Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №358/14/24 — Богуславський районний суд Київської області

Суд: Богуславський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №358/14/24

Суддя: Лебединець Г. С.

Справа № 358/14/24 Провадження № 2/358/34/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.,

секретар судового засідання Ведмеденко І.В.,

за участю представника позивача – адвоката Іжака О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2024 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іжак О.І., звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В обґрунтування позову зазначає, що з 12.07.2014 по 09.03.2023 вона перебувала з відповідачем у справі у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу на ім`я відповідача було придбано автомобіль Skoda Roomster, 2008 року випуску, двигун 1598см3, № кузова НОМЕР_1 , бензин, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Після розірвання шлюбу, відповідач без отримання її письмової згоди, продав вищевказаний автомобіль невідомій особі, про що їй стало відомо наприкінці літа 2023 р. Позивач вважає, що вказані дії відповідача, пов`язані з відчуженням транспортного засобу, який є спільним сумісним майном подружжя, були вчинені без її письмової згоди та з метою уникнення поділу такого майна, що призвело до порушення її майнових прав. З урахуванням того, що автомобіль є неподільною річчю, просить суд визнати вказаний автомобіль спільною сумісною власністю подружжя, здійснити його поділ та стягнути з відповідача на її користь компенсацію 1/2 частки дійсної ринкової вартості транспортного засобу на момент розгляду справи у суді та судові витрати.

29.02.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

20.06.2024 ухвалою суду по справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено на час її проведення.

20.11.2024 провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання.

06.03.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження, задоволено клопотання сторони позивача про виклик та допит в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , позивача ОСОБА_1 та задоволено клопотання представника відповідача про виклик та допит свідка ОСОБА_6 , експерта ОСОБА_7 .

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, з підстав зазначених у заявах по суті справи, та просили задовольнити. Представник позивача – адвокат Іжак О.І. додатково повідомив, що оскільки згідно висновку експерта від 06.11.2024 № 11/11-24 середньоринкова вартість автомобіля марки Skoda Roomster, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_1 , бензин, на дату проведення експертизи складає 251 940,00 грн – сторона позивача просить стягнути з відповідача половину від цієї суми, а саме – 125 970,00 грн.

В ході судового розгляду відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Божок М.І. позов визнали частково, не оспорювали факту придбання спірного автомобіля під час перебування сторін у справі у зареєстрованому шлюбі. При цьому на переконання сторони відповідача визначена експертом вартість автомобіля є завищеною та не відповідає його дійсному технічному стану. Відповідач ОСОБА_2 зазначив, що вказаний автомобіль використувався як в інтересах родини для сімейних подорожей, оскільки за рік кілька разів вони їздили на відпочинок, так і у виробничих цілях для пересування містом у зв`язку із здійсненням ним господарської діяльності. Зазначив, що машина була частково побита. Пробіг на час продажу становив приблизно 400 000 км. Придбали автомобіль за 4 500,00 доларів США. Таким чином сторона відповідача не погодилася з визначеною експертом вартістю транспортного засобу, оскільки вартість транспортного засобу еквівалентна пробігу, однак пробіг невідомий.

Заслухав сторони, їх представників, свідків, експерта, дослідив матеріали цивільної справи, суд встановив наступе.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 від 12.07.2014, позивач та відповідач по справі зареєстрували шлюб 12.07.2014 у ВДРАЦС РС Богуславського районного управління юстиції у Київській області. – Т.1 а.с.6.

Згідно копії рішення Богуславського районного суду від 06.02.2023 у справі № 358/1191/22 шлюб між ними був розірваний. Рішення суду набрало законної сили 09.03.2023. – Т.1 а.с.7.

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 від 18.06.2018 сторони у справі мають спільного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . - Т.1 а.с.8.

Згідно довідки судового експерта Заіменка В.О. від 16.11.2023 №16-11/23 – середньостатистична довідкова вартість розмитненого автомобіля на території України (без урахування технічного стану, пробігу, комплектації) Skoda Roomster, 2008 року випуску, двигун 1598см3, бензин станом на 16.11.2023 становить 224 840,00 грн. – а.с.12.

Згідно квитанції прибуткового касового ордеру №16/11 від 16.11.2023 – за складання експертної довідки позивачем сплачено експерту грошові кошти в сумі 950,00 грн. – а.с.23.

Згідно інформації РСЦ ГСЦ МВС в м.Києві від 19.03.2024 № 31/26-2940 та копії договору купівлі-продажу 8041/2021/2934747 транспортного засобу, 23.11.2021 в ТСЦ № 8041 РСЦ ГСЦ МВС у м.Києві перереєстровано по договору укладеному в ТСЦ на власника ОСОБА_2 транспортний засіб Skoda Roomster, 2008 року випуску, двигун 1598см3, № кузова НОМЕР_1 , бензин, реєстраційний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 23.11.2021. В подальшому – 02.11.2023 вказаний транспортний засіб перереєстровано на іншого власника по договору в ТСЦ №3249 РСЦ МВС в Київській області. – а.с.84-90.

