Вирок від 03 травня 2026 р. у справі №554/3460/24 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 04.05.2026Справа № 554/3460/24

Провадження № 1-кп/554/48/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Полтаві кримінальне провадження№12024170420000227 від 02.04.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, з вищою освітою, офіційно непрацевлаштованого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

27.02.2024 Київським районним судом м.Полтави за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

02 лютого 2024 року близько 08:00 години, перебуваючи в поїзді приміського сполучення «Гребінка-Полтава», ОСОБА_4 , під час іспитового строку та упродовж року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, використовуючи можливості власного мобільного терміналу марки «Xiaomi Redmi 9C NFC», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , через мобільний застосунок у месенджері «Telegram», зв`язався та замовив у невстановленої особи під нік-неймом «Pentagon» за 567 гривень, для власного споживання без мети збуту, особливо небезпечну психотропну речовину – PVP масою 0,763 г, у вигляді кристалічної речовини синього кольору загальною масою 0,9282 г, з метою подальшого вживання.

Після здійснення електронного платежу у системі «Приват-24», встановленого на вказаний вище мобільний телефон, ОСОБА_4 отримав у месенджері «Telegram» посилання « ОСОБА_6 » із зазначеною інформацією про місце розташування придбаної психотропної речовини в межах Шевченківського району міста Полтави, а саме по вулиці Київське Шосе за координатами: 49.558756, 34.495259.

02 лютого 2024 року близько 09:00 години ОСОБА_4 прийшов до вказаного за координатами місця, де під шаром ґрунту у лісовому масиві забрав полімерний згорток жовтого кольору, в якому знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина - PVP масою 0,763 г, у вигляді речовини кристалічного походження блакитного кольору - загальною масою 0,9282 г, котру в подальшому помістив до правої кишені власних джинсів, тобто незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину без мети збуту.

02 лютого 2024 року у період часу до 09 години 28 хвилин, на час підшукання потенційно безпечного та безлюдного місця для подальшого вживання, потай від сторонніх очей, ОСОБА_4 , незаконно зберігав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину PVP масою 0,763 г при собі, а саме у правій кишені власних джинсів.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту протягом року після засудження за цією статтею.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитаний в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Пояснив, що за допомогою свого мобільного телефону замовив та придбав психотропну речовину для власного вживання.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, вважає повністю доведеною, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Виклад позицій сторін кримінального провадження

Прокурор просив визнати ОСОБА_4 виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.ст. 71, 72 КК України остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 1 день.

Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати, зазначивши, що усвідомив неправильність своїх дій. Просив не позбавляти його волі.

Захисник просив врахувати наявність пом`якшуючих обставин та призначити обвинуваченому покарання з урахуванням ст. 69 КК України.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 – 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочинів і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує його покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває у стані викликаному вживанням наркотичних засобів.

Так, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Дослідженою інформацією про особу обвинуваченого встановлено, що останній непрацевлаштований, під наглядом у лікарів психіатра та нарколога на даний час не перебуває, раніше судимий та вчинив нове умисне кримінальне правопорушення не відбувши покарання за попереднім вироком, 08.05.2024 року був призваний на військову службу під час мобілізації, однак 22.04.2025 року був виключений зі списків особового складу, строк військової служби призупинено.

Вищевстановлені обставини та дані, що характеризують особу обвинуваченого, ступінь тяжкості злочину, який визначається не тільки положеннями ст. 12 КК України, виходячи з формального критерію виду і розміру покарання, а й фактичними обставинами справи, при яких було скоєно злочин, дають суду підстави прийти до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства, тому суд вважає за необхідне і достатнє призначити йому покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 309 КК України, у виді позбавлення волі.

Крім того, судом враховується вирок Київського районного суду м.Полтави від 16 листопада 2023 року, яким ОСОБА_4 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Таким чином остаточне покарання слід призначити за сукупністю вироків, частково приєднавши до покарання за даним вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком, з урахуванням вимог ст. 72 КК України.

На думку суду таке покарання цілком узгоджується з нормою ч. 2 ст. 50 КК України, адже покарання має на меті також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України, чи норм ст.69-1 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Вирішення цивільного позову

Цивільний позов не заявлено.

Мотиви інших рішень

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином витрати на залучення експертів в загальній сумі 2271 гривеня 84 копійки підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Вирішуючи долю речових доказів, зокрема належного обвинуваченому мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 9C NFC», який є знаряддям вчинення злочину, суд відповідно до ст.ст.96-1, 96-2 КК України застосовує спеціальну конфіскацію, а щодо психотропної речовини - знищення, в порядку ст.100 КПК України.

Згідно ст. 174 ч. 4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

У зв`язку із застосуванням спеціальної конфіскації, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 05.02.2024 року, слід залишити без змін.

В рамках даного кримінального провадження під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався. Під час судового розгляду таких клопотань також не надходило.

Керуючись статтями 96-1, 96-2, 100, 124, 174, 370, 373, 374, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, з урахуванням вимог ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м.Полтави від 16 листопада 2023 рокута остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання (приведення вироку до виконання).

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 2271 гривню 84 копійки витрат на залучення експертів.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме: наркотичну речовину – знищити.

Відповідно до положень ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, мобільний телефон марки «Iphone 11 PRO» – конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1