Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №373/652/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/652/26

Провадження № 2/373/1021/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/652/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Зміст позовних вимог.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС” – Олексій Поляков звернувся до суду з вказаною заявою та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС” заборгованість за кредитним договором № 406940700 укладеного 06.09.2020 у сумі у розмірі 24 412 грн 73 коп., яка складається : простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12 824 грн 80 коп. та простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 11 587 грн 93 коп. Також просить стягнути судовий збір у розмірі 2622 грн 40 коп. та 7 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з метою отримання кредиту відповідач звернувся до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та між сторонами був укладений кредитний договір № 406940700 від 06.09.2020. Згідно вказаного договору, відповідач отримав грошові кошти у сумі 7000 грн. 00 коп.

Кредитний договір укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового

ідентифікатора 85D6CK7E.

В подальшому, шляхом укладення додаткових угод до вказаного вище кредитного договору, відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума наданих відповідачу коштів за кредитним договором становить 13 500 грн 00 коп.

Право вимоги за кредитним договором № 406940700 від 06.09.2020 було відступлене первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», в свою чергу - на користь ТОВ «ФК «ЕЙС», за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 406940700 від 06.09.2020.

Оскільки відповідачем не сплачено заборгованість, то заявлені відповідні вимоги для стягнення боргу в судовому порядку. Із цих підстав, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь зазначену вище заборгованість в сумі 24 412 грн 73 коп. та судові витрати.

Рух справи в суді.

Ухвалою від 25.03.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 25.03.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» були витребувані докази щодо випуску банківської картки на ім`я відповідача та письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, в разі його відкриття на ім`я відповідача за період з 06.09.2020 року по 10.10.2020 року.

Відповідь від банківської установи за № 20.1.0.0.0/7-260401/59201-БТ із додатками надійшла до суду 14.04.2026.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

ОСОБА_1 отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі та примірник позовної заяви із додатками 26.03.2026, які були направлені відповідачу через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - електронний суд.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

06.09.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 406940700 (далі за текстом – Договір) за яким кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 7000. 00 гривень (п. 1.1 Договору).

Договір укладений у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 85D6CK7E.

Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" відповідачем заявка на кредит подана 06.09.2020 року о 19:39. Акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором): Одноразовий ідентифікатор 85D6CK7E відправлено позичальнику 06.09.2020 о 19:41:01 на номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено Товариству 06.09.2020 о 19:41:29, перерахування грошових коштів позичальнику здійснено 06.09.2020 о 19:41:35.

Введення одноразового персонального ідентифікатора є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме - акцептом в розумінні ч. 3 п. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно з п. 1.2 Договору, кредит надається на строк 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.

Одночасно із цим, відповідно до п. 1.4 Договору, у випадку користування кредитом понад строк встановлений у п. 1.2. Договору (понад 30 днів) нарахування процентів за здійснюється за базовою процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Пролонгація дії договору передбачена п. 4.2 відповідно до якого строк дії Договору, вказаний у п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за Дисконтною та/або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором.

Сума кредиту збільшувалась шляхом укладення додаткових угод.

09.09.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до кредитного договору № 406940700 від 06.09.2020 за якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 5000 грн 00 коп. (з 09.09.2020 р. на строк дії Договору № 406940700 від 06.09.2020 р.

Додатком до вказаної додаткової угоди є графік розрахунків, за яким загальна сума кредиту вказана 11324 грн 00 коп.

14.09.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до кредитного договору № 406940700 від 06.09.2020 за якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 150 грн 00 коп. з 14.09.2020 р. на строк дії Договору № 406940700 від 06.09.2020 р.

Додатком до вказаної додаткової угоди є графік розрахунків, за яким загальна сума кредиту вказана 11474 грн 00 коп.

05.10.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до кредитного договору № 406940700 від 06.09.2020 за якою сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1350 грн 00 коп. з 05.10.2020 р. на строк дії Договору № 406940700 від 06.09.2020 р.

Додатком до вказаної додаткової угоди є графік розрахунків, за яким загальна сума кредиту збільшена до 12824 грн 00 коп.

Суду надано розрахунок заборгованості відповідача перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором № 406940700 від 06.09.2020 яка станом на 26.12.2025 (включно) складає 24 412 грн 73 коп.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 25.03.2026, з боку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла відповідь - лист за № 20.1.0.0.0/7-260401/59201-БТ від 06.04.2026 за змістом якої ,

на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) був відкритий банківський рахунок НОМЕР_3 та емітована банківська картки (маска карти) № НОМЕР_4 .

До листа за № 20.1.0.0.0/7-260401/59201-БТ від 06.04.2026 додано виписку по банківському рахунку НОМЕР_3 відкритого на ім`я ОСОБА_1 за період 3 06.09.2020 по 11.10.2020, з якої убачається, наступне:

06.09.2020 на банківський рахунок НОМЕР_3 були зараховані кошти в сумі 7000.00 грн.

09.09.2020 на банківський рахунок НОМЕР_3 були зараховані кошти в сумі 5000.00 грн.

14.09.2020 на банківський рахунок НОМЕР_3 були зараховані кошти в сумі 150.00 грн.

05.10.2020 на банківський рахунок НОМЕР_3 були зараховані кошти в сумі 1350.00 грн

Підтвердження переходу права вимоги підтверджується наступним.

Також, судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 406940700 від 06.09.2020.

Крім того, 05 жовтня 2020 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 406940700 від 06.09.2020.

10 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е.

Відповідно до Реєстру боржників Б/Н від 08.07.2025 до Договору факторингу № 10/07/25-Е від 10.07.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 406940700 від 06.09.2020.

Копії наданих суду договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами переходу права вимоги у спірних правовідносинах.

Норми права застосовані судом.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Висновки суду.