Згідно копії договору купівлі-продажу 3249/2023/4136/4136164 транспортного засобу, 02.11.2023 ОСОБА_2 продав спірний транспортний засіб ОСОБА_6 . За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 49 000,00 грн. – а.с.108.

Згідно відповіді ТСЦ МВС №3249 від 06.06.2024 № 31/33/3249-39, процедура державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку транспортних засобів встановлюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 № 1388 з наступними змінами. Надання згоди при проведенні відповідної реєстраційної дії від одного із подружжя вказаним Порядком не передбачено. Перевірка технічного стану транспортного засобу, його оцінка та фотографування – не входить до повноважень ТСЦ. – Т.1 а.с.142-143.

Згідно висновку судового експерта Заіменка В.О. за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 11/11-24 від 06.11.2024 – середньоринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) транспортного засобу - Skoda Roomster, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_1 , бензин, на дату проведення експертизи складає 251 940,00 грн з урахуванням ПДВ. – Т.1 а.с.181-195.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , який є батьком позивача у справі, суду показав, що в 2021 під час перебування у зареєстрованому шлюбі позивач та відповідач у справі придбали автомобіль Skoda, який перебував у хорошому технічному стані та був зареєстрований на ОСОБА_2 . Для придбання автомобіля у сторін не вистачало грошових коштів, у зв`язку із чим він із дружиною дали їм грошові кошти в розмірі 800 доларів США. В подальшому автомобіль був проданий відповідачем без згоди позивача.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка є сусідкою позивача, суду повідомила, що їй відомо про факт придбання позивачем та відповідачем автомобіля в період перебування у шлюбі. Придбати автомобіль допомогли батьки позивача, які надали доньці 800 доларів США.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивача у справі, суду показав, що в листопаді 2021 під час перебування у зареєстрованому шлюбі позивач та відповідач у справі придбали автомобіль Skoda. Вона із чоловіком дали доньці грошові кошти в сумі 800 доларів США для придбання автомобіля для родини, оскільки їх власних коштів для придбання не вистачало. Автомобіль використовували для сімейних подорожей.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , як свідок суду показала, що спірний автомобіль Skoda Roomster був придбаний в листопаді 2021. В березні 2023 вони розірвали шлюб, а в листопаді 2023 вона побачила, що за кермом їх спільного автомобіля перебуває невідомий їй чоловік. На придбання автомобіля вони взяли в борг у її батьків – 800 доларів США, які не повернули. На придбання автомобіля відповідач витратив їх спільні сімейні кошти, та кілька разів вони їздили у відпустку на ньому. Під час оцінки експертом транспортного засобу відповідач відмовився надати автомобіль.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_7 надав роз`яснення з приводу складеного ним експертного висновку від 06.11.2024, щодо інформаційних джерел, порядку визначення вартості, методичних підходів оцінки транспортного засобу. За наслідками проведення експертизи ним було зроблено висновок, що середньоринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) транспортного засобу - Skoda Roomster, 2008 року випуску, двигун 1598см3, № кузова НОМЕР_1 , бензин, на дату проведення експертизи складає 251 940,00 грн з урахуванням ПДВ. В ході оцінки транспортного засобу позивач в його присутності телефонувала відповідачу та просила надати автомобіль для дослідження, на що відповідач відмовився.

Свідок ОСОБА_6 – на неодноразові виклики суду не з`явився, викликався належним чином шляхом направлення судових повісток на адресу, яка була повідомлена стороною відповідача Т.2 а.с.90, 100, 119, 130, 158, 169, 172.

Стороною відповідача явка вказаного свідка не була забезпечена, у зв`язку із чим судом протокольно ухвалено завершити судовий розгляд за відсутності вказаного свідка.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що в період перебування сторін у справі у зареєстрованому шлюбі, відповідач ОСОБА_2 23.11.2021 придбав автомобіль Skoda Roomster, 2008 року випуску, двигун 1598см3, № кузова НОМЕР_1 , бензин

Після розірвання шлюбу, вищевказаний транспортний засіб було відчужено відповідачем.

В подальшому – 02.11.2023 вказаний транспортний засіб перереєстровано на іншого власника по договору в ТСЦ №3249 РСЦ МВС в Київській області.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Загальними засадами цивільного законодавства є, в тому числі, справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України).

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

У частині першої, другої статті 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 645/995/17 (провадження № 61-905св20), з посиланням на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20), вказано, що: «пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦК України та частини другої статті 65 СК України при укладенні одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

При цьому наявність згоди одного з подружжя на укладення другим з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном наділяє його необхідним обсягом повноважень на вчинення такого правочину.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

На майно, набуте дружиною, чоловіком у період шлюбу, поширюється презумпція права спільної сумісної власності подружжя. Тому у разі виникнення спору щодо цього майна спростувати вказану презумпцію має та сторона, яка вважає це майно особистою приватною власністю.

Вирішуючи питання щодо правового статусу спірного транспортного засобу, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, автомобіль було придбано у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі. Вказана обставина щодо поширення на спірний автомобіль режиму спільного майна подружжя визнана стороною відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов: визнання їх усіма учасниками справи та відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

З урахуванням наведеного, а також виходячи з презумпції спільності майна подружжя, визнання даної обставини стороною відповідача, суд приходить до висновку, що транспортний засіб – Skoda Roomster, 2008 року випуску, двигун 1598см3, № кузова НОМЕР_1 , бензин, реєстраційний номер НОМЕР_2 , набутий сторонами у справі у період шлюбу, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та відповідно підлягає поділу.

Після розірвання шлюбу між сторонами в березні 2023 правовий режим спірного транспортного засобу не змінився, а відтак автомобіль залишився у спільній сумісній власності колишнього подружжя.

Разом з тим, 02.11.2023 року відповідач ОСОБА_2 розпорядився вказаним об`єктом спільної сумісної власності на власний розсуд, без отримання письмової згоди позивача на його відчуження за ціною 49 000,00 грн. Зазначені обставини не заперечувалися відповідачем та його представником під час судового розгляду.

За таких обставин суд дійшов висновку, що розпорядження відповідачем спірним транспортним засобом було здійснено з порушенням прав позивача як співвласника спільного сумісного майна.

Обираючи спосіб захисту, яким слід захистити її порушене право, позивачка просила суд визнати вказаний автомобіль спільною сумісною власністю та здійснити його поділ шляхом стягнення з відповідача на її користь компенсацію за 1/2 частку автомобіля у розмірі 125 970,00 грн.

Слід зазначити, що застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту є як ефективними, так і такими, що відповідатимуть його змісту та системі права

Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Суд враховує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права – шляхом визнання спірного автомобіля спільною сумісною власністю подружжя не є ефективним засобом відновлення порушеного права позивача, оскільки, позивач не просить залишити вказаний автомобіль у спільному користуванні сторін.

На переконання суду належним способом захисту прав позивача є саме стягнення з відповідача на її користь компенсації за частку спірного автомобіля.

У випадку поділу між подружжям неподільної речі виплата одному з подружжя компенсації його частки у майні здійснюється за дійсною (ринковою) вартістю цього майна на час розгляду справи, а у разі неможливості її встановлення визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно, оскільки присудження одному з подружжя компенсації його частки у майні за ціною, нижчою ніж ринкова вартість цього майна, є порушенням права одного з подружжя на мирне володіння своїм майном та отримання за нього справедливої ціни (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц).

Відповідно до Висновку судового експерта Заіменка В.О. за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 11/11-24 від 06.11.2024 – середньоринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) транспортного засобу - Skoda Roomster, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_3 , № кузова НОМЕР_1 , бензин, на дату проведення експертизи складає 251 940,00 грн з урахуванням ПДВ. – Т.1 а.с.181-195.

Враховуючи відсутність транспортного засобу, неподільність вказаного майна, а також те, що позивач заявляла вимоги саме про стягнення грошової компенсації, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації вартості частини вказаного автомобіля. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 523/13657/20 (провадження № 61-7202св23).

Визначаючи розмір компенсації вартості частки автомобіля, суд зауважує, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила стягнути з відповідача компенсацію за частину вартості автомобіля Skoda Roomster, 2008 року випуску, двигун 1598см3, № кузова НОМЕР_1 , бензин, в розмірі 125 970,00 грн., виходячи із середньої ринкової вартості такого автомобіля в розмірі 251 940,00 грн.

За приписами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, визначаючи розмір компенсації вартості частини спільного майна подружжя, суд звертає увагу на те, що сторона відповідача не погодилась із висновком експерта, однак із клопотанням про призначення відповідної експертизи не звертались, а тому суд виходить із наявних матеріалів справи щодо вартості майна та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо компенсації вартості частка вказаного автомобіля в розмірі 125 970,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

В порядку ст.139, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, витрати пов`язані із залученням експерта для оцінки вартості спірного транспортного засобу - 950,00 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору – 1124,20 грн.

Керуючись ст. 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити в повному обсязі.

В порядку поділу спільного майна колишнього подружжя стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , грошову компенсацію 1/2 (однієї другої) частки середньоринкової вартості транспортного засобу марки Skoda Roomster, 2008 року випуску, двигун 1598см3, № кузова НОМЕР_1 , бензин, на час розгляду справи, в розмірі 125 970,00 грн. (сто двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят гривень 00 коп), витрати пов`язані із залученням експерта - 950,00 грн, понесені судові витрати по сплаті судового збору – 1124,20 грн, а разом - у розмірі 128 044,20 грн. (сто двадцять вісім тисяч сорок чотири гривні 20 коп).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складений 29.04.2026 року о 16:30.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua