Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №161/4055/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4055/26

Провадження № 2/161/3457/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 квітня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.,

за участю секретаря Мельник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

20.08.2025 ТзОВ «Цикл Фінанс» через систему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.09.2019 АТ «Банк Кредит Дніпро» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір №22035000176898, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у тимчасове платне користування, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити плату за кредит, однак не виконала своїх зобов`язань належним чином.

Право вимоги за цим кредитним договором перейшло від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТзОВ «Цикл Фінанс» (на підставі договору факторингу №15/12/2021 від 15.12.2021).

Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 28 409,77 грн, з них: 16 558,31 грн - тіло кредиту, 3,26 грн - проценти за користування кредитом, 11 848,20 грн - комісія за обслуговування кредиту.

Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також покласти на нього судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників справи відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІV.Фактичні обставини справи

25.09.2019 АТ «Банк Кредит Дніпро» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір №22035000176898, за умовами якого (пункт 1.1) кредитодавець надає позичальнику кредит у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити інші платежі за кредитом у встановлених цим договором розмірах та строках (а.с. 34).

Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору:

- сума кредиту 18 600 грн (п. 1.2);

- строк кредитування - 24 місяці (п. 1.2);

- дата повернення кредиту - 25.09.2021 (п. 1.2);

- цільове призначення - на споживчі потреби (п. 1.2);

- процентна ставка на строкову заборгованість (фіксована) - 0,001 % річних (п. 1.2);

- щомісячна комісія за обслуговування кредиту: 3 25.09.2019 до 24.04.2020 - 5 % від суми кредиту; з 25.04.2020 до 24.10.2020 - 4 % від суми кредиту; з 25.10.2020 до 24.04.2021 - 3 % від суми кредиту; з 25.04.2021 до 25.09.2021 - 1,95 % від суми кредиту (п. 1.2);

- кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро» (п. 1.4);

- платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтетних платежів (п. 2.1).

25.09.2019 АТ «Банк Кредит Дніпро» надало ОСОБА_1 кредит в межах встановленого кередитного ліміту в розмірі 18 600 грн (виписка з рахунку за період з 25.09.2019 до 14.12.2021, а.с. 9-19).

15.12.2021 АТ «Банк Кредит Дніпро» (клієнт) та ТзОВ «Цикл Фінанс» (фактор) уклали договір факторингу №15/12/2021 (а.с. 24-27), на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за кредитним договором №22035000176898 від 25.09.2019 (витяг з реєстру боржників, а.с. 21, акт приймання-передачі прав вимог від 15.12.2021, акт приймання-передачі реєстру боржників від 15.12.2021, а.с. 29, платіжна інструкція №3251 від 15.12.2021, а.с. 31).

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 28 409,77 грн, з них: 16 558,31 грн - тіло кредиту, 3,26 грн - проценти за користування кредитом, 11 848,20 грн - комісія за обслуговування кредиту (дані позовної заяви, а.с. 2-7, розрахунок заборгованості, а.с. 41-42).

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подала.

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

25.09.2019 АТ «Банк Кредит Дніпро» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір №22035000176898. Спірні правовідносини виникли у сфері споживчого кредитування.

На підставі цього кредитного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок, взяла на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користуванням ним, однак не виконала їх належним чином.

В подальшому право вимоги за кредитним договором на підставі правочину факторингу перейшло від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТзОВ «Цикл Фінанс». В зв`язку з цим позивач вправі вимагати повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Суд не вбачає підстав для стягнення комісії за обслуговування кредиту, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відтак, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (такий правовий висновок викладений в п. 31.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19).

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд констатує, що в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.

За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (див. постанову Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19).

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 16 558,31 грн, а за процентами за користування кредитом - 3,26 грн. Суд погоджується з цим розрахунком, однак вважає, що при визначенні заборгованості за кредитним договором, яка підлягає до стягнення, слід врахувати грошові кошти в розмірі 3 720 грн, що були сплачені відповідачем та зараховані як оплата комісії за обслуговування кредиту (згідно з даними розрахуну заборгованості).

За розрахунком суду, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 12 841,57 грн (16 558,31 грн + 3,26 грн - 3 720 грн).

VI.Судові витрати

Щодо судового збору

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (45,20 %) в розмірі 1 203,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Позивач заявив до стягнення 3 500 витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав договір про надання правової допомоги №43453613/1 від 25.08.2025, додаткову угоду від 26.01.2026, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 26.01.2026, детальний опис робіт (наданих послуг) від 26.01.2026 (а.с. 8 зворот, 21 зворот-23, 28).

Вивчивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо (постанова ВС від 01.10.2018 у справі №569/17904/17).

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова ВС від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Із наведеного вище слідує, що сторона, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язана надати відповідні докази, які у причинно-наслідковому зв`язку підтверджують затрачений час на правову допомогу, надану в справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та фактичну передачу виконаних адвокатом робіт, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Суд констатує, що позивач не надав документа на підтвердження повноважень адвоката Гулієвої С.А. як його представника у справі.

З акта про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 26.01.2026 не вбачається даних про те, що він стосується виконаних адвокатом робіт саме у справі за позовом ТзОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В п. 4.7 договору про надання правової допомоги №43453613/1 від 25.08.2025 передбачено, що сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги, в такому разі вони керуються умовами акта.

Згідно з п. 4 акта оплата професійної правничої допомоги адвоката здійснюється клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акту. Доказів оплати професійної правничої допомоги суду не надано.

Відсутність документального підтвердження надання правничої допомоги (договору надання правничої допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності (постанова Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20).

Врахувавши, що позивач не надав документальне підтвердження надання правничої допомоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280, 284, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №22035000176898 від 25.09.2019 в розмірі 12 841,57 грн (дванадцять тисяч вісімсот сорок одна гривня, 57 копійок), з них: 12 841,57 грн - тіло кредиту.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір в розмірі 1 203,40 грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» у стягненні з з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем та третьою особою до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; код в ЄДРПОУ 43453613.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складення повного заочного рішення суду - 28.04.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін