судом встановлено, що посадові особи ГУНП таку інформацію до ІП «Облік звернень» не вносили, а її відображення відбулося внаслідок електронної інформаційної взаємодії.

Суд враховує, що автоматизований спосіб передачі інформації не звільняє суб`єкта владних повноважень, який ініціював таку передачу, від обов`язку довести правомірність первинної підстави для її формування.

Водночас, позовна вимога до ГУНП сформульована як обов`язок саме ГУНП виключити інформацію категорії «Ухилянт» з ІКС ІПНП.

За встановлених обставин, суд не має належних доказів того, що саме ГУНП є суб`єктом, який створив первинну підставу для появи спірної інформації або має самостійний обов`язок виключити її без відповідного повідомлення ТЦК та СП про залишення звернення без виконання чи відсутність підстав для доставлення.

Суд не встановив протиправних дій ГУНП щодо самостійного внесення позивача до ІКС ІПНП або ІП «Розшук».

Натомість установлені судом обставини свідчать, що підставою появи інформації в ІП «Облік звернень» було звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Пункти 5, 6 розділу ІІ Інструкції № 80 передбачають механізм відображення результату виконання звернення, зокрема на підставі повідомлення ТЦК та СП про залишення звернення без виконання.

Тому належним способом відновлення права позивача у цій частині є не покладення на ГУНП прямого обов`язку виключити інформацію незалежно від дій ініціатора звернення, а зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 як суб`єкта, який ініціював звернення, направити до органів поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.

Після надходження такого повідомлення органи Національної поліції мають діяти відповідно до Інструкції № 80 та відобразити відповідний стан виконання звернення в ІП «Облік звернень».

Отже, у задоволенні позовної вимоги до ГУНП в Хмельницькій області про зобов`язання виключити інформацію категорії «Ухилянт» з ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» слід відмовити.

Такий висновок не позбавляє позивача ефективного захисту, оскільки задоволення вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо направлення відповідного повідомлення до поліції є належним способом усунення первинної підстави існування спірної інформації.

Щодо доводів ГУНП про автоматичне внесення інформації, то суд вказує на таке.

Доводи ГУНП про автоматичний характер відображення відомостей у ІП «Облік звернень» суд приймає до уваги лише в частині встановлення механізму появи інформації.

Разом із тим, автоматизована електронна взаємодія є способом передачі або відображення даних, але не є самостійною правовою підставою для формування негативних для особи відомостей.

Автоматичний спосіб відображення інформації не легалізує відсутність належної первинної підстави для її формування.

У цій справі такою первинною підставою було звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 , правомірність якого цим відповідачем 1 не доведена.

Тому доводи ГУНП про автоматичне відображення інформації не спростовують висновку суду про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Водночас такі доводи мають значення для визначення належного способу захисту в частині позовної вимоги до ГУНП.

З огляду на викладене вище, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не довів правомірності: внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку; направлення звернення до органів Національної поліції України щодо адміністративного затримання та доставлення позивача.

З огляду на це позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_5 підлягають задоволенню.

Водночас позовна вимога до ГУНП в Хмельницькій області про зобов`язання виключити інформацію категорії «Ухилянт» з ІКС ІПНП задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи не підтверджують, що саме ГУНП сформувало первинну підставу для появи спірної інформації або самостійно внесло позивача до інформаційної підсистеми «Розшук».

Належним способом захисту у цій частині є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.

Отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Інші аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.

Щодо інших доводів сторін, суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, оскільки позов задоволено частково, а протиправність встановлена саме у діях ІНФОРМАЦІЯ_5 , судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань цього відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення до органів Національної поліції України звернення про адміністративне затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 направити до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 969 (дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідачі:ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)

Головуючий суддя Є.В. Печений

Оригінал: reyestr.court.gov.ua