Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Шахрайство
Дата: 03 травня 2026 р.
Справа: №711/4155/26
Суддя: Михальченко Ю. В.
Справа № 711/4155/26
Номер провадження 1-кп/711/399/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 травня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого – судді: ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання – ОСОБА_2
прокурора – ОСОБА_3
захисника – ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026250310000686 від 07.03.2026 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Орищі, Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зі слів перебуваючого в цивільному шлюбі, на утриманні дітей не має, інвалідом, учасником бойових дій, депутатом не являється, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
із участю в судовому розгляді:
обвинуваченого – ОСОБА_5
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленою особою, усвідомлюючи злочинність своїх дій та їх правові наслідки, у невстановлений час та місці, вирішили шляхом обману незаконно заволодіти грошовими коштами незнайомої їм людини, а саме з використанням засобів зв`язку зателефонувати випадковій особі, ввійти до неї в довіру, представившись працівниками закладу охорони здоров`я, після чого повідомити про неіснуючий факт потрапляння в дорожньо-транспортну пригоду близької особи потерпілого, що спричинило тілесні ушкодження, які потребують негайного хірургічного втручання, на що терміново потрібні грошові кошти, та відповідно висловити прохання надати їм ці грошові кошти для передачі їх працівникам закладу охорони здоров`я для проведення операції.
В подальшому, вищевказана невстановлена особа, керуючись попередньо узгодженим злочинним планом, 06 березня 2026 року, близько 17 години 55 хвилин зателефонувала на мобільний номер телефону НОМЕР_2 потерпілого ОСОБА_6 та представилась лікарем. В ході телефонної розмови, зловмисник повідомив, що дочка потерпілого, ОСОБА_7 , перебуваючи у місті Дніпро, потрапила у дорожньо-транспортну приходу, внаслідок чого їй було завдано тілесних ушкоджень і їй потрібно терміново провести операцію, вартість якої становить 12 000 дол. США. Після цього, невстановлена особа, передавши слухавку іншій невстановленій особі жіночої статі, яка представилась дочкою потерпілого та голос якої дійсно здався потерпілому схожим на голос його доньки, яка підтвердила факт ДТП та вказала потерпілому, що їй дійсно потрібні грошові кошти на лікування. В подальшому, в ході телефонної розмови, невстановлена особа, повідомила потерпілому, що грошові кошти потрібно буде передати його сину, який приїде за адресою проживання потерпілого, з метою отримання грошових коштів для передачі їх за призначенням до лікарні в місті Дніпро.
ОСОБА_6 вважаючи, що його дочці терміново потрібна допомога, погодився на такі протиправні вимоги останніх, але зазначив, що зможе надати лише 80 000 гривень та 950 доларів США, оскільки сума, названа зазначеними особами, для нього надто велика, на що ті погодилися.
Після цього, 06 березня 2026 року, близько 19 години, ОСОБА_5 , діючи згідно попередньо узгодженого з невстановленою особою злочинного плану, виконуючи відведену йому роль, прибув за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обману, представившись сином лікаря, який попередньо здійснював телефонний дзвінок потерпілому ОСОБА_6 отримав від нього грошові кошти готівкою в сумі 80 000 гривень та 950 доларів США на операцію дочки, в наслідок чого потерпілому ОСОБА_6 та потерпілій ОСОБА_8 , було завдано матеріальної шкоди на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину визнав у повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред`явлено у обвинуваченні, надав наступні покази. Що в телеграм каналі познайомився з людиною, яка запропонувала йому заробити гроші. Деталі всієї схеми він не знає, йому потрібно було лише прийти до потерпілих представитись сином лікаря і забрати гроші. Потім потрібно було гроші перевести на крипто гаманець. 06.03.2026 року він забрав у потерпілих 950 доларів та 80000 грн. 07.03.2026 року його затримали. В скоєному щиро кається, просив суворо не карати.
Суд вважає, що пред`явлене обвинувачення в ході судового розгляду доведено у повній мірі і дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
До початку судового засідання потерпілі надали до суду заяву про проведення судового засідання без їх участі.
Врахувавши наведене, запитавши думку присутніх учасників кримінального провадження, які не заперечили щодо проведення судового засідання за даної явки, суд, відповідно до положень ст.325 КПК України визнав за можливе з`ясувати всі обставини кримінального провадження за відсутності належно повідомлених потерпілих.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, вислухавши думку прокурора, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.
Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, який відповідно ст.12 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, військовослужбовець, зі слів перебуваючий в цивільному шлюбі, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не є особою з інвалідністю, на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря психіатра не одержує, по місцю проживання характеризується посередньо, вину визнав, щиро розкаявся, висловивши щирий жаль з приводу свого вчинку та осудив свою поведінку.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, критично оцінював свої дії та готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому злочину, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.50 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальному строку 1 рік, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Призначення ОСОБА_5 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
У відповідності до ст.174 КПК України підлягає до скасування арешт накладений ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.03.2026 року, а саме на: кепку чорного кольору з написом «HUGO BOSS»; куртка темного кольору, кофту з капюшоном світлого кольору, мобільний телефон марки Redmi Note 8T, синього кольору, мобільний телефон марки Iphone 13 pro, чорного кольору, грошові кошти, а саме: 69 купюр номіналом 1000 грн., 1 купюра номіналом 20 грн., 8 купюр номіналом 100 дол. США, 3 купюри номіналом 50 дол. США, 2 купюри номіналом 20 дол. США.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 325, 349, 368-371, 374,615 КПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.190 КК України - у виді 1 року позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення з 07.03.2026 року по день вступу вироку в законну силу, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з дня вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Скасувати арешт накладений ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.03.2026 року, а саме на: кепку чорного кольору з написом «HUGO BOSS»; куртка темного кольору, кофту з капюшоном світлого кольору, мобільний телефон марки Redmi Note 8T, синього кольору, мобільний телефон марки Iphone 13 pro, чорного кольору, грошові кошти, а саме: 69 купюр номіналом 1000 грн., 1 купюра номіналом 20 грн., 8 купюр номіналом 100 дол. США, 3 купюри номіналом 50 дол. США, 2 купюри номіналом 20 дол. США.
Речові докази, а саме:
кепка чорного кольору з написом «HUGO BOSS»; куртка темного кольору, кофту з капюшоном світлого кольору – передано в камеру схову СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області – повернути ОСОБА_5 ;
мобільний телефон марки Redmi Note 8T, синього кольору – передано в камеру схову СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області - повернути ОСОБА_5 ;
мобільний телефон марки Iphone 13 pro, чорного кольору – передано в камеру схову СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області - повернути ОСОБА_5 ;
грошові кошти, а саме: 69 купюр номіналом 1000 грн., 1 купюра номіналом 20 грн., 8 купюр номіналом 100 дол. США, 3 купюри номіналом 50 дол. США, 2 купюри номіналом 20 дол. США – передано до АБ «Укргазбанк» - повернути ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошено резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua