Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №560/2669/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2669/26

РІШЕННЯ

іменем України

04 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просить визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 р. №4428 «Про результати службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 ». Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести спеціальне розслідування нещасного випадку за фактом смерті солдата ОСОБА_2 із врахуванням аргументів позовної заяви та відповідно складанням акту НВ-3.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що за результатами службового розслідування встановлено, що нещасний випадок, в результаті якого відбулось травмування ОСОБА_2 , що призвів до його смерті настав в результаті дорожньо-транспортної пригоди під час прямування військовослужбовця до військової частини НОМЕР_2 , пов`язаний із проходженням військової служби та не пов`язаний із виконанням обов`язків військової служби. Вважає, що Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 р. №4428 «Про результати службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 » ухвалений всупереч встановленому законом порядку, за невірно встановлених обставин, порушує законні права та інтереси позивачки, а відтак підлягає скасуванню. Відповідно до цього військову частину НОМЕР_1 слід зобов`язати провести спеціальне розслідування нещасного випадку за фактом смерті солдата ОСОБА_2 та відповідно складанням акту НВ-3.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що за наслідками службового розслідування було складено акт НВ-2 та відповідні матеріали було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Акт за формою НВ-з не складався. Військова частина НОМЕР_1 вважає, що не доведене документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого ВДРАЦС у м.Хмельницькому ЦЗМУ Міністерства юстиції України 03.09.2021 позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

01.07.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 призвано на військову службу за мобілізацією на підставі Указу Президента України «Про оголошення загальної мобілізації» від 24.02.2022 р. №69/2022.

У подальшому ОСОБА_2 проходив військову службу у військових частинах Збройних Сил України та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2022 р. №32 був зарахований до списків особового складу даної частини.

Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2024 р. №145 та припису від 01.05.2024 р. №569 ОСОБА_2 переміщено до військової частини НОМЕР_2 , куди останній повинен був прибути в строк до 04.05.2024.

04.05.2024 року о 16.10 год. під час слідування до місця призначення на автомобілі по автодорозі М-29 на 144 км. зі сторони м. Дніпро у напрямку м. Харків ОСОБА_2 не впорався із керуванням, виїхав за межі проїзної частини, де відбулось перекидання транспортного засобу. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав численні важкі травми та був доставлений до Новомосковської ЦРЛІЛ, а в подальшому у реанімаційне відділення КП «ДОКЛ ім. Мечникова», де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер внаслідок від отриманих травм, про що Городоцьким ВДРАЦС у Хмельницькому районі Хмельницької області ЦМУ Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 13.05.2024.

За даним фактом була здійснена доповідь від 07.05.2024 до Вищого командування, а 08.05.2024, з метою з`ясування всіх обставин, на підставі статті 85 Дисціплінарного Статуту, Інструкції № 332 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.05.2024 № 2167 було призначено розсування.

Військової частиною НОМЕР_1 проведено розслідування нещасного випадку, що призвів до смерті ОСОБА_2 . У результаті розслідування було складено акт про нещасний випадок НВ-2 від 20.10.2024, який затверджено Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 №4428 "Про результати службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 ".

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 № 4428 «Про результат службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_3 », враховуючи обставини смерті, констатовано, що нещасний випадок (травмування солдата ОСОБА_4 , що потягло за собою смерть) настав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час прямування військовослужбовця до військової частини НОМЕР_2 . Нещасний випадок пов`язаний з проходженням солдатом ОСОБА_5 військової служби, та не пов`язаний із виконанням обов`язків військової служби.

Позивачка вважає такий наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з ч. 1 ст. 11 вказаного Закону, законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, дія якого неодноразово продовжувалася і такий триває до тепер.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (надалі - Закон № 2232-XII).

Військова служба, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 2232-XII, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту, порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно статей 47, 84 - 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (надалі - Порядок № 608).

Пунктом 5 розділу 1 Порядку № 608 передбачено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360.

Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.12.2021 за № 1667/37289, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України».

Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу десятого пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, та з метою врегулювання питань, пов`язаних із розслідуванням і веденням обліку нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями Збройних Сил України, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (надалі - Інструкція № 332).

Розділ II Інструкції № 332 визначає процедуру розслідування та обліку нещасних випадків.

Пунктом 1 розділу II Інструкції № 332 передбачено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Згідно з приписами п. 5 розділу II Інструкції №332, командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку.

Пунктом 8 розділу II Інструкції № 332 установлено, що комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана: обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції; скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.

Отже, командир військової частини після отримання рапорту зобов`язаний організувати проведення розслідування та його документальне оформлення згідно з вимогами цієї Інструкції.

Комісія з розслідування після розгляду та вивчення інформації, що міститься в первинному рапорті та наданих разом з ним документах, оформлює акт за формою НВ-2 та у разі, якщо випадок за висновком комісії визнано таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, складає акт за формою НВ-3.

Суд зазначає, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 № 4428 «Про результат службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_3 », враховуючи обставини смерті, констатовано, що нещасний випадок (травмування солдата ОСОБА_4 , що потягло за собою смерть) настав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час прямування військовослужбовця до військової частини НОМЕР_2 . Нещасний випадок пов`язаний з проходженням солдатом ОСОБА_5 військової служби, та не пов`язаний із виконанням обов`язків військової служби.

За наслідками службового розслідування було складено акт НВ-2 та відповідні матеріали було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо правомірності оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Як зазначалось вище, що процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту регламентована Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 р. № 332.

Відповідно до п.10 Розділу 2 Інструкції №332 обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є: виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов`язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні; виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами; прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності.

Суд встановив, що потерпілий ОСОБА_2 прямував з військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2024 №145 та припису від 01.05.2024 №569.

Відтак нещасний випадок (дорожньо-транспортна пригода), який трапився 04.04.2024, в результаті якого настала смерть ОСОБА_2 , відбувся під час прямування на службу, а також на виконання наказу командира військової частини.

Отже, нещасний випадок відбувся під час виконання потерпілим обов`язків військової служби.

Згідно із п.1 Розділу 3 Інструкції №332 спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов`язків військової служби.

Суд звертає увагу, що оскільки нещасний випадок (дорожньо-транспортна пригода), який трапився 04.04.2024, в результаті якого настала смерть ОСОБА_2 , відповідно до п.2 ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та п.10 Розділу 2 Інструкції №332 є пов`язаним із виконанням обов`язків військової служби, військовою частиною НОМЕР_1 безпідставно не проведено спеціального розслідування нещасного випадку з військовослужбовцем зі смертельним наслідком та не складено за його результатами акту за формою НВ-3.

Згідно із п.4 Розділу 3 Інструкції №332, якщо за висновком комісії з розслідування в акті за формою НВ-2 випадок визнано таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, у військовій частині, де стався нещасний випадок, протягом доби на кожного потерпілого складаються та подаються на затвердження командиру військової частини акти за формою НВ-3. У цьому разі в актах за формою НВ-3 замість підписів членів комісії з розслідування робиться запис: «Складено відповідно до акта спеціального розслідування».

У п.6 акту розслідування нещасного випадку від 20.10.2024 р. зазначено, що нещасний випадок із ОСОБА_2 не пов`язаний із виконанням військового обов`язку, оскільки на момент випадку останній справи та посаду у військовій частині НОМЕР_1 здав.

Однак, суд зауважує, що наведене вище суперечить ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», згідно якої закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі настання випадків, передбачених законодавством.

Суд зазначає, що нещасний випадок із солдатом ОСОБА_2 є випадком, коли останній зі списків особового складу військової частини виключенню не підлягав.

Відповідно до п.1-2 Розділу 5 Інструкції №280 військовослужбовці, які переміщуються по службі з одного місця проходження військової служби до іншого, під час прямування рахуються як поповнення і можуть переміщуватись у складі команд або самостійно. Облік військовослужбовців, які не прибули у визначений строк до нового місця служби, продовжує вестися у військових частинах, якими вони були направлені. Організація розшуку та вжиття заходів щодо з`ясування причин відсутності військовослужбовців покладається на командира (начальника) органу управління, військової частини, установи, який їх відправив.

Отже, потерпілий ОСОБА_2 , який до нового місця служби не прибув, продовжував обліковуватись у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Крім того, у п.3.9. акту розслідування нещасного випадку від 20.10.2024 р. вказано, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.05.2024 р. №156 було внесено зміни до наказу командира цієї ж частини від 01.05.2024 р. №145 щодо виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу частини. Відповідно до вказаних змін, 01.05.2024 р. потерпілого зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 виключено не було і він перебував там на день настання нещасного випадку (дорожньо-транспортної пригоди) 04.05.2024.

Відповідно до вказаних обставин потерпілий ОСОБА_2 на момент настання нещасного випадку перебував у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 , то останній станом на час настання нещасного випадку проходив військову службу у вказаній частині та виконував обов`язки військової служби у той же час.

За таких обставин твердження військової частини НОМЕР_1 про те, що здача посади та справ має наслідки тотожні припиненню військової служби є безпідставними.

З огляду на наведене вище, службове розслідування нещасного випадку, оформлене актом від 20.10.2024 та затверджене наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 №4428 проведене всупереч вимогам Інструкції №332 в частині непроведення спеціального розслідування смерті, що мало у свою чергу неналежне встановлення дійсних обставин події та висновків за результатом розслідування.

А тому, Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 №4428 «Про результати службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 » є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що за для повного захисту прав позивачки, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести спеціальне розслідування нещасного випадку за фактом смерті солдата ОСОБА_2 із складанням акту НВ-3 та врахуванням висновків суду у даній справі.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу, а при цьому позивач надав до суду належні та допустимі докази, які підтверджують протиправність такого наказу, а тому суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Крім цього, зазначена представником позивача вартість послуг в розмірі 20000,00 грн є безпідставною з огляду на предмет спору у справі незначної складності.

Водночас, відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні на користь якої ухвалено судове рішення всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi V. Italy), № 34884/97).

На думку суду а також враховуючи категорію даної справи, а тому загальна сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу становить 10000,00 грн.

Суд зазначає, що розмір понесених позивачем витрат в сумі 10000,00 грн підтверджується належними та допустимими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2024 №4428 "Про результати службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_2 ".

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести спеціальне розслідування нещасного випадку за фактом смерті солдата ОСОБА_2 із складанням акту НВ-3 та врахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2129,92 грн за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )

Головуючий суддя О.П. Шевчук