Щодо укладення кредитного договору.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Предметом доказування у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором (договором позики), укладеним за допомогою електронних засобів, складають такі обставини: факт укладення цього договору, а також факт перерахування позикових коштів позичальнику в сумі, що відповідає умовам договору.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

В даній справі кредитний договір № 406940700 від 06.09.2020 підписано позичальником (відповідачем) шляхом накладення електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора 85D6CK7E.

Укладення Кредитного договору здійснене в електронній формі в особистому кабінеті ОСОБА_1 , що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, доступ до якої забезпечений відповідачу через сайт або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Підписання договору електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатору не можливе без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання такого одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу користувачем (відповідачем в даному випадку) на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Отже, Договір був укладений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми, а укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Під час укладення кредитного Договору № 406940700 від 06.09.2020 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14.06.2022 по справі № 757/40395/20-ц.

Кредитні кошти в сумі 13500 грн 00 коп. за кредитним договором № 406940700 від 06.09.2020 та додатковими угодами до кредитного договору № 406940700 від 06.09.2020 отримані відповідачем шляхом перерахування їх на банківський рахунок НОМЕР_3 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_1 , а саме:

06.09.2020 на банківський рахунок НОМЕР_3 були зараховані кошти в сумі 7000.00 грн.

09.09.2020 на банківський рахунок НОМЕР_3 були зараховані кошти в сумі 5000.00 грн.

14.09.2020 на банківський рахунок НОМЕР_3 були зараховані кошти в сумі 150.00 грн.

05.10.2020 на банківський рахунок НОМЕР_3 були зараховані кошти в сумі 1350.00 грн

Вказане підтверджено банківською випискою про рух коштів по особовому рахунку НОМЕР_3 відкритому у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка надана суду листом банку за № 20.1.0.0.0/7-260401/59201-БТ від 06.04.2026.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано.

Отже, кредитний договір № 406940700 від 06.09.2020 року є укладеним в розумінні статті 1046 ЦК України.

Договір № 406940700 від 06.09.2020 та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Щодо переходу прав вимоги за кредитним договором.

Право позивача, як нового кредитора за договором № 406940700 від 06.09.2020, доведено суду договором факторингу від 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 28/1118-01, договором факторингу від 05 жовтня 2020 року укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» № 05/0820-01 та договіром факторингу № 10/07/25-Е, укладеного 10 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а також витягами з Реєстрів боржників до Договорів факторингу та актами до них, а відтак є підтвердженим.

Доказів, які б свідчили про визнання недійними вказаних вище договорів у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять.

З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 406940700 від 06.09.2020 до боржника ОСОБА_1 .

Щодо розміру заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що: "визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду".

Позивачем заявлена прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 12 824 грн 80 коп.

Встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти за кредитним договором № 406940700 від 06.09.2020 та додатковими угодами, від 09.09.2020, від 14.09.2020 та від 05.10.2020 до кредитного договору № 406940700 від 06.09.2020 в сумі 13500 грн 00 коп.

Відповідачем здійснювалась часткова оплата за кредитним договором що підтверджено випискою з банківського рахунку відповідача, а отже залишок із сплати за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в сумі 12 824 грн 80 коп. яку заявлено до стягнення, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає до стягнення з відповідача.

Щодо відсотків за користування кредитом.

Відсотки за користування кредитом нараховувались первісним кредитором відповідно до умов Договору, який був схвалений відповідачем (з урахуванням пролонгації Договору визначеної Пунктом 4.2.) на період користування кредитними коштами з моменту отримання позичальником кредитних коштів у розмірі передбаченому п. 1.2. – 1.4 Договору, що підтверджено розрахунком заборгованості наданим суду.

Припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Вимога про дострокове погашення заборгованості не заявлялась.

Отже, проценти за користування кредитом нараховувались відповідно до умов договору № 406940700 від 06.09. 2020 та в межах строку його дії, як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором у відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Таким чином, розмір заявлених до стягнення процентів за користування кредитом в сумі 11 587 грн 93 коп. узгоджується із умовами договору та підтверджений розрахунком заборгованості доданим до позову, і підлягає до стягнення з відповідача.

Інших сум до стягнення за кредитним договором не заявлено.

Судом також враховується те, що відповідач відзив на позовну заяву не подавала та не надала власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які б підтверджували повернення позичальником кредиту у розмірі та строки, передбачені кредитним договором, та які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надала суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішення судових витрат.

Заявлені до стягнення судові витрати складаються з судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатське бюро «Соломко та партнери» в особі керуючого бюро адвоката Соломки О.В.,

Додатковою угодою № 25771232271 від 01.09.2025 до Договору правничої допомоги №

20/08/25-01 від 20.08.2025 адвокатське бюро зобов`язалось надати юридичну допомогу з питань, що відносяться до юрисдикції судів загальної юрисдикції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 406940700 укладеного 06.09.2020, боржником за яким є ОСОБА_1

За Актами прийому-передачі наданих послуг до Договору правничої допомоги №

20/08/25-01 від 20.08.2025 сторони погодили, що адвокатське бюро надало, а клієнт - ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняв послуги надані адвокатським бюро «Соломко та партнери». Всього вартість послуг складає 7000 грн.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

В той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, зважаючи на складність справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт, принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення, у розмірі 5000,00 грн, які підлягають присудженню стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволені судом в повному обсязі, з урахуванням приписів пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС” заборгованість за кредитним договором № 406940700 укладеного 06.09.2020 у сумі 24 412 (двадцять чотири тисячі чотириста дванадцять) гривень 73 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС”судові витрати у виді судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС” витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття відповідної постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місце знаходження: 02094 вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, м. Київ, ЄДРПОУ 42986956;

Відповідач – ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2

Суддя І. О. Опанасюк